ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.09.2015Справа №910/18926/15
За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доУправління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області
простягнення 183317,78 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю;
від відповідача: не з'явився.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов про стягнення з Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення №1168/12 від 03.07.2012 у розмірі 183317,78 грн., в тому числі: 142710,02 грн. - основний борг, 38913,71 грн. - інфляційні втрати, 1694,05 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору оренди нежитлового приміщення №1168/12 від 03.07.2012 позивач передав відповідачу в оренду майно, проте відповідач у порушення умов договору зобов'язання з оплати орендних платежів належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем.
За результатами автоматичного розподілу справ у Господарському суді міста Києва, справу №910/18926/15 передано судді Грєховій О.А.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2015 порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 07.09.2015.
07.09.2015 відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направити до суду свого представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено до 21.09.2015.
Представник позивача в судовому засіданні 21.09.2015 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, а також подав додаткові документи до матеріалів справи.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив повторно, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 21.09.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
03.07.2012 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області (орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення №1168/12, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується у 2012 році передати, а орендар прийняти і оплатити у строкове тимчасове, платне користування (оренду) частину нежитлової будівлі, адміністративний будинок, в подальшому «приміщення», що є власністю орендодавця на підставі Договору купівлі-продажу від 15 вересня 2009 року, зареєстрованого в Васильківському МБТІ номер витягу: 23899037 від 21 вересня 2009 року за номером 19460468, номер запису 282 в книзі 4-58 (п. 1.1. договору оренди).
За умовами п. 1.2. договору найменування послуг - послуги з оренди приміщень. Загальна площа приміщення, що орендується складає: 263,0 квадратних метрів, за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору орендна плата приміщення становить, не враховуючи плату за комунальні послуги, електроенергію, газ та інше: 95 грн. 00 коп. за один квадратний метр орендованого приміщення в місяць та загальний розмір орендної плати за орендний місяць оренди становить 24985,00 грн.
Пунктами 4.1., 4.2. договору сторони погодили, що орендна плата перераховується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря один раз на місяць не пізніше 10-го числа, наступного за розрахунковим, місяця, на розрахунковий рахунок орендодавця на підставі рахунку та акту виконаних робіт, який надає орендодавець.
Термін дії цього договору визначається з 03 липня 2012 року, строком на 35 місяців, тобто до 02 червня 2015 року включно (п. 10.1. договору).
Згідно з п. 11.2.1. договору орендар вступає в строкове користування об'єктом оренди з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення.
У відповідності до п. 11.2.1. договору, 03.07.2012 сторони договору підписали Акт приймання-передачі, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв займану під оренду частину нежитлової будівлі, адміністративний будинок загальною площею 263,0 квадратних метрів, за адресою: АДРЕСА_2, що призначене для розташування службових приміщень Васильківського міжрайонного відділення Державної служби охорони.
У подальшому, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області підписали Акт приймання-передачі від 02.06.2015 про те, що орендар, згідно з Договором оренди нежитлового приміщення №1168/12 від 03.07.2012 повернув із оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_3
За змістом ст. 283 Господарського кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ч. 5 ст. 762 ЦК України, ч. 3 ст. 285 ГК України та п. 6.1.1 договору орендар зобов'язаний вчасно сплачувати орендодавцю орендну плату відповідно до умов цього договору.
У період з грудня 2014 року по червень 2015 року позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату орендних платежів на загальну суму 151575,67 грн., а саме: №26 від 01.12.2014 на суму 24985,00 грн., №1 від 02.01.2015 на суму 24985,00 грн., №3 від 02.02.2015 на суму 24985,00 грн., №6 від 02.03.2015 на суму 24985,00 грн., №8 від 01.04.2015 на суму 24985,00 грн., №10 від 30.04.2015 на суму 24985,00 грн. та №11 від 02.06.2015 на суму 1665,67 грн.
Крім того, позивачем були направлені на адресу УДСО при ГУ МВС України в Київській області акти здачі-приймання наданих послуг до Договору оренди №1168/12 від 03.07.2012, за період з грудня 2014 року по червень 2015 року на загальну суму 151575,67 грн., які підписані орендодавцем.
Вищезазначені рахунки та акти здачі-приймання наданих послуг отримані відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії описів вкладень до цінних листів, квитанцій, а також рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.
Втім, Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, плату за оренду належним чином та у повному обсязі не здійснило, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з грудня 2014 року по червень 2015 року в розмірі 142710,02 грн., яка і заявлена до стягнення.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторони в п. 4.1. договору визначили, що орендна плата перераховується орендарем один раз на місяць не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відтак, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 142710,02 грн.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010.
У зв'язку з тим, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в сумі 1694,05 грн. та інфляційні втрати в сумі 38913,71 грн. за період з 11.01.2015 по 22.07.2015.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог у цій частині, оскільки ФОП ОСОБА_1 невірно зазначено кількість днів прострочення, а також не враховано, що орендна плата за червень 2015 року становить 1665,67 грн., а не 24985,00 грн.
За розрахунком суду, розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 1312,89 грн. (за грудень 2014: 16120,00 грн. х 3/100/365х193 (з 11.01.2015 по 22.07.2015) = 255,71 грн.; за січень 2015: 24985,00 грн. х 3/100/365х162 (з 11.02.2015 по 22.07.2015) = 332,68 грн.; за лютий 2015: 24985,00 грн. х 3/100/365х134 (з 11.03.2015 по 22.07.2015) = 275,18 грн.; за березень 2015: 24985,00 грн. х 3/100/365х103 (з 11.04.2015 по 22.07.2015) = 211,52 грн.; за квітень 2015: 24985,00 грн. х 3/100/365х73 (з 11.05.2015 по 22.07.2015) = 149,91 грн.; за травень 2015: 24985,00 грн. х 3/100/365х42 (з 11.06.2015 по 22.07.2015) = 86,25 грн.; за червень 2015: 1665,67 грн. х 3/100/365х11 (з 11.07.2015 по 22.07.2015) = 1,64 грн.; 255,71 грн. + 332,68 грн. + 275,18 грн. + 211,52 грн. + 149,91 грн. + 86,25 грн. + 1,64 грн. = 1312,89 грн.).
В результаті перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині також підлягають частковому задоволенню, в сумі 26357,93 грн., оскільки, позивач невірно визначив сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу та не врахував, що в липні 2015 року мала місце дефляція (за грудень 2014 (з 11.01.2015 по 22.07.2015): 16120,00 х 139,30010744/100 - 16120,00 = 6335,18 грн.; за січень 2015 (з 11.02.2015 по 22.07.2015): 24985,00 х 135,11164641/100 - 24985,00 = 8772,64 грн.; за лютий 2015 (з 11.03.2015 по 22.07.2015): 24985,00 х 128,31115518/100 - 24985,00 = 7073,54 грн.; за березень 2015 (з 11.04.2015 по 22.07.2015): 24985,00 х 115,80429168/100 - 24985,00 = 3948,70 грн.; за квітень 2015 (з 11.05.2015 по 22.07.2015): 24985,00 х 101,582712/100 - 24985,00 = 395,44 грн.; за травень 2015 (з 11.06.2015 по 22.07.2015): 24985,00 х 99,396/100 - 24985,00 = -150,91 грн.; за червень 2015 (з 11.07.2015 по 22.07.2015): 1665,67 х 99,396/100 - 1665,67 = -16,66 грн.; 6335,18 грн. + 8772,64 грн. + 7073,54 грн. + 3948,70 грн. + 395,44 грн. - 150,91 грн. - 16,66 грн. = 26357,93 грн.).
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням витрат по сплаті судового збору в цій частині на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області (01033, м. Київ, вулиця Гайдара, будинок 8, ідентифікаційний код 08596914) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 142710 (сто сорок дві тисячі сімсот десять) грн. 02 коп. основного боргу, 1312 (одну тисячу триста дванадцять) грн. 89 коп. 3% річних, 26357 (двадцять шість тисяч триста п'ятдесят сім) грн. 93 коп. інфляційних втрат та 3407 (три тисячі чотириста сім) грн. 62 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 28.09.15
Суддя О.А. Грєхова