ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
31 січня 2012 року № 2а-1186/12/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Катющенко В.П., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»до Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: ОСОБА_1, про звільнення з-під арешту майна, -
Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: ОСОБА_1, в якому просило звільнити з-під арешту легковий автомобіль, марки BMW, модель 325 І, реєстраційний номер АА 5599СР, рік випуску -2006, колір -червоний, кузов №WBA WB31030PU81385, тип -легковий купе (свідоцтво про реєстрацію серія ААС 120094, видане УДАЇ ГУ МВС України в місті Києві 23 травня 2007 року), що належить на праві власності ОСОБА_1 та на який накладено арешт.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму; юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Частиною 2 ст. 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Водночас суд відзначає, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час вчинення дій по накладенню арешту на майно, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
У Рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року №6-рп/2001 (справа щодо конституційності ст. 248-3 ЦПК) зазначено, що "кримінальне судочинство -це врегульований нормами КПК порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу -підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів".
При цьому відповідно до статей 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду. Але таке оскарження може здійснюватися лише у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки процесуальна діяльність має свої особливості і не належить до управлінської діяльності.
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 3 Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.
Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що арешт легкового автомобілю марки BMW, що належить ОСОБА_1, був здійснений в рамках кримінальної справи на підставі постанови про накладення арешту на майно від 22.03.2011 року та оформлений протоколом накладення арешту на майно від 27.04.2011 року.
Водночас, порядок накладення арешту на майно, порядок складення протоколу слідчої дії визначені статтями 85, 126 КПК України.
Крім того, позивач просить суд звільнити з-під арешту легковий автомобіль марки BMW, модель 325 І, реєстраційний номер АА 5599СР, рік випуску -2006, колір -червоний, кузов №WBA WB31030PU81385, тип -легковий купе (свідоцтво про реєстрацію серія ААС 120094, видане УДАЇ ГУ МВС України в місті Києві 23 травня 2007 року), що належить на праві власності ОСОБА_1, в той час, як накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба (ч.6 ст. 126 КПК України).
Таким чином, спірні відносини, які виникли між позивачем та Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ України не є управлінськими, а повноваження цих органів та їхніх посадових осіб в межах даних позовних вимог регламентовані приписами Кримінально-процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне відмовити Публічному акціонерному товариству «ОТП Банк»у відкритті провадження в адміністративній справі.
Згідно ч. 5 ст. 109 КАС України повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 109 КАС України суд роз'яснює позивачеві, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції загального суду в порядку кримінального судочинства.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити Публічному акціонерному товариству «ОТП Банк»у відкритті провадження в адміністративній справі.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Катющенко