"29" вересня 2015 р.Справа № 916/2866/15
За позовом: ОСОБА_1 міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради Одеської області
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 районна державна адміністрація
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство оборони України; Квартирно - експлуатаційний відділ м. Одеси
До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про внесення змін до договору оренди землі
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники:
Від прокуратури: ОСОБА_3, посвідчення №028200
Від позивача: ОСОБА_4, представник за довіреністю
Від відповідача: ОСОБА_5, представник за довіреністю
Від 3-ї особи: не з'явився
Суть спору: ОСОБА_1 міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави, в особі ОСОБА_1 міської ради з позовною заявою, у якій просить суд внести зміни до договору оренди землі від 26.12.2006р., укладеного з ОСОБА_1 райдержадміністрацією, на підставі якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 використовує земельну ділянку площею 1307 кв. м по вул. Самборського, 3 у м. Котовськ для експлуатації та обслуговування будівлі магазину, а саме:
- викласти п. 1 договору в наступній редакції: „Орендодавець ОСОБА_1 міська рада в особі голови міської ради ОСОБА_6 надає, а Орендар Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 приймає в строкове платне користування земельну ділянку для експлуатації та обслуговування магазину будматеріалів, яка розташована по вул. Самборського, 3 у м. Котовськ Одеської області
- викласти п. 5 договору в наступній редакції: „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1152123,35 грн., згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 9-1504-0.12-2395-15 від 18.03.2015р., складеного управлінням Держземагенства у ОСОБА_1 районі”
- викласти п. 9 договору в наступній редакції: „Орендна плата за земельну ділянку площею 1307 кв. м, розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 34563,70 грн. на рік. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі”.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.07.2015р. порушено провадження в справі №916/2866/15.
23.09.2015р. до господарського суду надійшло письмове клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, відповідно до якого представник відповідача просив суд залучити до участі у справі Міністерство оборони України, Одеського військового прокурора та КЕО в Одеській області у якості третіх осіб.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.09.2015р. залучено до участі у справі №916/2866/15 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору Міністерство оборони України та Квартирно - експлуатаційний відділ м. Одеси.
Натомість, в частині залучення до участі у справі Одеського військового прокурора у якості третьої особи клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишено без задоволення, оскільки порядок участі прокурора у справі врегульовано положеннями ст. 29 ГПК України, згідно яких прокурор про свою учать у вже порушеній справі повідомляє господарський суд письмово, а у судовому засіданні - також і усно. Як вбачається з позиції Пленуму ВГСУ, викладеної у п. 6 постанови Пленуму №2 від 16.01.2013р. „Про внесення до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України доповнень і змін, що стосуються участі прокурора у судовому процесі” господарським судам слід мати на увазі, що законодавством України не передбачено ухвалення будь-яких окремих процесуальних документів з приводу вчинення прокурором зазначених дій, так само як і можливості відмови господарським судом прокуророві у його вступі у справу, здійсненому шляхом повідомлення суду про свою участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. Відповідно, на думку суду, діючим ГПК України чітко врегульовано порядок участі прокурора у справі, у зв'язку з чим правових підстав для залучення Одеського військового прокурора у якості третьої особи у справі №916/2866/15 судом не вбачається.
Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог у справі заперечує з підстав, що наведені у письмовому відзиві повноважного представника відповідача.
Відповідно до наданих суду письмових пояснень представника ОСОБА_1 районної державної адміністрації, третя особа не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд розглядати справу за відсутності представника ОСОБА_1 районної державної адміністрації.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
26 грудня 2006 року між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) було укладено Договір оренди землі (надалі за текстом -Договір), згідно положень п. п. 1, 2 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,1307 га, яка знаходиться на території ОСОБА_7 сільської ради для експлуатації та обслуговування магазину будівельних матеріалів.
З урахуванням положень п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилась. Відповідно до положень п. 8 Договору, його дія поширюється протягом 25 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право на його поновлення.
Положеннями п. 9 договору передбачається, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 1124,75 грн. на рік, помісячна орендна плата складає 93,73 грн.
Згідно до п. 13 Договору сторонами було узгоджено, що умови цього договору щодо розміру орендної плати переглядаються 1 раз на 2 роки, зокрема, у випадку зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.
Фактично заявлені прокуратурою позовні вимоги обґрунтовані та направлені на внесення змін до діючого договору оренди землі від 26 грудня 2006 року з декількох підстав:
- з причин віднесення орендованої земельної ділянки до земель міста ОСОБА_1, що спричинило необхідність заміни орендодавця земельної ділянки у договорі.
- з причин зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення ОСОБА_1 міської ради від 19.03.2008р. № 246-V „Про затвердження результатів нормативної грошової оцінки земель населеного пункту міста Котовськ Одеської області”, рішення ОСОБА_1 міської ради від 23.04.2014р. № 545-VІ „Про затвердження оновленої нормативної грошової оцінки земель міста Котовськ Одеської області”, що спричинило необхідність внесення відповідних змін до договору щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.
Як вбачалось з пояснень представника прокуратури на підставі рішення Великофонтанської сільської ради від 14.10.2014р. №88-ХХІV (копія а.с. 29) було погоджено зменшення території Великофонтанської сільської ради на 412,5 га, а на підставі Постанови Верховної Ради України від 20.12.2005р. № 3242-IV (копія а.с. 33) було включено в межі міста Котовськ Одеської області 412,5 гектара земель, які знаходились у віданні Великофонтанської сільської ради.
На підставі ОСОБА_1 міської ради про встановлення в натурі (на місцевості) земель міста ОСОБА_1 від 07.04.2006р. (копія (а.с. 34) було встановлено в натурі межі земель міста ОСОБА_1 закріплені межовими знаками встановленого зразка, які передані на зберігання ОСОБА_1 міській раді в присутності представників суміжних землекористувачів.
Відповідно до пояснень присутніх у судових засіданнях представників сторін, після входження спірної земельної ділянки загальною площею 0,1307 га до території земель м.Котовськ на підставі Постанови Верховної Ради України від 20.12.2005р. № 3242-IV, їй було присвоєно відповідну адресу: м. Котовськ, вул. Самборського, 3. Вищевикладене також вбачається з даних копії довідки Управління Держземагенства у ОСОБА_1 районі Одеської області від 28.09.2015р. № 10-1504-0.12-4246/0/2-15.
Відповідно, як встановлено судом, на момент укладення 26 грудня 2006 року між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договору оренди землі, спірна земельна ділянка вже перебувала у комунальній власності ОСОБА_1 міської ради..
В свою чергу, під час фактичної дії договору оренди землі від 26 грудня 2006 року додаткової угоди про заміну неналежного орендодавця ОСОБА_1 районної державної адміністрації на належного ОСОБА_1 міську раду укладено не було.
Позовні вимоги обґрунтовано ухиленням Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від приведення договору оренди землі від 26 грудня 2006 року у відповідність положенням діючого законодавства, рішенню ОСОБА_1 міської ради від 19.03.2008р. № 246-V „Про затвердження результатів нормативної грошової оцінки земель населеного пункту міста Котовськ Одеської області” та рішенню ОСОБА_1 міської ради від 23.04.2014р. № 545-VІ „Про затвердження оновленої нормативної грошової оцінки земель міста Котовськ Одеської області” та направлено на внесення відповідних змін до діючого договору.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В свою чергу, відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Як вбачається п. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Як було встановлено судом в ході розгляду справи, на підставі Постанови Верховної Ради України від 20.12.2005р. № 3242-IV спірна земельна ділянка була виключена з території Великофонтанської сільської ради, а, відповідно, і з розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації. В свою чергу, таке право розпорядження спірною земельною ділянкою перейшло до ОСОБА_1 міської ради. Фактичне оформлення включення спірної земельної ділянки до земель міста ОСОБА_1 було засвідчено актом ОСОБА_1 міської ради про встановлення в натурі (на місцевості) земель міста ОСОБА_1 від 07.04.2006р.
Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На думку суду, при укладенні договору оренди землі від 26 грудня 2006 року ОСОБА_1 районною державною адміністрацією було безпідставно передано у користування земельну ділянку, на яку у районної державної адміністрації не було прав. Відповідно, укладенням договору оренди землі від 26 грудня 2006 року було порушено право ОСОБА_1 міської ради на розпорядження спірною земельною ділянкою, що засвідчує неправомірність договору оренди землі від 26 грудня 2006 року.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину (договору) є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, згідно ч. 6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
З урахуванням положень ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Оскільки договір оренди землі від 26 грудня 2006 року було укладено з порушенням вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для визнання його недійсним, з урахуванням положень ст. 83 ГПК України.
Оскільки спірний договір оренди землі від 26 грудня 2006 року є недійсним правочином, який у розумінні положень ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків для сторін, заявлені на його підставі позовні вимоги про внесення змін до такого договору не підлягають задоволенню судом.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради Одеської області слід відмовити.
При цьому, судом не враховується посилання представника відповідача на віднесення спірної земельної ділянки до земель оборони, що перебувають у постійному користуванні ОСОБА_1 КЕВ, згідно державного акту на право користування землею №2 від 28.01.1986р., оскільки з наданої суду копії державного акту не є можливим встановити без залучення спеціальних знань експерта факт приналежності спірної земельної ділянки до земель оборони, право на яке виникло за державним актом на право користування землею №2 від 28.01.1986р. Крім того, згідно даних наявної у матеріалах справи копії довідки Управління Держземагенства у ОСОБА_1 районі Одеської області від 28.09.2015р. № 10-1504-0.12-4246/0/2-15, спірна земельна ділянка загальною площею 0,1307 га, розташована за адресою: м.Котовськ, вул. Самборського, 3 не входить в межі, позначені у державному акті №2 від 28.01.1986р.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору на відповідача не покладаються.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1.У позові відмовити.
2.Договір оренди землі від 26.12.2006р., укладений між ОСОБА_1 райдержадміністрацією та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 0,1307 га, розташованої у м. Котовськ по вул. Самборського, 3 для експлуатації та обслуговування будівлі магазину - визнати недійсним.
Повний текст рішення складено 02 жовтня 2015 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Суддя Т.Г. Д'яченко