01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16
тел. 235-95-51
про повернення позовної заяви
"28" вересня 2015 р. Справа № 911/4376/15
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши матеріали
за позовом
Споживчого товариства «Пухівське»
до
1. Броварського міського споживчого товариства
2. Броварської районної спілки споживчих товариств
про
скасування рішення та визнання права власності
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Споживчого товариства «Пухівське» (далі - позивач) до Броварського міського споживчого товариства (далі - перший відповідач), Броварської районної спілки споживчих товариств (далі - другий відповідач) про:
- скасування рішення про державну реєстрацію прав власності на магазин «Продтовари № 5» загальною площею 303,4 м2 за адресою: вулиця Леніна, 103-а, село Пухівка Броварського району Київської області за Броварською районною спілкою споживчих товариств;
- визнання за позивачем право власності на магазин «Продтовари № 5» загальною площею 303,4 м2 за адресою: вулиця Леніна, 103-а, село Пухівка Броварського району Київської області.
Подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду господарським судом Київської області, оскільки вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містить виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов, зміст позовних вимог.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Як вбачається з позовної заяви позивач обґрунтовує вимогу про визнання за ним права власності на магазин «Продтовари № 5» загальною площею 303,4 м2 за адресою: вулиця Леніна, 103-а, село Пухівка Броварського району Київської області, безпідставною на його думку відмовою державного реєстратора здійснити державну реєстрацію прав власності на вказане майно за ним на його письмове звернення. В той же час, позивач не пред'являє позовні вимоги до зазначеного державного реєстратора, а пред'являє їх до відповідачів у справі - Броварському міському споживчому товариству, Броварській районній спілки споживчих товариств не вказуючи при цьому в позові доказів невизнання чи оспорення відповідачами за позивачем права власності на вищезазначене майно. Тобто, в даному випадку не йде мова про невизнання чи оспорення відповідачами права власності позивача на зазначене майно, а йде мова про відмову державного реєстратора в державній реєстрації прав власності позивача на вказане майно.
Отже, позивач в позовній заяві не зазначає обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги до відповідачів щодо визнання за ним права власності на вказане майно та доказів, що підтверджують позов, зокрема, доказів невизнання чи оспорення відповідачами за позивачем права власності на вищезазначене майно.
Враховуючи зазначені норми законодавства та беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що мінімальна заробітна плата у 2015 у місячному розмірі з 1 січня становить - 1218 гривень.
Відповідно до п. 2.2.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7 (надалі - Постанова) судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК України такий обов'язок покладається на позивача.
Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до п. 2.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7 у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Звертаючись з даною позовною заявою до суду, позивач заявляє дві вимоги, немайнового та майнового характеру, а саме:
- скасування рішення про державну реєстрацію прав власності на магазин «Продтовари № 5» загальною площею 303,4 м2 за адресою: вулиця Леніна, 103-а, село Пухівка Броварського району Київської області за Броварською районною спілкою споживчих товариств;
- визнання за позивачем право власності на магазин «Продтовари № 5» загальною площею 303,4 м2 за адресою: вулиця Леніна, 103-а, село Пухівка Броварського району Київської області.
Отже за подання даного позову до господарського суду справляється судовий збір щодо вимог майнового так і немайнового характеру.
З доданої до матеріалів позовної заяви квитанції від 14.09.2015 вбачається, що заявником при подачі позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 1218 грн., тобто за одну вимогу.
Доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі щодо другої вимоги в матеріалах позовної заяви відсутні.
Таким чином, позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі щодо другої вимоги, оскільки вона також повинна бути оплачена.
Враховуючи зазначені норми законодавства та беручи до уваги викладене суд дійшов висновку, що заявником до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, яким встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Що стосується позовних вимог в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав власності на магазин «Продтовари № 5» загальною площею 303,4 м2 за адресою: вулиця Леніна, 103-а, село Пухівка Броварського району Київської області за Броварською районною спілкою споживчих товариств, то позивачем не вказано обставин, на яких ґрунтується зазначена позовна вимога саме до відповідачів у справі, позаяк відповідачі не здійснюють державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень.
Зазначена вимога про скасування рішення державного реєстратора може бути розглянута в адміністративному провадженні, оскільки в даному випадку органи державної реєстрації є суб'єктом владних повноважень і діють як органи, що здійснює владні управлінські функції, зокрема, по державній реєстрації прав власності на нерухомість, що виключає розгляд таких вимог за правилами ГПК України, згідно з яким подано даний позов.
Згідно із ч. 3 ст. 58 ГПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву, якщо порушено правила об'єднання вимог.
За вказаних обставин, позовна заява Споживчого товариства «Пухівське» і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
Керуючись п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ухвалив:
Позовну заяву Споживчого товариства «Пухівське» і додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Суддя Ю.В. Подоляк