Справа № 127/10717/15-ц
Провадження № 2/127/3765/15
14.09.2015 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
при секретарі Гороховій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_2» про стягнення страхового відшкодування, -
Позивач ОСОБА_1М.в травні 2015 року звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати Визнати неправомірною відмову Приватного акціонерного товариства «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_2» у виплаті ОСОБА_1 страхового відшкодування по страховому випадку за полдісом № АІ № 7171025 від 14 листопада 2014 року; стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 12575,65 гривень, витрати на проведення авто товарознавчого дослідження у розмірі 500 гривень та судові витрати по справі.
Свої вимоги мотивує тим, що з вини водія ОСОБА_3 21.01.2015 року відбулась ДТП, в якій був пошкоджений автомобіль позивача. Після притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та закриття провадження відносно ОСОБА_1 останній своєчасно подав відповідну заяву з усіма необхідними документами до відповідача про відшкодування завданих йому збитків згідно з умовами договору та у відповідності до ст. 35 та п. 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Проте на даний час страхового відшкодування він не отримав.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 була застрахована в ОСОБА_4 «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_2». Проте воно безпідставно відмовляє позивачу у відшкодуванні спричинених йому збитків, чим порушують його законні права. У зв'язку з викладеним позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.
Представник позивача в ході судового розгляду позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_4 «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_2» в ході судового розгляду заперечив проти позову, оскільки позивач не звернувся вчасно з відповідними вимогами до відповідача, сам відремонтував власний автомобіль, чим перешкодив страховій компанії. Крім того, висновок спеціаліста є необґрунтованим.
Треті особи ПАт «Українська пожежень-страхова компанія» та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про день розгляду справи, про причину неявки суд не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності не подали, в зв'язку з чим суд провів розгляд справи у їх відсутність.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Враховуючи специфіку виниклих правовідносин та виходячи з предмету спору, суд вважає за необхідне зазначити, що спірні правовідносини врегульовано Цивільним кодексом України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Під час розгляду справи судом було встановлено, що 21.01.2015 року біля 14 години 23 хвилин в місті Бережани по вул. Тернопільській ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної швидкості руху та безпечного інтервалу, допустив наїзд в задню частину транспортного засобу марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2, що привело до ДТП та пошкодження транспортних засобів, тобто порушив вимоги п.п. 2.3б, 12.1, 13.1 ПДР України.
Постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 02.02.2015 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 11).
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2015 року провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 10).
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою (ч. 4 ст. 61 ЦПК України).
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСОБА_4 «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_2» за № АІ/7171025 від 14.11.2014 року, вбачається, що забезпеченим транспортним засобом за цим полісом є автомобіль «ВАЗ 21070ЗНГ», держ. № В0 4856 АК, яким керував ОСОБА_3 в момент скоєння ДТП 21.01.2015 року, та відповідач зобов'язався сплачувати страхові платежі у випадку настання страхового випадку у визначений термін.
За п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Так, за ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 33.1 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов'язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Статтею 33.2 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи МВС України про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
З матеріалів справи вбачається, що застрахована третя особа ОСОБА_3 своєчасно повідомив відповідача про настання ДТП (а.с.57-59), де вказав потерпілу особу ОСОБА_1, а також інформацію про його місце знаходження та пошкоджений транспортний засіб. При цьому відповідачем не було вчинено жодних дій щодо огляду пошкодженого автомобіля та встановлення обставин страхового випадку.
Позивач ОСОБА_1 24.03.2015 року звернувся до страхової компанії (а.с. 99), проте на даний час страхового відшкодування він не отримав. При цьому суд відхиляє заперечення відповідача щодо неповідомлення протягом семи робочих днів, оскільки страхова компанія була повідомлена ОСОБА_3, а позивач ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії в семиденний термін з моменту набрання чинності постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2015 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення
Отже, зазначені дії вказують на те, що страхова компанія була повідомлена про ДТП та настання страхового випадку, прийняла заяву від позивача до розгляду, відкрила окрему справу і почала вчиняти дії для виплати страхового відшкодування.
Необхідно звернути увагу на те, що згідно з нормами п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:
37.1.1. навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;
37.1.2. вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);
37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;
37.1.4. неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоровю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
У системному зв'язку з п. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК України, яким на страхувальника покладено обов'язок повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором, правове значення має повідомлення страховика про настання страхового випадку у строк, який дає страховику можливість дослідити обставини справи та дійти висновку про визнання його страховим випадком чи відмову в цьому.
Нормами ст. 979 ЦК України та ст. 16 вказаного Закону закріплено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Тобто, виходячи зі змісту цих норм, можна зробити висновок, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком. Разом з тим, судом встановлено, що позивача жодним чином не перешкоджав відповідачу зясувати всі обставини, та посилання відповідача є безпідставними.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом автомобіля позивача підтверджуються висновком експерта № 80Е-02/15, згідно якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Фольксваген Транспортер 2.5 ТДІ», реєстраційний номер НОМЕР_3, внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди в цінах на момент проведення обстеження складає 12575,65 грн., в тому числі ПДВ (а.с. 16-36). Відповідачем не надано іншого обрахунку розміру заподіяної шкоди.
Ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
Отже, розмір страхового відшкодування, що належить до виплати на користь позивача становить 10479 гривень 71 копійку
Позивачем обґрунтовано позовні вимоги відповідними обставинами, викладеними вище, та які підтверджуються належними доказами в матеріалах справи.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів на його користь сплачених ним судових витрат, суд, керуючись ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати - судовий збір в сумі 195 гривень 24 копійки пропорційно до суми задоволених вимог.
В той же час, витрати пов'язані із проведенням оцінки матеріального збитку в розмірі 500 грн., не є судовими витратами в розумінні ст. 79 ЦПК України, так як експертне дослідження було проведено не на підставі ухвали суду, а також не є збитками в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, так як не є витратами, які особа зробила або повинна була зробити для відновлення пошкодженого майна, вид вказаної шкоди не передбачений також ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому у їх стягненні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 988, 989, 1166, 1187, 1191 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Приватного акціонерного товариства «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_2» у виплаті ОСОБА_1 страхового відшкодування по страховому випадку за полісом № АІ № 7171025 від 14 листопада 2014 року.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_2» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 10479 (десять тисяч чотириста сімдесят дев'ять) гривень 71 копійку.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_2» на користь ОСОБА_1 у розмірі 195 гривень 24 копійки.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя