Cправа № 127/14765/15-а
Провадження № 2-а/127/461/15
Іменем України
25 вересня 2015 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі Шарапанівському Р.П.,
за участі позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до департаменту соціальної політики Управління соціального захисту населення (Лівобережне) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до департаменту соціальної політики Управління соціального захисту населення (Лівобережне) районної державної адміністрації про визнання незаконним дій та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог вона зазначила, що у грудні 2014 року вона звернулась до Лівеборежного Центру зайнятості м. Вінниці з проханням сприяти у працевлаштуванні - як одиноку матір. 30 січня 2015 року позивачку поставили на облік у центрі зайнятості у м. Вінниці, але не працевлаштували та не виплачували їй допомогу по безробіттю. 20.02.2015 року подала заяву до Лівобережного центру зайнятості м. Вінниці про те, що так як вона не отримує допомоги по безробіттю, не працює, а отже не має коштів на те, щоб роз'їжджати в пошуках роботи по всьому місту, тому просить сприяти працевлаштуванню на будь-яку роботу як одиноку мати, але їй було відмовлено. 17 березня 2015 року позивачка звернулась до Лівобережного управління соціального захисту населення з проханням призначити їй допомогу малозабезпеченої сім'ї, так як вона має на утриманні неповнолітню дитину, є одинокою матір'ю та не працює по незалежним від неї причинам, згідно закону України «Про державну допомогу малозабезпеченим сім'ям. В наданні такої допомоги було також відмовлено та надано письмову відповідь лише 26.05.2015 року. З рішенням Лівобережного Управління соціального захисту населення м. Вінниці від 12.04.2015 року позивач не згодна. Тому позивач просить визнати дії відповідача неправомірними щодо відмови в наданні допомоги малозабезпеченій сім'ї та стягнути з відповідача 5 000 грн. моральної шкоди.
У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги з урахуванням уточнень до позовної заяви, які прийняті судом, та просили визнати протиправним та скасувати рішення департаменту соціальної політики Управління соціального захисту населення (Лівобережне) від 12.04.2015 року про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та зобов'язати відповідача призначити їй державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї з моменту звернення.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що 17.03.2015 року позивач для отримання допомоги малозабезпеченим сім'ям подала заяву та декларацію про доходи та майно. Декларація заповнюється на підставі довідок про доходи від всіх членів сім'ї. У розділі II «Доходи членів сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім'ї, що проживають окремо за період з 1.09.2014р по 28.03.2015 року» зазначеної декларації зазначено що позивач отримує допомогу.
19.03.2016 року Лівобережним міжрайонним центром зайнятості надано інформацію про те, що громадянка ОСОБА_1 перебуває на обліку як особа без нарахувань та виплат.
15.05.2015 року Департаментом соціальної політики ВМР зроблено запит до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці. За інформацією центру зайнятості позивачка не має статусу безробітної особи, оскільки не розірвала трудових відносин із підприємствами.
Позивачці неодноразово надавалися роз'яснення з питання порядку надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Для призначення даного виду допомоги необхідна наявність всіх документів визначених законом.
Оскільки позивач не працює та не перебуває в центрі зайнятості як особа, що шукає роботу, рішення про відмову позивачу у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям є таким, що прийнято законно та обґрунтовано, в межах наданих повноважень та чинного законодавства.
Вислухавши пояснення позивача тп її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Згідно статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус малозабезпеченої сім'ї, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».
У відповідності до п.1 ст.1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» (надалі - Закон) державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України, що закріплено ст.3 Закону.
Статтею 4 даного Закону врегульовано порядок отримання державної соціальної допомоги, зокрема заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім'ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації. У заяві дається згода сім'ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону. До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються: документ, що посвідчує особу; довідка про склад сім'ї. До складу сім'ї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім'ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. До складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні; декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім'ї (в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до цього Закону; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім'ї аліменти); довідка про наявність та розмір земельної частки (паю). Форми заяви, довідки про склад сім'ї, декларації про доходи та майно встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Органи праці та соціального захисту населення для мети цього Закону мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі й інформацією органів державної податкової адміністрації. Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. Рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги має бути вмотивованим і містити роз'яснення порядку його оскарження.
Положення п. 9 «Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003р. № 250 (надалі - Порядок) передбачають, що рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її наданні приймається органом праці та соціального захисту населення протягом десяти календарних днів.
Відповідно до ч.ч.1 - 3 ст.5 Закону України №1768-111 від 01 червня 2000 року "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (з відповідними змінами і доповненнями) розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням департаменту соціальної політики Управління соціального захисту населення (Лівобережне) від 12.04.2015 року, гр. ОСОБА_1 в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з 01.03.2015 року відмовлено в зв'язку з тим, що працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, на обліку в центрі зайнятості не перебувають як особи, що шукають роботу (а.с. 6).
12.05.2015 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про видачу рішення комісії про відмову в наданні допомоги малозабезпеченим сім'ям (а.с. 8).
20.02.2015 року ОСОБА_1 звернулася до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості з вимогою працевлаштувати її або виплачувати її допомогу по безробіттю (а.с.9).
Згідно довідки № 2299 від 08.07.2015 року, виданої ОСОБА_1, яка проживає: вул. 50-р. Премоги 9/3, вона перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення (Лівобережне) департаменту соціальної політики з 01.06.2008 року по теперішній час, призначено допомогу на дитину одинокій матері (на ОСОБА_4В,, 30.04.2001 р.н.) (а.с. 16).
17.03.2015 року ОСОБА_1 подала заяву про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з додатками (а.ч.20-24)
З трудової книжки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що позивач на даний час не звільнена з роботи (а.с.25).
Згідно довідки Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці № 01-17/790 від 19.03.2015 року, гр. ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_1) перебуває на обліку як особа без нарахувань та виплат (а.с. 26).
В листі виконавчого комітету Вінницької міської ради від 05.06.2015 року, зазначено, що підстав для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям відсутні, оскільки на момент звернення заявниця не працює і не перебуває на обліку в центрі зайнятості, відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України « Про затвердження порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям». Рішенням від 12.04.2015 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з 01.03.2015 року, про що позивачку було повідомлено (а.с. 30).
Листом виконавчого комітету Вінницької міської ради від 24.03.2015 року, ОСОБА_1 повідомлено, що в зв'язку з тим, що позивач, станом на 15.03.2015 року не звільнена з роботи, отримати статус безробітної та допомогу по безробіттю вона не може. При відвідуванні центру зайнятості від запропонованих вакансій ОСОБА_1 відмовилась (а.с. 32-34).
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - соціальна допомога) призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Пунктом 3 зазначеної постанови передбачено, що призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - органи праці та соціального захисту населення) за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.
Статтею 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» визначено перелік підстав, за яких соціальна допомога не призначається, зокрема, у випадку, коли працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами І групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, за інвалідами II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку).
За наявності обставин, передбачених у частині першій статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», державна соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах, якщо у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно - технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);
В зв'язку з тим, що позивачка фактично не працювала протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги та не була зареєстрована у службі зайнятості як така, що шукає роботу їй було відмовлено у призначенні допомоги.
За таких обставин, відповідач не вправі був призначити допомогу позивачці.
Таким чином, рішення відповідача щодо відмови в призначенні державної допомоги малозабезпеченим сім'ям є законними і тому позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 46 Конституції України, ст. ст. 2, 10, 11, 14, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, ст. ст. 1-5, 7 ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003р. № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям", -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до департаменту соціальної політики Управління соціального захисту населення (Лівобережне) про визнання незаконним дій та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд, який виніс постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: О.О. Жмудь