Справа № 2-а-860/11
Іменем України
14.03.2011 р. м. Могилів-Подільський
Суддя Могилів-Подільського міськрайсуду ОСОБА_1 розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду у м.Могилів-Подільському про визнання дій Управління Пенсійного фонду України у м.Могилів-Подільському протиправними та зобов"язання здійснення нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,-
ОСОБА_2 звернулась до міськрайонного суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду у м.Могилів-Подільському про визнання дій Управління Пенсійного фонду України у м.Могилів-Подільському протиправними та зобов"язання здійснення нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, посилаючись на те, що вона народилася 07.06.1936р. і відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року є дитиною війни. Згідно із статтею 6 даного Закону з 01 січня 2006 року позивачці повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак в порушення вказаної норми Закону та п. 3 ст. 22 Конституції України щомісячна державна соціальна допомога їй не виплачувалась, а тому вона просить суд визнати дії Управління Пенсійного Фонду у м.Могилів-Подільському щодо не нарахування їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як особі, яка має статус «дитини війни» протиправними, зобов'язати Управління Пенсійного Фонду у м.Могилів-Подільському нарахувати та виплатити їй щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як особі яка має статус «дитини війни» за період з 21.08.2010 р. по день постановлення судового рішення.
Відповідач - Управління Пенсійного Фонду у м.Могилів-Подільському в наданих запереченнях просило відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
ОСОБА_2 народилась 07.06.1936р. Згідно із ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195 від 18 листопада 2004 року особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, є дитиною війни. Стаття 6 даного Закону передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виходячи із того, що позивачка є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі і право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року дану статтю було змінено та визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте рішенням Конституційного Суду України за № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року дана норма Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" визнана неконституційною.
Відповідно до ч.2 ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд" у випадку визнання актів або їх окремих положень такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року було поновлено з 22 травня 2008 року.
Така правова позиція підтверджується викладеним в ч.3 п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду від 24.12.1997 № 8-зп "Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) розпоряджень Президента України про призначення перших заступників, заступників голів обласних, Київської міської державних адміністрацій, виданих протягом липня - грудня 1996 року, січня 1997 року (справа щодо призначення заступників голів місцевих державних адміністрацій)":» Частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. 3а цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю».
Аналогічна позиція викладена і в рішенні Конституційного Суду від 30.09.2010, № 20-рп/2010 "У справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року N 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України)".
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. З викладеного вбачається, що щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
В письмових запереченнях відповідач посилається на те, що надбавка не виплачувалась через недостатнє фінансування.
Однак реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі "Бакалов проти України" Європейський Суд з прав людини вказав, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'яз-кове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, проте зазначено, що даний мінімальний розмір пенсії застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом. Однак суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме ця норма закону, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якого конкретного виду пенсії, а лише як підстава для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
На підставі вищевикладеного суд вважає, що слід визнати дії Управління Пенсійного Фонду у м.Могилів-Подільському щодо не нарахування ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як особі, яка має статус «дитини війни»протиправними та зобов'язати Управління Пенсійного Фонду у м.Могилів-Подільському нарахувати та виплатити позивачці щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 21.08.2010 р. по день постановлення судового рішення 14.03.2011р. включно з урахуванням фактично отриманих сум.
Керуючись ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195 від 18.11.2004 р., рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 86, 159, 161, 162, 163, 1832, 256 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду у м.Могилів-Подільському щодо не нарахування ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як особі, яка має статус «дитини війни»протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду у м.Могилів-Подільському нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 21.08.2010 р. по день постановлення судового рішення 14.03.2011р. включно з урахуванням фактично отриманих сум.
Постанову допустити до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: