ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
28 вересня 2015 року м. Київ № 826/20084/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В. розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі також - ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 10 569, 25 грн. шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб, внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов'язань.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2015 року було відкрито скорочене провадження у справі № 826/20084/15 та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.
Зазначена ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі була отримана відповідачем 07 вересня 2015 року, відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
У встановлений судом строк ФОП ОСОБА_1 надано заперечення проти позову, в яких вона просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у зв'язку з їх необґрунтованістю, оскільки на момент узгодження грошового зобов'язання відповідач мав статус податкового нерезидента, а отже не міг виступати платником єдиного податку.
Крім того, відповідач в своїх запереченнях зазначила про те, що прийняті контролюючим органом податкова вимога та рішення опис майна у податкову заставу були оскаржені в судовому порядку, проте ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 15 липня 2015 року по справі № 826/6382/15 позовну заяву ФОП ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) взято на облік в органах державної податкової служби 20 червня 2012 року за місцем реєстрації: АДРЕСА_2.
Як вбачається з матеріалів справи, 07 травня 2013 року ФОП ОСОБА_1 було подано до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за І квартал 2013 року, якою вона самостійно визначила суму грошового зобов'язання у розмірі 6 143, 10 грн.
Також, 10 лютого 2014 року відповідачем було подано до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2013 рік, якою вона самостійно визначила суму грошового зобов'язання у розмірі 4 476, 70 грн.
На підставі повідомлення державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про зміну місцезнаходження реєстраційної справи від 24 грудня 2014 року №6606/02.518 ФОП ОСОБА_1 було взято на податковий облік як платник податків в ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві за основним місцезнаходженням: АДРЕСА_1.
ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві надсилалась на юридичну адресу ФОП ОСОБА_1 податкова вимога форми «Ф» від 26 січня 2015 року № 103-23 на суму 10 569, 25 грн., яка була отримана відповідачем 04 лютого 2015 року, відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Несплата відповідачем в повному обсязі узгоджених податкових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб, обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з викладеними у позовній заяві доводами, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 67 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).
Відтак, враховуючи, що сума податкового зобов'язання відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.
Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.
В своїх запереченням відповідач вказує про те, що вона не згодна із прийнятою контролюючим органом податковою вимогою від 26 січня 2015 року № 103-23 на суму 10 569, 25 грн. та рішенням про опис майна у податкову заставу від 26 січня 2015 року №27/26-58-23-01-23, оскільки на момент узгодження грошового зобов'язання мала статус податкового нерезидента, а отже не могла виступати платником єдиного податку, у зв'язку з чим оскаржила її у судовому порядку.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2015 року по справі № 826/6382/15 позовну заяву фізичної особа-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 26 січня 2015 року № 103-23 про сплату боргу у розмірі 10 569, 25 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу від 26 січня 2015 року № 27/26-58-23-01-23 залишено без розгляду.
Вказана ухвала суду відповідно до положень статті 254 КАС України, набрала законної сили 04 серпня 2015 року.
Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ч. 1 статті 255 КАС України).
Виходячи з системного аналізу вказаних норм в контексті встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку про те, що у відповідача виник обов'язок по сплаті грошових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 10 569, 25 грн. самостійно визначених у податкових деклараціях від 07 травня 2013 року та 10 лютого 2014 року.
Суд зазначає про те, що правомірність прийняття контролюючим органом податкової вимоги від 26 січня 2015 року не є предметом розгляду даної справи, а відтак, суд критично відноситься до тверджень відповідача, викладених у запереченнях стосовно того, що на момент узгодження грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 мала статус податкового нерезидента, а отже не могла виступати платником єдиного податку.
Оскільки вказана сума коштів відповідачем станом на день розгляду справи сплачена не була, що не заперечується нею у поданих до суду запереченнях та підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема, обліковою карткою ФОП ОСОБА_1 по єдиному податку з фізичних осіб, поданими до контролюючого органу податковими деклараціями, довідкою про стан заборгованості від 27 квітня 2015 року, розрахунком податкового боргу, позовні вимоги ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Згідно п. 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 ПК України).
Згідно статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.
Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно ч. 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Відповідно до положень ч. 1 статті 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених, в тому числі, п. 4 ч. 1 статті 183-2 цього Кодексу, а саме, щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Керуючись статтями 69-71, 160-162, 183-2, 254, 256 КАС України, суд,
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 10 569, 25 грн. (десять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять гривень двадцять п'ять копійок) на бюджетний рахунок № 31410699700010 (одержувач: УДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код одержувача 38050812, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019 (код платежу 18050400).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя П.В. Вовк