Справа № 758/11118/15-ц
01 жовтня 2015 року суддя Подільського районного суду м.Києва Декаленко В. С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права власності у порядку спадкування за законом, третя особа: Державний нотаріус Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Іваненко Раїса Семенівна,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності у порядку спадкування за законом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що вона (позовна заява) подана з порушенням вимог чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту, а тому підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, виходячи з наступних підстав.
Стаття третя ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 1 ст. 118 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 11-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.
Статті 119 та 120 ЦПК України встановлюють обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Так стаття 119 ЦПК України, визначає, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
Пленум Верховного Суду України в п. 7 своєї Постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Мною встановлено, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм цивільно-процесуального закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, позивачем в своєму позові не зазначено ціни позову, яка визначається відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України та не викладено в повній мірі обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги та не зазначено відповідних доказів, а саме не обґрунтовано нормами процесуального та матеріального права, з врахуванням тих правовідносин, які склалися підстави пред'явлення позовних вимог до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, зважаючи на те, що відповідачами у таких справах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Крім того, згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй Постанові від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснив, що порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2015 рік», з 01.01.2015 року в Україні встановлено мінімальну заробітну плату в розмір 1 218,00 грн.
Як вбачається зі змісту поданої позивачем до суду позовної заяви, вимоги в ній носять майновий характер, а саме останній просить визнати право власності на 1/8 частину спадкової квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
В той же час мною встановлено, що позивачем незважаючи на вимоги вищезазначених норм цивільно-процесуального закону та роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, надано до суду документ, що підтверджує сплату судового збору в мінімальному розмірі встановленому ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», а саме 487, 20 грн., розмір якого зважаючи на предмет спору є не повним.
Суд не приймає до уваги заявлене позивачем клопотання про зменшення розміру судового збору та не вбачає підстав для його задоволення, оскільки останнім не надано до суду належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, які б підтверджували викладені ним обставини, а надана ним Довідка про доходи навпаки свідчить про достатній дохід позивача.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 29 своєї Постанови від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи… Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
З врахуванням вищевикладеного, приходжу до висновку про доведеність тієї обставини, що позовна заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту.
Стаття 121 ЦПК України визначає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
На підставі викладеного, ст.ст. 4, 6 ЗУ «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 3, 11, 79, 118, 119, 120, 121 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права власності у порядку спадкування за законом, третя особа: Державний нотаріус Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Іваненко Раїса Семенівна - залишити без руху.
Надати позивачу строк в 5 (п'ять) днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали в указаний термін, матеріали позовної заяви будуть вважатись неподаними і повернуті йому.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяВ. С. Декаленко