ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.09.2015Справа №910/18058/15
Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ЗЛАТОБАНК» Славінського В.І.
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСХІМ»;
2) Харківського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
Національний банк України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий
дім «Агрохімхолдинг»;
2) ОСОБА_2;
3) ОСОБА_3;
про визнання нікчемних правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності правочину
За участю представників сторін:
від позивача: Щербак Є.М. (довіреність № 57 від 06.06.2015);
від відповідача 1: Грінцов І.В. (довіреність № 19-01 від 19.08.2015);
від відповідача 2: не з'явились;
від третьої особи на стороні позивача: Ліпов С.Л. (довіреність № 18-02025/22981 від
06.04.2015);
від третіх осіб на стороні відповідача: не з'явились
14.07.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ЗЛАТОБАНК» Славінського В.І. (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСХІМ» (далі - відповідач 1, ТОВ «УКРТРАНСХІМ») та Харківського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (далі - відповідач 2) про визнання нікчемних правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності правочину.
В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що 05.03.2014 між Національним банком України (далі - НБУ) та публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК» (далі - ПАТ «ЗЛАТОБАНК») був укладений договір застави майнових прав № 12/ЗМП (далі - договір застави), згідно з умовами якого ПАТ «ЗЛАТОБАНК» передав у заставу, зокрема, майнові права за кредитним договором № 106/12-KL від 16.05.2012, укладеним між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімхолдинг» (далі - ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг»).
З метою забезпечення належного виконання ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг» зобов'язань, взятих на себе згідно з умовами кредитного договору, 18.07.2012 між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та відповідачем 1 (ТОВ «УКРТРАНСХІМ») був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. за реєстровим номером 989 (далі - договір іпотеки), згідно з п. 1.2 якого предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: 57 квартир, зокрема, за НОМЕР_1, НОМЕР_2, що розташовані в житловому будинку літ. А-25 за адресою: АДРЕСА_1.
У позовній заяві позивач зазначив, що пунктами 3.4.2, 3.4.5 договору застави встановлена заборона щодо відчуження майнових прав та обтяження їх зобов'язаннями на користь третіх осіб, а також заборона щодо внесення в майбутньому змін до кредитних договорів та забезпечувальних договорів без отримання попередньої письмової згоди НБУ.
Проте в порушення вищевказаних положень договору застави, без отримання попередньої письмової згоди НБУ 01.10.2014 та 19.01.2015 між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та відповідачем 1 (ТОВ «УКРТРАНСХІМ») були укладені договори про внесення змін до договору іпотеки, згідно з умовами яких сторонами був змінений предмет іпотеки, а саме була припинена іпотека щодо квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в житловому будинку літ. А-25, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, про що були внесені відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У зв'язку з цим позивач звернувся до суду, просив:
1) визнати недійсними вчинені між АТ «ЗЛАТОБАНК» та відповідачем 1 (ТОВ «УКРТРАНСХІМ») правочини, а саме:
- договір від 01.10.2014 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 18.07.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. за реєстровим номером 989, який посвідчений цим же нотаріусом 01.10.2014 за реєстровим номером 723;
- договір від 19.01.2015 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 18.07.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. за реєстровим номером 989, який посвідчений цим же нотаріусом 19.01.2015 за реєстровим номером 6.
2) визнати ПАТ «ЗЛАТОБАНК» іпотекодерждателем з 18.07.2012 нерухомого майна, що є предметом іпотеки згідно з договором іпотеки, посвідченим 18.07.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального кругу Ковтун О.Д. за реєстровим номером 989, а саме:
- квартири НОМЕР_1 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: АДРЕСА_1;
- квартири НОМЕР_2 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: АДРЕСА_1.
3) скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки і обтяжень обтяжувача ПАТ «ЗЛАТОБАНК»:
- квартири НОМЕР_1 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: АДРЕСА_1;
- запис від 01.10.2014, 11:33:50 про припинення іпотеки номер 1222623 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16171295 від 01.10.2014,11:34:55;
- запис від 01.10.2014, 11:37:55 про припинення обтяження номер 1222680 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16171516 від 01.10.2014,11:38:37;
- квартири НОМЕР_2 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: АДРЕСА_1
- запис від 19.01.2015, 16:18:36 про припинення іпотеки номер 1243933 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18711063 від 19.01.2015,16:20:39;
- запис від 19.01.2015, 16:24:27 про припинення обтяження номер 1243918 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18711392 від 19.01.2015,16:27:40.
Провадження у справі № 910/18058/15 порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2015, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімхолдинг» (далі - третя особа 1, ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг»), розгляд справи призначено на 11.08.2015.
Одночасно з позовною заявою представником позивача була подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд накласти арешт на:
- квартиру НОМЕР_1 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: АДРЕСА_1; чотирикімнатну, житловою площею 79 кв.м., загальною площею 157,1 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 77870263101;
- квартиру НОМЕР_2 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: АДРЕСА_1; однокімнатну, житловою площею 29,1 кв.м., загальною площею 71,4 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 79223863101, а також заборонити відповідачу 1 та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження чи обтяження вказаного нерухомого майна. Розгляд вказаної заяви був відкладений судом до наступного судового засідання.
10.08.2015 від представника відповідача 1 (ТОВ «УКРТРАНСХІМ») через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено.
11.08.2015 в судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Представники відповідача 1 (ТОВ «УКРТРАНСХІМ») і відповідача 2 (Харківського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції), а також третьої особи 1 (ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг») в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представники відповідачів вимоги ухвали суду від 15.07.2015 не виконали. Представники відповідача 2 та третьої особи 1 про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розгляд справи відкладено на 25.08.2015, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Національний банк України (далі - третя особа на стороні позивача, НБУ).
13.08.2015 через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача 2 (Харківського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції) надійшли заперечення на позовну заяву, в яких відповідач 2 зазначив, що реєстраційні дії щодо записів, які позивач просить скасувати, вчинені не Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції, а приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. У зв'язку з цим відповідач 2 вважав себе неналежним відповідачем у справі, просив суд припинити провадження в частині вимог, звернутих до відповідача 2, щодо інших позовних вимог просив суд вирішити спір у відповідності до норм матеріального і процесуального права.
Суд зазначає, що серед заявлених позовних вимог немає тих, які звернуті безпосередньо до Харківського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.
Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 24 ГПК України, господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про те, що виключення неналежного відповідача після початку розгляду справи по суті ГПК України не передбачено, а тому клопотання представника відповідача 2 (Харківського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції), задоволенню не підлягає.
25.08.2015 через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача 1 (ТОВ «УКРТРАНСХІМ») надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 зазначив, що не являється власником квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: АДРЕСА_1, оскільки відчужив вказане нерухоме майно на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Крім того, вказав, що з 19.08.2014 Правлінням НБУ було призначено куратора ПАТ «ЗЛАТОБАНК», який був працівником НБУ, наділеним повноваженнями контролю відносно ПАТ «ЗЛАТОБАНК». У тому числі куратор мав право на отримання будь-якої інформації щодо діяльності ПАТ «ЗЛАТОБАНК», а також мав право бути присутнім на кредитному комітеті, де і вирішуються питання щодо укладання (припинення) кредитних (іпотечних) договорів та фактичне їх виконання, тощо. Тобто уповноваженій особі НБУ - куратору АТ «ЗЛАТОБАНК» було відомо про укладання спірних договорів про внесення змін від 01.10.2014 та 19.01.2015 і своїми діями куратор погодив їх укладання. Просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Від представника позивача через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було задоволено.
У судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача 1 (ТОВ «УКРТРАНСХІМ») проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим та безпідставним.
