ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/19134/15 23.09.15 р.
За позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Авто"
про стягнення 12 060,00 грн.
Суддя Зеленіна Н.І.
При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,
за участю представників сторін:
від позивача: Мордвінкін С.В. за довіреністю № 53-02/7 від 31.10.2014 р.;
від відповідача: Грицик Д.С. за довіреністю № б/н від 05.06.2015 р.
Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Авто" про стягнення 12 060,00 грн.
Ухвалою суду від 29.07.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.08.2015 р.
10.08.2015 р. від відповідача надійшло клопотання про оголошення перерви.
11.08.2015 р. від позивача надійшли додаткові документи по справі.
Представник позивача у судовому засіданні 11.08.2015 р. подала клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.
Ухвалою від 11.08.2015 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 01.09.2015 р.
01.09.2015 р. від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог.
01.09.2015 р. від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 01.09.2015 р. оголошувалась перерва до 16.09.2015 р.
16.09.2015 р. від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
22.09.2015 р. від відповідача надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
У судовому засіданні 23.09.2015 р. представник відповідача підтримав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Представник позивача проти призначення у справі експертизи заперечив.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оглянувши у засіданні оригінал Специфікації № 6 від 03.10.2014 р., суд зазначає наступне.
Спір у даній справі виник внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань по поставці товару, погодженого у Специфікації № 6 від 03.10.2014 р.
При цьому, відповідач у відзиві та у клопотанні про призначення судової експертизи вказує на те, що вказана Специфікація з боку відповідача не підписалась особою, яка вказана у специфікації - Генеральним директором ОСОБА_3.
У судовому засіданні 23.09.2015 р. оглянуто оригінал спірної Специфікації, з якого вбачається скріплення її печаткою відповідача.
У той же час, заперечень щодо справжності відтиску такої печатки від представника відповідача не надійшло.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що у відповідності до ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Технічні вимоги до розміщення відтиску печатки на документах, включаючи договори, встановлені у п. 5.26 ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлювання документів". Відповідно до зазначеного Стандарту, відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи.
Таким чином, проставленням на Специфікації відтиску власної печатки відповідач погодив спірну Специфікацію, незалежно від того, яка саме особа її підписала.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні 23.09.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
03.02.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (надалі - позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Авто" (надалі - відповідач, Постачальник) укладено Договір поставки № 221 (надалі - Договір).
Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору, Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити товар, у порядку й на умовах, передбачених даним договором. Найменування, асортименти, кількість, комплектність товару обмовляються Сторонами у Специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з п. п. 3.1. - 3.7. Договору, базові умови поставки товару визначаються відповідно до умов Інкотермс (у редакції 2010 р.) і закріплюються в специфікаціях. Товар за даним договором поставляється у строки, зазначені в специфікації. У випадку доставки товарів на склад Покупця, поставка товару може здійснюватися за письмовою заявкою "Покупця". Письмова заявка повинна містити: номер і дату заявки; назву й адресу "Постачальника"; номер і дату договору, специфікації, згідно яким проводиться дана поставка; найменування кожної асортиментної позиції товару; кількість одиниць по кожній асортиментній позиції товару; ціна за одиницю асортиментної позиції товару; загальна вартість товару; пункт доставки товару, із вказівкою точної адреси. Письмова заявка направляється Покупцем за допомогою поштового зв'язку адресу Постачальника або за допомогою факсимільного зв'язку по номеру, зазначеному у реквізитах Постачальника. Постачальник зобов'язаний не пізніше одного робочого дня з моменту одержання заявки Покупця, направити Покупцеві письмове підтвердження одержання заявки за допомогою поштового зв'язку на адресу Покупця або засобами факсимільного зв'язку по номеру, зазначеному у реквізитах Покупця. У даному підтвердженні Постачальник вказує дату й номер заявки Покупця; дату одержання заявки; дату поставки товару. Заявка також може бути подана Покупцем через представника Постачальника. При цьому, на підтвердження прийняття заявки, представник Постачальника вказує свою посаду, прізвище, по батькові й ставить свій підпис та скріплює печаткою Постачальника на екземплярі заявки Покупця. Постачальник зобов'язаний поставити товар, упакований і затарений звичайним для таких товарів способом або способом, встановленим державним стандартом.
Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2014 р. сторони підписали Специфікацію № 6 до Договору, відповідно до якої Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти й оплатити товар на загальну суму 60 300,00 грн.
Вказаною Специфікацією сторони погодили, що товар поставляється на умовах: СРТ - склад Покупця м. Кривий Ріг (Інкотермс - 2010). Вантажоодержувач: ПАТ "Кривбасзалізрудком" Строк поставки товару: 3-4 квартал 2014 року, протягом 10 банківських днів з моменту направлення письмової заявки Покупцем. Одноразова поставка.
Позивач як на підставу позову посилається на те, що відповідачем товар, погоджений у вказаній Специфікації, поставлено не було, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну поставку товару у сумі 12 060,00 грн.
Пунктом 7.2. Договору сторони домовились, що за порушення погоджених строків поставки, а також за прострочення строку повернення внесеної Покупцем передоплати, чи вартості товару, який не було поставлено Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 20% від суми специфікації, при виконанні зобов'язань за якою відбулось таке порушення.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 12 060,00 грн. штрафу.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, посилається на те, що Специфікація № 6 від 03.10.2014 р. не підписувалась особою, вказаній як підписант - Генеральним директором ОСОБА_3.
Проте, такі доводи відповідача до уваги судом не приймаються з огляду на скріплення вказаної Специфікацією відтиском печатки відповідача, справжність якого останнім під сумнів не ставиться.
Також, судом взято до уваги наданий позивачем лист за № 06/11/14, у якому відповідач зобов'язався виконати поставку за Специфікацією № 6 від 03.10.2014 р. в період з 17 по 28 листопада 2014 року.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що з урахуванням вимог п. 5.26 ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлювання документів", яким встановлено, що відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи, обставини, на які посилається відповідач, не можуть бути прийняті до уваги та являтись підставою для відмови у позові.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Авто" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, буд. 36; код ЄДРПОУ 36702953) на користь Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 1-А; код ЄДРПОУ 00191307) 12 060 (дванадцять тисяч шістдесят) грн. 00 коп. штрафу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 28.09.2015 р.
Суддя Н.І. Зеленіна