Рішення від 28.09.2015 по справі 911/3913/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2015 р. Справа № 911/3913/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоктайм», м. Херсон

до 1) Товариства з додатковою відповідальністю «Агро-Інвестментс», Київська обл., м. Біла Церква

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ХХІ», Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Бабин

про стягнення 1000000000,00 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність б/№ від 10.09.2015 р.;

від відповідача 1: ОСОБА_1 - довіреність б/№ від 04.08.2015 р. ;

від відповідача 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Стоктайм» (далі - позивач) з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Агро-Інвестментс» (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ХХІ» (далі - відповідач 2) про стягнення 1000000,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів від 08.07.2015 р. № 902-БВ/15, від 09.07.2015 р. № 904-БВ/15 та від 10.07.2015 р. № 909-БВ/15 щодо оплати отриманих цінних паперів. У зв'язку з цим Позивач просив суд стягнути з Відповідача 1000000,00 грн. основного боргу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.09.2015 р. порушено провадження у справі № 911/3913/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.09.2015 р.

14.09.2015 р. через відділ діловодства суду надійшов відзив Відповідача 2 від 13.09.2015 р. б/№ (вх. № 21405/15) на позов, згідно якого Відповідач 2 визнав заявлені вимоги до ТОВ «ОСОБА_1 ХХІ» частково, у сумі 36000,00 грн.

14.09.2015 р. через відділ діловодства суду надійшов відзив Відповідача 1 від 14.09.2015 р. б/№ (вх. № 21407/15) на позов, згідно якого Відповідач 1 визнав позовні вимоги та просив суд розстрочити виконання рішення на 10 календарних років.

14.09.2015 р. через відділ діловодства суду надійшла заява Позивача від 14.09.2015 р. б/№ (вх. № 21427/15) про виправлення описки, згідно якої зазначено, що при подачі позову було невірно зазначено ціну позову, в зв'язку з чим Позивач просив вважати дійсним розміром позовних вимог 1000000000,00 (один мільярд) грн., та вказану суму стягнути солідарно з Відповідачів 1, 2, а також стягнути судові витрати.

Ухвалою суду від 14.09.2015 р. розгляд справи відкладено на 28.09.2015 р.

В судове засідання 28.09.2015 р. з'явився представник Позивача, позов підтримав та просив задовольнити його з урахуванням наведеної вище заяви про виправлення описки щодо розміру позовних вимог. Також у судове засідання з'явився представник Відповідача 1, який визнав наявність заявленого боргу в редакції заяви Позивача від 14.09.2015 р., та у зв'язку з тим, що сума боргу є значною, просив суд розстрочити виконання рішення на 10 років. Представник Відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відповідний бланк суду від 14.09.2015 р. щодо повідомлення сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У судовому засіданні 28.09.2015 р. після виходу з нарадчої кімнати судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2015 р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Агро-Інвестментс» (покупець, відповідач 1 у справі), представленого повіреним - ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дім-Велес» (продавець) укладено договір № 902-БВ/15 купівлі-продажу цінних паперів (далі - договір 1), відповідно до умов якого (п. 1.1. - 1.3. Договору 1) сторони домовились про те, що продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити вказані в цьому пункті цінні папери, на умовах, передбачених цим договором, а саме прості іменні акції ПАТ «ЗНВКІФ «Паритет» за реквізитами ідентифікації, що визначені в п. 1.2. в кількості 15000000,00 шт. Загальна сума договору становить 300000000,00 грн.

Крім цього, 09.07.2015 р. між тими ж особами було укладено договір № 904-БВ/15 купівлі-продажу цінних паперів (далі - договір 2), відповідно до умов якого (п. 1.1. - 1.3. Договору 2) сторони домовились про те, що продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити вказані в цьому пункті цінні папери, на умовах, передбачених цим договором, а саме прості іменні акції ПАТ «ЗНВКІФ «Паритет» за реквізитами ідентифікації, що визначені в п. 1.2. в кількості 20000000,00 шт. Загальна сума договору становить 400000000,00 грн.

Також, 10.07.2015 р. між тими ж особами було укладено договір № 909-БВ/15 купівлі-продажу цінних паперів (далі - договір 3), відповідно до умов якого (п. 1.1. - 1.3. Договору 3) сторони домовились про те, що продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити вказані в цьому пункті цінні папери, на умовах, передбачених цим договором, а саме прості іменні акції ПАТ «ЗНВКІФ «Паритет» за реквізитами ідентифікації, що визначені в п. 1.2. в кількості 15000000,00 шт. Загальна сума договору становить 300000000,00 грн.

За умовами п. 2.1. Договорів 1, 2, 3, покупець в термін до 31.07.2015 р., включно, зобов'язується сплатити в безготівковій формі загальну суму договору, визначену в п. 1.3. Договорів 1, 2, 3 шляхом перерахування на банківський рахунок продавця, що зазначений в п. 12 договору.

Згідно п. 3.2., 3.3. Договорів 1, 2, 3, продавець в термін до 10.07.2015 р., включно, з дати підписання договору, зобов'язується забезпечити поставку ЦП з рахунку у цінних паперах продавця на рахунок у цінних паперах покупця в депозитарній установі, зазначений у п. 3.1. цього договору. Покупець протягом до 10.07.2015 р., включно, з дати підписання договору, зобов'язується забезпечити зарахування ЦП на рахунок у депозитарній установі.

Відповідно до п. 4.2. Договорів 1, 2, 3, сторони взаємно гарантують, що для підписання цього договору, у разі необхідності, вони отримали всі необхідні корпоративні дозволи та погодження.

Як вбачається з матеріалів справи, продавець виконав свої зобов'язання за Договорами 1, 2, 3, передавши Відповідачу 1 визначені цінні папери, про що сторонами складено відповідні ОСОБА_1 приймання-передачі від 10.07.2015 р., та що підтверджується випискою про операції з цінними паперами за 10.07.2015 р. щодо депонента ТДВ «Агро-Інвестментс», копії яких додані до позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте Відповідач 1 свої зобов'язання за Договорами 1, 2, 3 щодо оплати отриманих цінних паперів у встановлений строк не виконав, що Відповідачем 1 не заперечується.

03.08.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дім-Велес» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стоктайм» (новий кредитор, позивач у справі) було укладено договір про відступлення прав вимоги № 03/08/15 (надалі також «Договір відступлення»), згідно п. 2.1. якого, в порядку та на умовах, узгоджених між сторонами в цьому договорі, первісний кредитор відступає новому кредитору права вимоги за Договорами 1, 2, 3, а новий кредитор приймає права вимоги та зобов'язується сплатити за них первісному кредитору ціну продажу (яка згідно п. 1 Договору відступлення складає 1000000000,00 грн.). Станом на дату підписання Договору відступлення загальний розмір заборгованості боржника перед первісним кредитором за Договорами 1, 2, 3 становить 1000000000,00 (один мільярд) грн.

Пунктом 2.2. Договору відступлення передбачено, що право вимоги за Договорами 1, 2, 3 переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання цього договору та ОСОБА_1 приймання-передачі прав вимоги. Новий кредитор з моменту переходу до нього прав вимоги за цим договором має право вимагати від боржника та його корпоративних учасників виконання зобов'язань за Договорами 1, 2, 3 в повному обсязі.

З метою взаємного засвідчення факту переходу прав вимоги за Договорами 1, 2, 3 від первісного кредитора до нового кредитора протягом трьох днів з моменту підписання цього договору, сторони підписують акт передачі прав вимоги.

Відповідно до п. 2.4. Договору відступлення, новий кредитор та первісний кредитор зобов'язуються протягом 5 (п'яти) днів з дати підписання акту передачі прав вимоги надіслати, або вручити наручно боржнику повідомлення про відступлення прав вимоги за Договорами 1, 2, 3.

Пунктом 1 Договору відступлення також визначено, що право вимоги, що відступається за даним договором означає всі існуючі права грошової вимоги первісного кредитора до боржника та його корпоративних учасників за договорами купівлі-продажу цінних паперів (Договори 1, 2, 3).

03.08.2015 р. між ТОВ «Дім-Велес» та ТОВ «Стоктайм» було складено і підписано ОСОБА_1 передачі документів та передачі прав вимоги (додатки 1, 2 до Договору відступлення).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Листом від 03.08.2015 р. № 35-08/15 первісний кредитор та новий кредитор повідомили боржника про факт відступлення права вимоги за Договорами 1, 2, 3 на користь ТОВ «Стоктайм», і згідно листа ТДВ «Агро-Інвестментс» від 10.08.2015 р. № 16, останнє повідомило, що у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем не має змоги виконати зобов'язання за Договорами 1, 2, 3, в зв'язку з чим просило розглянути можливість розірвання наведених договорів купівлі-продажу, або встановлення розстрочки сплати заборгованості терміном на 5-10 років.

Таким чином господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді Позивачем підтверджена заборгованість Відповідача 1 щодо оплати отриманих за Договорами 1, 2, 3 цінних паперів у сумі 100000000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу Відповідача 1 перед Позивачем за Договорами 1, 2, 3 в розмірі 1000000000,00 грн., а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відносно солідарного обов'язку Відповідача 2 щодо виконання зобов'язання за Договорами 1, 2, 3, про що заявляє Позивач, суд відзначає наступне.

Статтею 65 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного (складеного) капіталу, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеска кожного учасника. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах. До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються норми статей 4, 11, 52 - 64 цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених даною статтею.

Вказана норма кореспондується з відповідними положеннями ст. 80 ГК України та ст. 151 ЦК України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, засновниками ТДВ «Агро-Інвестментс» є громадянин України ОСОБА_3 та ТОВ «ОСОБА_1 ХХІ».

При цьому, розмір частки ОСОБА_3 в статутному капіталі Відповідача 1 становить 54000,00 грн., що складає 60% статутного капіталу товариства, розмір частки ТОВ «ОСОБА_1 ХХІ» становить 36000,00 грн., що складає 40% статутного капіталу товариства.

Згідно п. 4.4. Статуту ТДВ «Агро-Інвестментс» (в новій редакції, затвердженій загальними зборами учасників від 18.05.2015 р., протокол № 5), учасники товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного капіталу, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника. Розмір кратності встановлюється рівним 34000 (тридцяти чотирьом тисячам). Граничним сукупним розміром відповідальності учасників є сума, яка складається з частки учасника у статутному капіталі товариства та додаткової суми, яка розраховується з використанням зазначеної кратності.

Пунктами 6.3.7., 6.3.8. Статуту ТДВ «Агро-Інвестментс» визначено, що учасники товариства зобовязані нести відповідальність за боргами товариства своїми внесками до статутного капіталу, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника. Розмір кратності встановлюється рівним 34000 (тридцяти чотирьом тисячам). Граничним сукупним розміром відповідальності учасників є сума, яка складається з частки учасника у статутному капіталі товариства та додаткової суми, яка розраховується з використанням зазначеної кратності.

Граничний розмір відповідальності учасників становить 3060000000,00 (три мільярди шістдесят мільйонів) грн.

Таким чином граничний розмір відповідальності Відповідача 2 - ТОВ «ОСОБА_1 ХХІ», як учасника ТДВ «Агро-Інвестментс» становить 1224000000,00 (один мільярд двісті двадцять чотири мільйони) грн.

Як зазначає Відповідач 2 у відзиві, ним заявлені вимоги визнаються лише в розмірі 36000,00 грн., оскільки попередня редакція Статуту Відповідача 1 передбачала кратність відповідальності учасників, яка дорівнює 1 (одному), однак 18.05.2015 р. загальними зборами учасників Відповідача 1 було вирішено питання про значне збільшення розміру відповідальності учасників товариства, а саме встановлення кратності 34000, при тому що Відповідач 2 заперечував проти такого збільшення, та у зв'язку з наявністю більшості голосів у учасника ОСОБА_3 вказане рішення було прийняте.

Втім вказана позиція Відповідача 2 є безпідставною у зв'язку з наступним.

Згідно ст. 59 Закону України «Про господарські товариства», до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

За таких обставин рішення щодо збільшення відповідальності учасників ТДВ «Агро-Інвестментс» було прийнято загальними зборами учасників товариства у відповідності до наданих повноважень та Закону України «Про господарські товариства».

При цьому Відповідачем 2 не надано суду жодних доказів оскарження вказаного рішення загальних зборів учасників ТДВ «Агро-Інвестментс» в установленому порядку.

Також суд зазначає, що 05.06.2015 р. нова редакція Статуту ТДВ «Агро-Інвестментс» з вказаними змінами зареєстрована у відповідності до вимог чинного законодавства, про що свідчить відповідна відмітка реєструючого органу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 619 ЦК України, договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Враховуючи наведене, у тому числі те, що Позивач звертався до Відповідача 1 з вимогою щодо сплати заявленої заборгованості і Відповідач 1 повідомив про неможливість виконання зобов'язань за Договорами 1, 2, 3, а також те, що розмір заборгованості Відповідача 1 перед Позивачем складає 1000000000,00 грн., що є меншим ніж граничний розмір відповідальності Відповідача 2, як учасника Відповідача 1, Позивач має право звернутись до ТДВ «Агро-Інвестментс» та ТОВ «ОСОБА_1 ХХІ» з вимогами про солідарне стягнення всієї суми заборгованості.

Таким чином позов про стягнення вказаної заборгованості у сумі 1000000000,00 грн. за Договорами 1, 2, 3 солідарно з ТДВ «Агро-Інвестментс» та ТОВ «ОСОБА_1 ХХІ» підлягає задоволенню повністю.

Заслухавши пояснення представника Відповідача 1 щодо клопотання про розстрочку виконання рішення строком на 10 років, судом встановлено, що Відповідачем 1 не наведено жодних обґрунтувань даного клопотання згідно ст. 121 ГПК України. Позивач проти такого клопотання щодо розстрочки виконання рішення заперечив.

Беручи до уваги наведене суд дійшов висновку, що клопотання Відповідача 1 про розстрочку виконання рішення не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на Відповідачів 1, 2 солідарно.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Солідарно стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Агро-Інвестментс» (09104, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гайок, 4-А; код ЄДРПОУ 39542183) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ХХІ» (35431, Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Бабин, вул. Заводська, 1; код ЄДРПОУ 34438102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоктайм» (73021, м. Херсон, вул. Патона, 4; код ЄДРПОУ 36008879) НОМЕР_1 (один мільярд) грн. 00 коп. основного боргу та 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата виготовлення та підписання рішення 30.09.2015 р.

Суддя С.Ю. Наріжний

Попередній документ
51827440
Наступний документ
51827442
Інформація про рішення:
№ рішення: 51827441
№ справи: 911/3913/15
Дата рішення: 28.09.2015
Дата публікації: 08.10.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи:
Розклад засідань:
05.02.2021 10:00 Господарський суд Київської області
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ГОРБАСЕНКО П В
відповідач (боржник):
ТОВ "АГРО-ІНВЕСТМЕНТС"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ"
заявник про перегляд судового рішення за нововиявленими обставин:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ"
позивач (заявник):
ТОВ "СТОКТАЙМ"