Представники відповідача 2 (Харківського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції) та третіх осіб у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2015 на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 07.09.2015, до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_2 (далі - третя особа 2) та ОСОБА_3 (далі - третя особа 3).
07.09.2015 в судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав.
Представник відповідача 1 (ТОВ «УКРТРАНСХІМ») проти задоволення позову заперечував, подав письмові пояснення по суті спору, зазначив, що заставна вартість квартири НОМЕР_1 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: АДРЕСА_1, становила 1 305 928,80 грн. За наслідками відчуження вказаного об'єкта нерухомості відповідач 1 перерахував на користь ПАТ «ЗЛАТОБАНК» грошові кошти у розмірі 1 663 065,64 грн, тобто грошові кошти у розмірі, що перевищував заставну вартість квартири НОМЕР_1.
Представник третьої особи 1 (ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг») подав відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначив, що ПАТ «ЗЛАТОБАНК» надало згоду на внесення змін до договору іпотеки та, відповідно, укладення спірних додаткових угод до нього. Вважав позов необґрунтованим та безпідставним.
Представники відповідача 2 (Харківського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції), а також третьої особи 2 (ОСОБА_2) і третьої особи 3 (ОСОБА_3) в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.09.2015.
04.09.2015 через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо обставин спору.
17.09.2015 від представника третьої особи 1 (ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг») через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що останній знаходиться на лікарняному. Разом з тим, представник третьої особи 1 не надав документи на підтвердження викладеного. Тому в задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено.
Від представника третьої особи на стороні позивача (НБУ) через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначив, що Національний банк України не надавав письмової згоди на внесення змін до договору іпотеки, як це передбачено п. 3.4.5 договору застави.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, подав додаткові письмові пояснення щодо обставин справи.
Представник відповідача 1 (ТОВ «УКРТРАНСХІМ») проти задоволення позову заперечував.
Представники відповідача 2 (Харківського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції) та третьої особи 1 (ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг»), третьої особи 2 (ОСОБА_2) і третьої особи 3 (ОСОБА_3) в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Крім того, в судовому засіданні була розглянута заява про забезпечення позову, подана представником позивача 14.07.2015.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» № 16 від 26.12.2011, роз'яснено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 ГПК України).
Представник позивача, документів, які б підтверджували, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, не надав.
Враховуючи вищевикладене суд у задоволенні заяви про забезпечення позову, поданої представником позивача 14.07.2015, відмовив.
У судовому засіданні 17.09.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши пояснення повноважних представників учасників провадження, судом встановлено наступне.
16.05.2012 між публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК» (далі - ПАТ «ЗЛАТОБАНК») та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімхолдинг» (далі - ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг») був укладений кредитний договір № 106/12-KL (далі - кредитний договір), згідно з умовами якого ПАТ «ЗЛАТОБАНК» зобов'язувалось надати ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг» грошові кошти (кредит), а ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг» зобов'язувалось повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.
З метою забезпечення виконання ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг» зобов'язань, взятих на себе згідно з умовами кредитного договору, 18.07.2012 між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСХІМ» (далі - ТОВ «УКРТРАНСХІМ») був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. за реєстровим номером 989 (далі - договір іпотеки), згідно з п. 1.2 якого предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: 57 квартир, зокрема, за НОМЕР_1 і НОМЕР_2, що розташовані в житловому будинку літ. А-25 за адресою: АДРЕСА_1.
01.10.2014 між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та ТОВ «УКРТРАНСХІМ» був укладений договір про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 18.07.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. за реєстровим номером 989 (далі - договір про внесення змін від 01.10.2014), згідно з умовами якого сторонами був змінений предмет іпотеки.
Так, згідно з п. 2 договору про внесення змін від 01.10.2014 у зв'язку з викладенням п. 1.2, 1.3 договору іпотеки у новій редакції, сторони домовились, що щодо квартири НОМЕР_1 в житловому будинку літ. А-25, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, іпотека припиняється.
