ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.09.2015Справа №910/19681/15
За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
До Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп»
Про стягнення 3045,68 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Дудуц О.В., довіреність № 08-03-25/121-15 від 20.05.2015
від відповідача не з'явився
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп» (далі - відповідач) про стягнення 3045,68 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № УБ 901447 від 02.03.2012р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 3045,68 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.
Ухвалою суду від 03.08.2015р. порушено провадження у справі № 910/19681/15 та призначено розгляд на 21.09.2015 р.
08.09.2015р. до суду надійшла відповідь від МТСБУ.
09.09.2015р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.
14.09.2015р. відповідач подав через канцелярію суду заяву про застосування строку позовної давності та клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
21.09.2015р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Представник позивача надав пояснення, з урахуванням заяви про застосування строку позовної давності.
Суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача та відмовити у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
02.03.2012р. між ПАТ «НАСК «Оранта» (далі - позивач) та ОСОБА_2 як страхувальником, було укладено договір страхування № УБ901447, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Чері Джагі» д.н.з НОМЕР_2.
11.05.2012 р. на а/д № М-03-1 2 км. 920 м. сталася ДТП за участю транспортного засобу «Чері Джагі» д.н.з НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу «Мітсубісі ASX» д.н.з НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, відповідальність якого на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», згідно полісу № АВ/0151874.
Відповідно до постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області № 1005/4434/2012 від 11.05.2012р., встановлено вину гр. ОСОБА_3 у здійсненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до звіту № АА2182ІТ-08.05/5 від 08.05.2012, калькуляції та страхового акту, розмір матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу «Чері Джагі» д.н.з НОМЕР_2, внаслідок ДТП склав 3045,68 грн., що виплачені позивачем згідно платіжного доручення № 78036 від 19.12.2012 та відомості від 19.12.2012р. № 265, копії якоих наявні в матеріалах справи.
Згідно полісу № АВ/0151874 франшизу встановлено у розмірі 0,00 грн., ліміт відповідальності встановлено 50 000,00 грн.
Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 3045,68 грн. боргу, з урахуванням франшизи 510,00 грн., визначеної полісом та судові витрати.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".
Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Відповідач, згідно поданого позову заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивач протягом одного року з моменту настання ДТП -11.05.2012р. не звернувся до нього з вимогою про страхове відшкодування, а тому пропустив строк позовної давності.
Судом такі заперечення відповідача не прийняті до уваги, виходячи з того, що відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частішою першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу і до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.
Таким чином, після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_1 застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за полісом № АВ/ 0151874, тому саме відповідач є особою, відповідальною за завдані збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Частиною шостою статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
За таких обставин суд вважає, що за регресними зобов'язаннями, перебіг строку позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання, а саме з дня виплати страхового відшкодування (19.12.2012р.), тобто позивач вчасно звернувся до відповідача з вимогою про стягнення 3045,68 грн. у порядку регресу.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 910/177/14 від 25.02.2015р.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код ЄДРПОУ 24175269, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька 44) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська 7-Д) суму заборгованості в розмірі 3045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 68 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. - судового збору.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
(Повний текст рішення складено: 25.09.2015р.)
Суддя Мельник В.І.