29 вересня 2015 року Справа № 915/1611/15
м. Миколаїв
Позивач: Публічне акціонерне товариство «Чорноморський суднобудівний завод»
(54002, м.Миколаїв, вул. Індустріальна, 1, код ЄДРПОУ 14312980)
Відповідач-1: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України»
(01135, м.Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 38727770)
в особі філії «Дельта-лоцман» державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
(54017, м.Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПОУ 38728507)
Відповідач-2: Публічне акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК»
(04070, м.Київ, вул. Почайнинська, 38, код ЄДРПОУ 20023569)
Суддя Василяка К.Л.
від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 29.07.2014р.
від відповідача-1: представник не з'явився.
від відповідача-2: представник не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: розірвання договору від 02.08.2012 №245/В-12 та припинення дії банківської гарантії №0.81.0712.ЮО_К від 26.07.2012р.( у новій редакції від 07.04.2015р.)
Відповідачі вимоги ухвали суду від 01.09.2015р. не виконали, витребувані судом документи не надали. Представники відповідачів в судове засідання не з'явились.
Від ДП «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» ДП «Адміністрація морських портів України» до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі представника відповідача в судовому засіданні через прийняття участі в іншому судовому засіданні у Миколаївському окружному адміністративному суді.
Суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки представництво інтересів відповідача може здійснюватись також іншою особою в силу повноважень, що ґрунтуються на довіреності.
Представник позивача надав суду клопотання про продовження строку вирішення спору, однак наполягає на розгляді справи на підставі наданих ним матеріалів в даному судовому засіданні.
На підставі ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та поясненнями позивача.
29.09.2015р. за результатами розгляду справи суд, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
02 серпня 2012 року за №2688 (№245/В-12) між державним підприємством «Дельта-лоцман» (правонаступник - філія «Дельта-лоцман» ДП «Адміністрація морських портів України), як замовником, та публічним акціонерним товариством «Чорноморський суднобудівний завод», як виконавцем, був укладений договір на надання послуг з ремонту землесоса «Тилигульський», відповідно до умов якого виконавець зобов'язався у 2012-2013 роках надати замовникові послуги з ремонту землесоса «Тилигульський» на клас КМ * Л1 І А2 земснаряд відповідно до Правил огляду суден Регістром Судноплавства України з використанням матеріалів, запасних частин, комплектуючих, обладнання, агрегатів, вузлів, лакофарбних, замінюваних та витратних матеріалів тощо виконавця, в замовник зобов'язався прийняти і оплатити такі послуги в порядку, визначеному цим договором (п.п.1.1, 1.2).
Відповідно до умов пункту 3.1 договору, його ціна становить 59 594 238,43 грн.
Умовами п.4.1 договору його учасники погодили, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником наданих послуг, а саме шляхом: оплати замовником авансу в розмірі 30%, що становить 17878271,53 грн. від загальної ціни договору протягом 10 банківських днів після отримання від виконавця рахунку на оплату.
Після повного закриття авансу замовник може надати виконавцю наступний аванс, розмір якого не перевищує 10% від залишку по договору, який виконавець зобов'язується використати або повернути протягом 90 календарних днів після його одержання (п.4.1.2 договору.).
Здійснення остаточного розрахунку за вирахуванням сплачених замовником за цим договором платежів протягом 10 банківських днів після отримання від виконавця рахунку на оплату на підставі підписаних сторонами акта наданих послуг та виконавчої ремонтної відомості, які видаються замовнику в день підписання акту про приймання судна з ремонту у відповідності до р.5.3 цього договору (п.4.1.3).
Згідно з пунктом 5.1 строк (термін) надання послуг становить 330 календарних днів з дати підписання акту про приймання судна в ремонт.
На виконання умов договору 22.11.2012р. був підписаний акт про приймання землесосу «Тилигульський» в ремонт.
Отже послуги з його ремонту мали бути надані в строк до 17.10.2013р.
Однак, в подальшому сторони уклали додаткову угоду №2 від 02.01.2013р. про зупинення надання послуг з 02.01.2013р. до затвердження в установленому порядку фінансового плану ДП «Дельта-лоцман» на 2013 рік.
03.06.2013р. додатковою угодою №3 надання послуг було поновлено.
Додатковою угодою №6 від 31.12.2013р. надання послуг за договором знову було зупинено з 01.01.2014р. до затвердження в установленому порядку фінансового плану ДП «АМПУ» на 2014 рік.
Станом на дату звернення позивача з позовом до суду надання послуг з ремонту землесосу «Тилигульський» не поновлювалось, строк надання послуг, зазначений у п.5.1 договору не сплив.
В ході виконання умов договору при його дії відповідачем-1 було перераховано позивачу 22 048 207,89 грн. авансів, а позивач, в свою чергу, надав послуги на суму 22 117 449,21 грн., які були прийняті замовником без зауважень та заперечень, про що свідчать акти підтвердження виконаних послуг (а.с.22-24).
Внаслідок зупинення надання послуг строк закінчення надання послуг був значно затриманий (майже на 1 рік та 9 місяців).
Позивач зазначає, що за період зупинення виконання послуг значно змінились істотні умови договору, а саме щодо визначення вартості надання послуг. Зміна істотних обставин не дозволяє позивачу закінчити ремонтні роботи за договором в межах суми 37 546 030,54 грн., яка залишилась для оплати згідно з умовами договору.
Така зміна полягає у значному підвищенню курсу іноземних валют по відношенню до національної валюти України, підвищенню рівню інфляції та збільшенню тарифів на енергоносії. Зростання рівню інфляції та знецінення національної валюти спричинило, в свою чергу, значне підвищення порівняно з цінами 2012 року вартості сировини та матеріалів - листового металопрокату, профільного металопрокату, труб, кольорових металів, свар очних матеріалів, метизів, лакофарбу вальних матеріалів, абразивів, паливно-мастильних матеріалів, які необхідні для належного виконання послуг за договором. Окрім цього значно збільшилась вартість комплектуючого обладнання іноземного виробництва, яке також необхідне позивачу для виконання умов договору; зросли тарифи на енергоносії, а також збільшилась вартість послуг субпідрядних організацій.
В результаті зміни цих показників реальна вартість ремонту землесосу «Тилигульський» порівняно з 2012 роком збільшилась на 60 890 682,99 грн. та складає 98 436 713,53 грн.
Позивач, на виконання приписів ст. 188 Господарського кодексу України, двічі листами №100/201 від 16.04.2015р. та №100/264 від 15.05.2015р. звертався до філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» з пропозиціями внести зміни до договору, а саме: переглянути вартість ремонтних робіт та укласти додаткову угоду про збільшення ціни договору або розірвати договір за згодою сторін на підставі норм ст. 652 Цивільного кодексу України у зв'язку з суттєвою зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Відповідач-1 листом №2707 від 29.05.2015р. повідомив позивачу, що калькуляція збільшення вартості послуг, на його думку є завищеною та повідомляв про те, що ним отримано пропозицію на виконання повного ремонтного комплексу від вітчизняного судоремонтного заводу в сумі 56 млн. грн.., що майже на 50 % нижче запропонованої вартості ПАТ «ЧСЗ».
Згоди на збільшення вартості виконання послуг або на розірвання договору відповідач-1 фактично у своєму листі не надав.
За приписом статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що в разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (частина п'ята статті 188 ГК України).
Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.
За змістом пункту 6 частини другою статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зміна правовідношення.
Цивільні правовідносини виникають, зокрема, з договорів. Відтак положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачено захист цивільних прав шляхом подання позову про зміну договору.
Підстави для звернення з таким позовом визначаються чинним законодавством та договором.
З наведеного припису статті 188 Господарського кодексу України вбачається, що заінтересована сторона в односторонньому порядку з дотриманням визначених даною нормою вимог може звернутися з позовом про розірвання господарського договору, якщо це передбачено законом.
При прийнятті рішення судом також взято до уваги, що подальше виконання умов договору з оплатою відповідачем-1 залишку коштів за умов необхідності здійснення позивачем додаткових витрат на значну суму призведе до погіршення і так нестабільного фінансового стану останнього, що може завадити відновленню платоспроможності позивача та призведе до його банкрутства та ліквідації.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі
Окрім цього, позивач заявив та просить суд задовольнити вимогу щодо припинення дії банківської гарантії №0.81.0712ЮО_К від 26.07.2012р. на суму 2 979 711,92 грн., яка була видана на ім'я позивача банківською установою - ПАТ «ЮНЕКС БАНК» на виконання умов п. 12.2 договору про надання послуг з ремонту з/с «Тилигульський».
На виконання умов основного договору між ПАТ «ЧСЗ» та ПАТ «ЮНЕКС БАНК» був укладений договір про надання банківської гарантії №0.81.0712.ЮО_К від 26.07.2012р. та банком видана на ім'я ПАТ «ЧСЗ» банківська гарантія №0.81.0712.ЮО_К від 26.07.2012р. (у новій редакції від 07.04.2015р.).
Відповідно до умов п.п.1,2 цієї банківської гарантії банк зобов'язався сплатити за першою вимогою на користь ДП «Адміністрація морських портів України» грошову суму в розмірі 2 979 711,92 грн. у випадку порушення публічним акціонерним товариством «Чорноморський суднобудівний завод» умов виконання основного зобов'язання.
Строк дії банківської гарантії - до 10.12.2015р. включно.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем умов договору №245/В-12 від 02.08.2012р. в межах строку дії цього договору.
Наразі зобов'язання за вказаним договором є зупиненим на підставі додаткової угоди №6 від 31.12.2013р., залишок строку виконання зобов'язання за даним договором складає 77 днів.
При цьому, зупинення виконання зобов'язання за договором відбулось не з вини позивача.
Отже, суд погоджується з твердженням позивача, що його зобов'язання не виконані саме у зв'язку з їх зупиненням, строк виконання зобов'язань за основним договором не настав, тому з боку позивача відсутні будь-які порушення основного зобов'язання з чим умови банківської гарантії пов'язують виплату гарантійного внеску.
Відповідно до приписів ч.3 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договорі внаслідок істотної зміни обставин, суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
За таких обставин, суд вважає, що ця вимога позивача також підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 33,44,49,82,821,84,85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Розірвати договір №245/В-12 від 02.08.2012р. щодо надання послуг з ремонту землесосу «Тилигульський» у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладанні договору.
3. Припинити дію Банківської гарантії №0.81.0712ЮО_К від 26.07.2012р. ( у новій редакції від 07.04.2015р.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Повне рішення підписано суддею « 02» жовтня 2015 року.
Суддя К.Л. Василяка