11.03.2015 р. Справа№ 914/486/15
за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі:
позивача: Головного управління Національної гвардії України, м.Київ
до відповідача: Приватного підприємства „Знаюбудінвест”, м.Львів
про зобов'язання виконати умови договору
Суддя Щигельська О.І.
при секретарі Зарицькій О.Р.
Представники:
від прокуратури: Покора К.В.
від позивача: Бондаренко О.В. - представник за довіреністю
від відповідача: Биць І.А. - представник за довіреністю
Заступником Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України, м.Київ заявлено позов до Приватного підприємства „Знаюбудінвест”, м.Львів про зобов'язання ПП „Знаюбудінвест” виконати умови договору, а саме: передати 2351,52кв.м загальної площі житла у збудованих будинках на земельній ділянці військової частини НОМЕР_1 по вул.Науковій у м.Львові та 3 квартири у м.Києві.
Ухвалою суду від 16.02.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.03.2015р. Ухвалою суду від 02.03.2015р. розгляд справи відкладено на 11.03.2015р. у зв'язку з неявкою відповідача.
У позовній заяві заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони ПП „Знаюбудінвест” вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації, відчуження введених в експлуатацію квартир у збудованих на земельній ділянці військової частини 4114 житлових будинках по вул.Науковій у м.Львові.
Вказану заяву прокурор підтримав в судовому засіданні повністю та зазначив, що інших доказів, крім тих, що долучені до заяви про забезпечення позову на підтвердження наявності обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову у прокуратури немає.
Представник відповідача заперечив проти задоволення заяви про забезпечення позову.
Розглянувши вказану заяву, суд вважає за необхідне в її задоволенні відмовити виходячи із наступного.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Пленумом Вищого господарського суду України у п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. роз'яснено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У п.3 даної Постанови передбачено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
В той же час прокурором не обґрунтовано підстав звернення до суду із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що жодних доказів, які могли б свідчити про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову прокурором не подано.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 66, 67, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.
Суддя Щигельська О.І.