Справа № 152/44/14-ц
6/152/41/15
30 вересня 2015 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді - Славінської Н.Л.,
з участю:
секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шаргороді Вінницької області в залі суду клопотання ОСОБА_1 про направлення до Головного управління юстиції у Вінницькій області для надсилання на виконання на території ОСОБА_2 клопотання про визнання та виконання рішення Шаргородського районного суду від 25.03.2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів,
встановив:
22.09.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Шаргородського районного суду з вказаним клопотанням про направлення до Головного управління юстиції у Вінницькій області для надсилання на виконання на території ОСОБА_2 клопотання про визнання та виконання рішення Шаргородського районного суду від 25.03.2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів.
Мотивуючи клопотання, зазначив, що, відповідно до п.п.4.3, 4.7, 4.10 спільного наказу МЮ України та ДСА України від 27.06.2008 року за №1092/5/54 та ст.51 Договору між Україною та ОСОБА_2 про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, рішення Шаргородського районного суду від 25.03.2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів підлягає виконанню на території ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_3 проживає на території ОСОБА_2.
В судове засідання, призначене на 30.09.2015 року, ОСОБА_1 не з'явився.
Розглянувши клопотання, додані до нього документи, вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, суд пройшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.
Згідно з вимогами пунктів 4.1., 4.2., 4.3. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 року за №1092/5/54, зареєстрованої в МЮ України 02.07.2008 року за №573/15264, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, заінтересована особа або орган може звернутися з клопотанням про визнання і виконання рішення суду України в цивільній чи господарській справі, що набрало законної сили… Клопотання подається заінтересованою особою безпосередньо до іноземного суду за місцем виконання рішення. У випадках, передбачених міжнародним договором України, клопотання може бути подано до суду України, який ухвалив рішення.
З метою звернення з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України до компетентного органу запитуваної держави заінтересована особа звертається до суду України, який ухвалив рішення, для отримання документів, передбачених міжнародним договором України (п.4.7. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень).
Заінтересована особа або орган складає клопотання мовою запитуваної держави. Якщо клопотання та документи, що до нього додаються, складено українською мовою, до них додається переклад на мову запитуваної держави, засвідчений відповідно до законодавства України (п.4.9. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень).
У разі, якщо згідно з міжнародним договором України клопотання подається заінтересованою особою до суду України, який ухвалив рішення, такий суд надсилає клопотання та додані до нього документи до Мін'юсту через Головне управління юстиції (п.4.10. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень).
Відповідно до ст.49 Договору між Україною і ОСОБА_2 про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, який ратифіковано Постановою ВР №3941-XII від 04.02.1994 року, і який набув чинності 14.08.1994 року, за умов, передбачених цим Договором, Договірні Сторони визнають і виконують на своїй території рішення, винесені на території іншої Договірної Сторони, а саме: 1) рішення судів з цивільних справ; 2) рішення судів з кримінальних справ в частині, що
стосується відшкодування шкоди, заподіяної злочином.
Згідно із ст.50 вказаного вище Договору, рішення, зазначені в статті 49, підлягають визнанню і виконанню на території іншої Договірної Сторони, якщо:1) згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, на
території якої рішення було винесене, воно набрало законної сили і
підлягає виконанню, а в справах, що стосуються аліментних
зобов'язань, також рішення, що не набрали законної сили, але
підлягають виконанню; 2) суд, який виніс рішення, був компетентним на підставі цього Договору, а в випадку відсутності такого врегулювання в
Договорі - на підставі законодавства тієї Договірної Сторони, на
території якої рішення має бути визнане і виконане; 3) сторона не була позбавлена можливості захисту своїх прав, а у випадку обмеженої процесуальної здатності - належного представництва, а зокрема, сторона, яка не прийняла участі в розгляді справи, отримала виклик в судове засідання своєчасно і належним чином; 4) справа між тими самими сторонами не була вже вирішена з винесенням рішення судом тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане, і якщо між тими самими сторонами не була раніше порушена справа в суді тієї Договірної
Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане; 5) рішення органу третьої держави між тими самими сторонами і
в тій самій справі не було вже визнане або виконане на території
тієї Договірної Сторони, де рішення має бути визнане і виконане; 6) при винесенні рішення застосовано законодавство відповідно з цим Договором, а у випадку відсутності такого врегулювання у Договорі - на підставі законодавства тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане.
Статтею 51 означеного Договору встановлено, що клопотання про визнання і виконання рішення може бути подане безпосередньо до відповідного суду тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане, або також за посередництвом суду, який розглядав справу в першій інстанції. До клопотання потрібно додати: 1) рішення або його завірену копію разом з підтвердженням, що рішення набрало законної сили і підлягає виконанню, а в справах, що стосуються аліментних зобов'язань, якщо рішення не набрало законної сили, разом з підтвердженням, що воно підлягає виконанню,
якщо це не витікає з самого рішення; документ, який підтверджує, що сторона, відносно якої винесене рішення і яка не приймала участь у розгляді справи,
отримала виклик у судове засідання своєчасно і належним чином,
згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої
рішення було винесене, а в випадку обмеженої процесуальної
здатності сторони - документ, який підтверджує, що та сторона була
представлена належним чином; 3) завірений переклад клопотання, а також документів, зазначених в підпунктах 1-2, на мову тієї Договірної Сторони, на
території якої рішення має бути визнане і виконане.
Враховуючи, що рішення Шаргородського районного суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів від 25.03.2014 року набрало законної сили, до нього додано документи за переліком, що відповідають вимогам Договору між Україною і ОСОБА_2 про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах та Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, вважаю, що клопотання ОСОБА_1 про направлення клопотання про визнання і виконання на території ОСОБА_2 рішення Шаргородського районного суду від 25.03.2014 року до Головного управління юстиції у Вінницькій області для надсилання до Міністерства юстиції України, яке надсилає клопотання до Центрального органу запитуваної держави для передачі на розгляд до її компетентного органу.
Керуючись ст.368 ЦПК України, суд
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 про направлення до Головного управління юстиції у Вінницькій області для надсилання на виконання на території ОСОБА_2 клопотання про визнання та виконання рішення Шаргородського районного суду від 25.03.2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів - задовольнити.
Надіслати клопотання ОСОБА_1 про визнання та виконання на території ОСОБА_2 рішення Шаргородського районного суду від 25.03.2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів до Головного управління юстиції у Вінницькій області для надіслання до Міністерства юстиції України для передачі до Центрального органу ОСОБА_2 на розгляд компетентного органу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: