2/130/648/2015
130/1433/15-ц
"01" жовтня 2015 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі : головуючого судді Порощука П.П.,
при секретарі Рожик О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованності,
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_2, мотивуючи тим, що 19.02.2015 року вона надав йому у борг 1000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ на момент позики 27500 грн., про що ОСОБА_2 написав відповідну розписку. Згідно цієї розписки відповідач був зобов'язана повернути борг до 01.06.2015 року, при цьому 50 % від суми позики він зобов'язався повернути до 01.04.2015 року. Однак, у зазначений у розписках термін, відповідач кошти не повернув, незважаючи на неодноразові звернення позивача.Позивач вважає, що оскільки під час укладання договору позики від 19.02.2015 року сторонами досягнуто угоди щодо розміру сплати пені в розмірі 0,5 %(піввідсотка) від простроченої суми за кожен день прострочення. Крім того, позивачка вважає, що оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, а всього в сумі 29945,80 грн. та просив стягнути з відповідача судові витрати в сумі 299,46 грн.
В судовому засіданні представник позивача уточнив заявлені позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованність сумі 29945,80 грн., з яких 24500 грн. основна сума позики, 5390 грн. пеня по ставці 0,5 % від заборгованності у розмірі 24500 грн. за період 01.06.2015 по 14.07.2015 року, 54,40 грн.- 3% річних від заборгованності у розмірі 24500 грн. за період з 01.06.2015 по 27.06.2015 року та стягнути судові витрати у сумі 299,46 грн. та просила справу розглянути у її відсутність, про що надала відповідну заяву, а в разі неявки відповідача просила винести по справі заочне рішення.
Відповідач в судові засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про отримання поштового відправлення.
Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст.224 ЦПК України суд визнав за можливе розглядати справу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу, у відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України, за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та тої ж якості. Договір позики є укладений з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).
У відповідності до вимог ст.1047 ЦК України - договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості грошей.
Проте позичальник, він же відповідач, порушив умови договору позики та вимоги ст.1049 ЦК України, які кореспондується з вимогами ст.530 цього Кодексу - позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що бути передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
За загальними правилами виконання зобов'язань, а саме ст.525 ЦК України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України - порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (належне виконання).
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст.545 ЦК України - прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен визнати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документу у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Ч.1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.
Відповідно до ст.60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України (підстави звільнення від доказування). Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні встановлено, що між сторонами виникли правовідносини за договорами позики, пов'язані із передачею позивачем 19.02.2015 року у борг відповідачу 1000 (одна тисяча) доларів США на строк до 01.06.2015 року (кінцевий строк повернення), що підтверджується розпискою (а.с.5). У визначений строк відповідач боргу не повернув. Це стверджується сукупністю доказів.
Таким чином, представленими доказами позивачем доведено існування між сторонами двостороннього цивільного правочинну (договору) позики, в межах якого позивачем виконано власні зобов'язання щодо надання відповідачу в борг суми коштів в розмірі 1000 долларів США., тоді як відповідач, у свою чергу, зобов'язань щодо повернення боргу у визначений у правочині (розписках) терміни, не виконав.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.4, 5, 8, 10, 15, 18, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 545, 610, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 КЦ України,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід.н.2955214275, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ід.н.3059608700, зареєстровану ІНФОРМАЦІЯ_5 А с.Рахнівка Гайсинського району Вінницької області в розмірі сумі 29945 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн. 80 коп, з яких 24500 (двадцять чотири тисячі п'ятсот) грн. основна сума позики, 5390 (п'ять тисяч триста дев'яносто) грн. пеня, 54 (п¦ятдесят чотири) грн. 40 коп. - 3% річних від заборгованності.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід.н.2955214275, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ід.н.3059608700, зареєстровану ІНФОРМАЦІЯ_5 А с.Рахнівка Гайсинського району Вінницької області суму сплаченого нею судового збору в сумі 299 (двісті дев'яносто дев'ять) грн. 46 коп.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя Жмеринського
міськрайонного суду
Вінницької області ОСОБА_3