У зв'язку з цим, до:
- Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16171295 від 01.10.2014, 11:34:55, було внесено запис від 01.10.2014, 11:33:50 про припинення іпотеки номер 1222623;
- Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16171516 від 01.10.2014, 11:38:37, було внесено запис від 01.10.2014, 11:37:55 про припинення обтяження номер 1222680, що підтверджується відповідними витягами, копії яких долучені до матеріалів справи.
Крім того, 19.01.2015 між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та ТОВ «УКРТРАНСХІМ» був укладений договір про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 18.07.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. за реєстровим номером 989 (далі - договір про внесення змін від 19.01.2015), згідно з умовами якого сторонами також був змінений предмет іпотеки.
Так, відповідно до п. 2 договору про внесення змін від 19.01.2015 у зв'язку з викладенням п. 1.2, 1.3 договору іпотеки у новій редакції, сторони домовились, що щодо квартири НОМЕР_2 в житловому будинку літ. А-25, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, іпотека припиняється.
У зв'язку з цим, до:
- Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18711063 від 19.01.2015, 16:20:39, було внесено запис від 19.01.2015, 16:18:36 про припинення іпотеки номер 1243933;
- Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18711392 від 19.01.2015, 16:27:40, було внесено запис від 19.01.2015, 16:24:27 про припинення обтяження номер 1243918, що підтверджується відповідними витягами, копії яких долучені до матеріалів справи.
05.03.2014 між Національним банком України (далі - НБУ) та ПАТ «ЗЛАТОБАНК» був укладений договір застави майнових прав № 12/ЗМП (далі - договір застави).
Пунктом 1.1 договору застави передбачено, що предметом застави за цим договором є майнові права за кредитними договорами, що укладені між заставодавцем (ПАТ «ЗЛАТОБАНК») і юридичним та фізичними особами, перелік яких наведений у додатку № 1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною (надалі всі вищезазначені кредитні договори та генеральні кредитні договори, договори про відкриття кредитної лінії, договори про кредитування, чи інша назва договору про надання кредитних коштів на умовах повернення, платності, строковості, забезпеченості та цільового характеру використання разом та/або окремо іменуються - кредитні договори). Станом на 26.02.2014 заборгованість за кредитними договорами становить 3 082 025 020,89 грн. Зобов'язання, що випливають з укладених кредитних договорів, забезпечуються договорами застави, іпотеки, поруки тощо.
Згідно з п. 1.3 договору, надана застава забезпечує належне виконання заставодавцем (ПАТ «ЗЛАТОБАНК») вимог заставодержателя (НБУ), що випливають (та/або випливатимуть), зокрема, з кредитного договору від 05.03.2014 № 12, укладеного між заставодавцем та заставодержателем, а також усіх додаткових договорів (угод), що будуть укладені до нього.
Відповідно до Реєстру укладених банком-позичальником договорів з юридичними та фізичними особами, який є додатком № 1 до договору застави, у забезпечення надано, зокрема, майнові права за кредитним договором № 106/12-KL від 16.05.2012, який укладено із ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг».
Кредити за кредитними договорами, що укладені між заставодавцем (ПАТ «ЗЛАТОБАНК») і юридичними та фізичними особами, є забезпеченими та забезпечення за ними відповідає вимогам нормативно-правових актів НБУ з питань формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями (п. 2.1 договору застави).
Пунктами 3.4.2, 3.4.5 договору застави передбачено, що заставодавець (ПАТ «ЗЛАТОБАНК») зобов'язаний: не відчужувати майнові права в будь-якій спосіб та не обтяжувати їх зобов'язаннями на користь третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя (НБУ); не вносити надалі змін до кредитних договорів та забезпечувальних договорів без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя.
У позовній заяві уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ЗЛАТОБПНК» Славінський В.І. (далі - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) стверджує, що договори про внесення змін від 01.10.2014 та 19.01.2015 є нікчемними, оскільки, всупереч п. п. 3.4.2, 3.4.5 договору застави, укладені без письмової згоди НБУ, як заставодержателя.
У зв'язку з цим уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернувся до суду, просив визнати недійсними договори про внесення змін від 01.10.2014 та 19.01.2015; визнати ПАТ «ЗЛАТОБАНК» заставодержателем з 18.07.2012 нерухомого майна, що є предметом договору іпотеки, а саме квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в житловому будинку літ. А-25, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки і обтяження щодо вказаного нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 572 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 1 Закону України «Про заставу» встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Предметом застави можуть бути майно та майнові права (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про заставу»).
Частино. 1 ст. 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 579 Цивільного кодексу України та ст. 7 Закону України «Про заставу» предмет застави може бути замінений лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу» заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.
Частиною 2 ст. 586 Цивільного кодексу України встановлено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 546 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 24 Закону України «Про іпотеку» іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання за основним договором і має похідний характер від останнього, а передання (відступлення) прав за іпотечним договором здійснюється за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Наведені положення законодавства свідчать про те, що основний договір та договір забезпечення виконання зобов'язання нерозривно пов'язані.
Пунктом 3.4.5 договору застави передбачений обов'язок ПАТ «ЗЛАТОБАНК» не вносити надалі змін до кредитних договорів та забезпечувальних договорів до них. Разом з тим, зміна предмета договору іпотеки (шляхом виключення з переліку майна, переданого в іпотеку, а саме: квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в житловому будинку літ. А-25, розташованого за адресою: АДРЕСА_1), укладеного з метою забезпечення кредитного договору, майнові права за яким були передані в заставу НБУ, призвела до зміни предмету договору застави, оскільки зменшила обсяг переданих майнових прав.
Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про заставу» та пунктів 3.4.2, 3.4.5 договору застави, суд дійшов висновку про те, що ПАТ «ЗЛАТОБАНК» мав право внести зміни до договору іпотеки лише за попередньої письмової згоди НБУ.
У письмових поясненнях, поданих 17.09.2015 представником НБУ, вказано, що ПАТ «ЗЛАТОБАНК» не звертався до НБУ за отриманням попередньої письмової згоди, передбаченої п. 3.4.5 договору застави, відповідно, НБУ такої згоди не надавав.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.
Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).
Сторони та учасники провадження документів, які підтверджують наявність згоди НБУ, як заставодержателя за договором застави, на внесення змін до забезпечувального договору, а саме договору іпотеки, посвідченого 18.07.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. за реєстровим номером 989, суду не надали.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, про те, що укладаючи спірні договори про внесення змін від 19.01.2015 та 01.10.2014 без попереднього отримання передбаченої умовами договору застави письмової згоди НБУ, ПАТ «ЗЛАТОБАНК» порушило вимоги ст. ст. 579, 586 Цивільного кодексу України, ст. ст. 7, 17 Закону України «Про заставу» та пунктів 3.4.2, 3.4.5 договору застави.
Відтак, вимоги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо визнання недійсними договору від 01.10.2014 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 18.07.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. за реєстровим номером 989, який посвідчений цим же нотаріусом 01.10.2014 за реєстровим номером 723; а також договору від 19.01.2015 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 18.07.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. за реєстровим номером 989, який посвідчений цим же нотаріусом 19.01.2015 за реєстровим номером 6, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо доводів відповідача 1 (ТОВ «УКРТРАНСХІМ») про те, що він не являється власником квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: АДРЕСА_1, оскільки відчужив вказане нерухоме майно на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2, викладених у відзиві поданому 25.08.2015, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
Пунктом 4.3.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» № 1 від 24.11.2014 роз'яснено, що застава зберігає свою силу незалежно від того, чи знала особа, до якої перейшло майно або майнові права, що складають предмет застави, про існування права застави третіх осіб на таке майно. Якщо особі не було відомо про існування застави, дана обставина має значення для правовідносин між цією особою і заставодавцем. Зокрема, відповідно до приписів статті 659 ЦК України невиконання заставодавцем під час укладення договору купівлі-продажу обов'язку попередити покупця про існування права застави третіх осіб на товар, що продається, дає покупцеві право вимагати зменшення ціни або розірвання договору.
Відтак, факт відчуження відповідачем 1 (ТОВ «УКРТРАНСХІМ») квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: АДРЕСА_1 не припиняє дію договору застави щодо вказаних об'єктів нерухомого майна.
Щодо вимоги позивача про визнання ПАТ «ЗЛАТОБАНК» заставодержателем з 18.07.2012 нерухомого майна, що є предметом договору іпотеки, а саме квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в житловому будинку літ. А-25, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (ч. ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень здійснюється, зокрема, на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Якщо правочин скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків.
За таких умов у разі визнання недійсними договорів про внесення змін від 01.10.2014 та 19.01.2015, на підставі яких з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були виключені записи про іпотеку та обтяження, дія іпотеки та обтяження підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які виключено на підставі недійсних договорів, оскільки відпала підстава виключення цих записів.
Аналогічна правова позиція міститься у Постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у справах № 6-53цс15 від 13.05.2015, № 6-332цс15 від 27.15.2015.
Оскільки вимога позивача визнати ПАТ «ЗЛАТОБАНК» заставодержателем з 18.07.2012 нерухомого майна, що є предметом договору іпотеки, а саме квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в житловому будинку літ. А-25, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, пов'язана з першою вимогою (про визнання недійсними договорів про внесення змін від 01.10.2014 та 19.01.2015), вона також підлягає задоволенню.
Враховуючи наведені положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки і обтяження щодо квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в житловому будинку літ. А-25, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 3 цієї статті, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Пунктом 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент подання позову) від сплати судового збору звільняється, зокрема, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд вирішив за необхідне стягнути судовий збір в дохід Державного бюджету України з відповідача 1 (ТОВ «УКРТРАНСХІМ») у розмірі 6 090,00 грн.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними вчинені між публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСХІМ» правочини, а саме:
- договір від 01.10.2014 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 18.07.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. за реєстровим номером 989, який посвідчений цим же нотаріусом 01.10.2014 за реєстровим номером 723;
- договір від 19.01.2015 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 18.07.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. за реєстровим номером 989, який посвідчений цим же нотаріусом 19.01.2015 за реєстровим номером 6.
3. Визнати публічне акціонерне товариство «ЗЛАТОБАНК» іпотекодерждателем з 18.07.2012 нерухомого майна, що є предметом іпотеки згідно з договором іпотеки, посвідченим 18.07.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального кругу Ковтун О.Д. за реєстровим номером 989, а саме:
- квартири НОМЕР_1 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: АДРЕСА_1;
- квартири НОМЕР_2 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: АДРЕСА_1.
4. Скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки і обтяжень обтяжувача публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК»:
- квартири НОМЕР_1 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: АДРЕСА_1:
- запис від 01.10.2014, 11:33:50 про припинення іпотеки номер 1222623 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16171295 від 01.10.2014,11:34:55;
- запис від 01.10.2014, 11:37:55 про припинення обтяження номер 1222680 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16171516 від 01.10.2014,11:38:37;
- квартири НОМЕР_2 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: АДРЕСА_1:
- запис від 19.01.2015, 16:18:36 про припинення іпотеки номер 1243933 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18711063 від 19.01.2015,16:20:39;
- запис від 19.01.2015, 16:24:27 про припинення обтяження номер 1243918 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18711392 від 19.01.2015,16:27:40.
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСХІМ» (01034, м. Київ, вул. Чапаєва, будинок 12, літ. «Б»; ідентифікаційний код 31905403, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6 090,00 грн (шість тисяч девяносто грн 00 коп.).
6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Повне рішення складено 28 вересня 2015 року.
Cуддя Я.А. Карабань