Справа № 132/3918/14-ц Провадження № 22-ц/772/2255/2015Головуючий в суді першої інстанції Аліменко Ю. О.
Категорія 27 Доповідач Оніщук В. В.
25 вересня 2015 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Оніщука В.В.
суддів: Чорного В.І., Чуприни В.О.,
при секретарі: Франчук О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 28.05.2015 року у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В грудні 2014 року позивач звернувся в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що 30.01.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №ML-В00/013/2008, за яким останній отримав кошти в сумі 51 562,42 долара США строком до 21.01.2027 року та сплатою 4,49% річних. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 30.01.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №SR-В00/013/2008, згідно якого остання взяла на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_2 боргових зобов'язань за кредитним договором. На виконання умов кредитного договору, позивач надав ОСОБА_2 передбачені кредитним договором кошти, однак відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту належним чином не виконує, що призвело до виникнення заборгованості. За умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю №б/н від 10.12.2010 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №ML-В00/013/2008 від 30.01.2008 року, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2. В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, виникла заборгованість, яка підлягає стягненню, а тому з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором, яка складається: з заборгованості по кредиту - 50 583,80 доларів США, що станом на 14.04.2015 року еквівалентно 1 157 458,51 грн., заборгованості по відсоткам - 11 898,74 доларів США, що станом на 14.04.2015 року еквівалентно 272 266,96 грн., пені за прострочення виконання зобов'язань - 228 061,27 доларів США, що станом на 14.04.2015 року еквівалентно 5 218 497,98 грн., а також стягнути судових збір в розмірі 3 654 грн..
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 28.05.2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №ML-В00/013/2008 від 30.01.2008 року у розмірі 62 482,54 доларів США, що станом на 14.04.2015 року, відповідно до офіційного курсу НБУ становить 1 429 725,40 грн., а саме: 50 583,80 доларів США, що еквівалентно 1 157 458,51 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 11 898,74 доларів США, що еквівалентно 272 266,96 грн. - заборгованість по відсоткам.
В частині стягнення пені солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 228 061,27 доларів США, що еквівалентно 5 218497,90 грн. - відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, представником ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити та ухвалити нове рішення, яким солідарно стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №ML-В00/013/2008 від 30.01.2008 року в розмірі 50 583,80 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 14.04.2015 року становить 1 157 458,51 грн.; заборгованість по відсоткам 11 898,74 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 14.04.2015 року становить 272 266,96 грн.; пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором в розмірі 5 311 055,28 грн., а також стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654 грн..
При цьому зроблено посилання на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» апеляційну скаргу підтримала з посиланням на викладені в ній обставини, а також було надано розрахунок нарахованої пені.
В судове засідання, яке було призначене після проголошеної у справі перерви, представник позивача не з'явилась, при цьому було надано заяву про розгляд справи у відсутність представника.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання, двічі не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Задовольняючи позов частково, районний суд виходив з того, що боржник не виконав взяті на себе зобов'язання за умовами кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню на користь позивача, при цьому з посиланням на вимоги ч. 3 ст. 551 ЦК України відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.
Однак повністю погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені скасовує та ухвалює в цій частині нове рішення з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 30.01.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №ML-B00/013/2008, за яким останній отримав кошти в сумі 51 562,42 доларів США строком до 21.01.2027 року та сплатою 4,49% річних.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 30.01.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №SR-В00/013/2008, згідно якого остання взяла на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_2 боргових зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Вимогами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Вимогами ч.1,2 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю №б/н від 10.12.2010 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №ML-В00/013/2008 від 30.01.2008 року, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту належним чином не виконує, що призвело до виникнення заборгованості, яка згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 14.04.2015 року складає: 50 583,80 доларів США - заборгованість по тілу кредиту, що еквівалентно 1 157 458,51 грн., 11 898,74 доларів США - заборгованість по відсоткам, що еквівалентно 272 266,96 грн., 228 061,27 доларів США - пеня за прострочене виконання зобов'язань, що еквівалентно 5 218 497,98 грн..
При таких обставинах судова колегія вважає, що районний суд правомірно встановив обов'язок відповідачів сплатити заборгованість за укладеним договором кредиту і даний висновок суду відповідає зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює.
Однак, суд першої інстанції, правильно визначивши правові взаємовідносини сторін та встановивши наявність підстав для зменшення розміру пені, безпідставно відмовив у її стягненні.
Так, умовами укладеного кредитного договору, передбачено, що в разі порушення взятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредиту та сплати процентів, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки.
Згідно наданого розрахунку, який зроблено з урахуванням, встановленої ст. 258 ЦК України спеціальної позовної давності в один рік, розмір пені за прострочення виконання зобов'язань становить 228 061,27 доларів США, що еквівалентно 5 218 497,98 грн..
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Судова колегія вважає, що в даному випадку з урахуванням ступеню виконання зобов'язання, яке фактично не виконане, співмірності розміру пені наслідкам порушення, а саме що розмір пені значно перевищує тіло кредиту, а також вимог розумності і справедливості, тому розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідачів, необхідно визначити в сумі, що відповідає розміру заборгованості по тілу кредиту, а саме 50 583,80 доларів США, що станом на 14.04.2015 року еквівалентно 1 157 458,51 грн..
Таким чином, судова колегія вважає, що з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути пеню в розмірі 1 157 458,51 грн., а також відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів має бути стягнуто понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1827 грн., в іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - задовольнити частково.
Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 28.05.2015 року в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» пеню в розмірі 1 157 458,51 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в рівних частках судові витрати в сумі 1 827 грн..
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: /підпис/ В.В. Оніщук
Судді: /підпис/ В.І. Чорний
/підпис/ В.О. Чуприна
З оригіналом вірно: