ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.09.2015Справа №910/14739/15
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"
до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні
відповідачаПриватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія»
простягнення 44948,59 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Храпійчук В.В. - представник за довіреністю;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 44948,59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі Договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/1150389, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Volkswagen", реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та статті 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2015 порушено провадження у справі №910/14739/15, та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.07.2015.
06.07.2015 позивач через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
27.07.2015 відповідач подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з підстав того, що автомобіль марки "МАЗ" реєстраційний номер НОМЕР_3, яким спричинено ДТП, був застрахований Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія». Крім того, страховий випадок трапився 01.03.2011, а позивач звернувся до суду з позовом 04.06.2015, тобто з пропуском строку позовної давності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2015, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» та Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія» та відкладено розгляд справи на 10.08.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2015 за клопотанням представників сторін продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 07.09.2015 та витребувано від Моторного (транспортного) страхового бюро України письмову інформацію.
07.09.2015 позивач через відділ діловодства суду подав пояснення на відзив, в якому зазначив, що відповідно до бази МТСБУ, бланк полісу №АА/2036776 є втраченим, а чинним полісом на дату ДТП є поліс №АА/1150389, що укладений між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес" та відповідачем. Крім того, наголосив на тому, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання, а саме - від 12.03.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 розгляд справи відкладено на 21.09.2015 та повторно витребувано від Моторного (транспортного) страхового бюро України письмову інформацію.
На виконання вимог ухвал суду, 18.09.2015 від МТСБУ надійшла письмова інформація.
В судовому засіданні 21.09.2015 представник відповідача проти позову заперечив у повному обсязі.
Позивач та треті особи своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка позивача та третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 21.09.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь у розгляді справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
07.02.2011 між позивачем (страховик) та відповідачем (страхувальник) було укладено поліс №АА/1150389 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у відповідності до умов якого застраховано цивільно-правову відповідальність Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", пов'язану з експлуатацією автомобіля марки "МАЗ" реєстраційний номер НОМЕР_3.
Строк дії полісу №АА/1150389 встановлено з 00:00 год. 01.03.2011 до 29.02.2012 включно; ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 50000,00 грн.; франшиза - 0 грн.
01.03.2011 о 07 год. 55 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме: ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки "МАЗ" реєстраційний номер НОМЕР_3, за напівпричепом "УПР", реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ДТГО "Південно-Західна залізниця", по Житомирському шосе - поворот на с. Білогородка, не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, не вибрав безпечну дистанцію до автомобіля марки "Volkswagen", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 28.03.2011 у справі №3-2450/11 встановлено порушення ОСОБА_3 вимог п. 13.1. Правил дорожнього руху України та визнано його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також накладено стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з рахунком №С4126895 від 18.03.2013, складеним СТО - ТОВ «Атлант-М Дніпровська набережна», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Volkswagen", реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 58642,86 грн. з ПДВ.
Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу №82/КВ2 від 27.03.2011, складеного оцінювачем ОСОБА_6 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №8840/09 від 25.08.2009), вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Volkswagen", реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 68576,64 грн.
07.11.2013 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», як страхувальник за Договором добровільного страхування наземного транспорту №06/0634068 від 31.01.2011, відповідно до якого застраховано автомобіль марки "Volkswagen", реєстраційний номер НОМЕР_1, звернулося до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" з претензією №07-11/13, в якій просило виплатити на його користь 50842,86 грн. страхового відшкодування.
У зв'язку з цим, 19.02.2014, позивач склав страховий акт №50138/1, згідно з яким пошкодження транспортного засобу - автомобіля марки "Volkswagen", реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 44948,59 грн.
На підставі складеного страхового акту №50138/1 від 19.02.2014 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 44948,59 грн. на рахунок ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №2450 від 12.03.2014.
В подальшому, позивачем направлено на адресу відповідача вимогу №06-11/14Р від 12.11.2014, щодо відшкодування 44948,59 грн. шкоди в порядку регресу, з урахуванням того, що ані представник ДТГО "Південно-Західна залізниця", ані ОСОБА_3 не повідомили ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" про ДТП. Вказана вимога отримана відповідачем 17.11.2014, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яка міститься в матеріалах справи. Однак, ДТГО "Південно-Західна залізниця" відповіді на вимогу не направило та суму відшкодування не сплатило, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
У відповідності до пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За приписами підпункту "ґ" 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Тобто зазначена правова норма передбачає у випадку неповідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди наявність у нього права на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
За приписами пункту 5 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.
При цьому, як зазначено у підпункті 33.1.2 пункту 33.1. статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.
Наведеними правовими нормами встановлено обов'язок страхувальника повідомити письмово страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, право страховика подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду регламентовано положеннями Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і пов'язується саме із встановленим фактом неповідомлення страховика у встановлені законом строки.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач вищевказані вимоги Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не виконав, докази своєчасного повідомлення позивача про настання страхового випадку в матеріалах справи відсутні, і таких доказів відповідачем суду не надано.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За умовами ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки "МАЗ" реєстраційний номер НОМЕР_3, яким спричинено ДТП, належить ДТГО "Південно-Західна залізниця" та знаходився під керуванням водія ОСОБА_3, який станом на момент ДТП перебував у трудових відносинах з вказаним підприємством.
Отже, враховуючи розмір права зворотної вимоги (регресу), який перейшов до позивача, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 44948,59 грн.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
У силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми, а його доводи щодо пропуску позивачем строків позовної давності спростовуються наступним.
Як зазначалося вище, статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.
Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною шостою статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Отже, відповідно до вищенаведених вимог закону Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" отримало право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, після виплати страхового відшкодування (12.03.2014), а не з моменту настання страхового випадку, як зазначає відповідач.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 28 серпня 2012 року в справі №5023/4833/11 та від 25 лютого 2015 року в справі №910/177/14.
Твердження ж відповідача про те, що автомобіль марки "МАЗ" реєстраційний номер НОМЕР_3 був застрахований Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія» на підставі полісу №АА/2036776, спростовуються наявною в матеріалах справи інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, згідно з якою бланк полісу №АА/2036776 є втраченим.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вулиця Лисенка, будинок 6, ідентифікаційний код 04713033) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (04050, м. Київ, вулиця Білоруська, будинок 3; ідентифікаційний код 20344871) 44948 (сорок чотири тисячі дев'ятсот сорок вісім) грн. 59 коп. страхового відшкодування та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 28.09.15
Суддя О.А. Грєхова