Справа № 819/1899/15
22 вересня 2015 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Білоус І.О.
при секретарі судового засідання Порплиці Т. В.
за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Черняк М. В.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременецько-Шумського об'єднаного районного військового комісаріату Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до Кременецько-Шумського об'єднаного районного військового комісаріату, в якому просить визнати дії протиправними, зобов'язати надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за станом здоров'я - на шість місяців та згідно абзацу 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, що постійно здійснює догляд за особою, що його потребує.
У судовому засіданні позивач та його представник заявлений позов підтримали.
Пояснили, що позивачу має бути у відповідності до абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації за станом здоров'я, що підтверджено висновком Військово-лікарської комісії Західного регіону МОУ № 729 від 18.05.2015 р. та оскільки він постійно здійснює догляд за особою, що його потребує - інвалідом 1 групи, одинокою ОСОБА_2 за відсутності інших осіб, що можуть здійснювати такий догляд. Просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував у повному обсязі. Вважає, що відповідач не відмовляв позивачу у наданні відстрочки, а у наданій на його заяву відповіді роз'яснив порядок подальших дій щодо реалізації ним такого права. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, якіми врегульовано спірні правовідносини, при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
20.05.2015 р. позивачем подано до Кременецько-Шумського об'єднаного районного військового комісаріату заяву із додаванням копій медичних документів Військово-лікарської комісії західного регіону Міністерства оборони України. У даній заяві містилось прохання надати йому відстрочку за двома підставами: за станом здоров'я на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та у зв'язку із здійсненням постійного догляду за особою, яка його потребує за відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд згідно абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (вх. № К-372) (а. с. 14)
На підтвердження наявності підстав для надання відстрочки за станом здоров'я, надав висновок ВЛК Західного регіону МОУ від 18.05.2015 р. № 729. Відповідно до статей 836, 56, 45г, 64г, 84г Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року № 402, з метою необхідності лікування нейроциркуляторної дистонії та хронічного гастродуоденіту вказано, що згідно ст. 23 Закону України, «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призовна комісія може надати йому відстрочку від призову на термін до 6 місяців з наступним проходженням військово-лікарської комісії ОРВК.
Відповідно до виписного епікризу Військово-медичного клінічного центру Західного регіону таке лікування необхідно проводити під наглядом лікаря.
Даний висновок ВЛК отримано позивачем у зв'язку із оскарженням висновку військово-лікарської комісії Кременецько-Шумського об'єднаного районного військового комісаріату щодо придатності до військової служби за станом здоров'я, та направлено його для повторного медичного огляду до вищестоящої Військово-лікарської комісії Західного регіону Міністерства оборони України м. Львів ( а. с. 12-13).
Крім того, на підтвердження наявності підстави для надання відстрочки у зв'язку із здійсненням постійного догляду за особою, яка його потребує, за відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд, позивачем до заяви від 20.05.2015 р. додано рішення Кременецького районного суд Тернопільської області, від 29.04.2015 року по справі № 601/840/15-ц, яким встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за особою, яка його потребує - ОСОБА_2 , яка є інвалідом І групи.
Крім того, постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 .05.2015 р. по справі № 819/1251/15-а за позовом ОСОБА_1 до Кременецько-Шумського об'єднаного районного військового комісаріату Тернопільської області про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язано Кременецько-Шумський об'єднаний районний військовий комісаріат розглянути питання надання позивачу відстрочки від призову на військову службу ( а. с. 18-20).
На заяву позивача Кременецько - Шумським об'єднаним районним військовим комісаріатом надано відповідь. Листом від 04.06.2015 р. № 1508 запропоновано проходити медичний огляд військово-лікарською комісією Кременецько-Шумського об'єднаного районного військового комісаріату для вирішення питання надання відстрочки за станом здоров'я.
Щодо розгляду питання про надання відстрочки у зв'язку із здійсненням постійного догляду за інвалідом І групи та відсутністю інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд, будь-якої відповіді не надано.
Такі дії Кременецько-Шумського ОРВК позивач вважає протиправними, оскільки, Військово - лікарською комісією Західного регіону МОУ № 729 від 18.05.2015 р., встановлено, що він потребує лікування та у зв'язку з цим призовна комісія може надати відстрочку на термін до шести місяців. Вважає, що за наявності відповідних підстав результатом розгляду його заяви повинно бути надання йому відстрочки від призову, що і стало підставою його звернення до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни встановлено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Ст. 1 цього Закону визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до положень ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Згідно ч. 1 ст. 39 Закону № 2232-XII, призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу у зв'язку з мобілізацією та звільнення з військової служби у зв'язку з демобілізацією проводяться в порядку, визначеному Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII (Закон № 3543-XII).
Законом № 3543-XII визначено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Абз. 4 ст. 1 Закону № 3543-XII встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону № 3543-XII - собливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
П. 1 Положення про військові комісаріати, яке затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 р. № 389, визначено, що військові комісаріати є місцевими органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території.
Відповідно до вимог ст. 8 вказаного Положення завданням військових комісаріатів є проведення призову громадян на військову службу у мирний і воєнний час, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів.
Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 р. № 15/2015 оголошено та проведено часткову мобілізацію, в тому числі на території Тернопільської області.
Вичерпний перелік обставин для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації визначено Законом № 3543-XII.
Так, відповідно до ст. 23 цього Закону (в редакції, чинній на час призову позивача на військову службу) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, у тому числі визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії) та зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
З аналізу наведеної норми, суд приходить до висновку, що особа не підлягає призову на військову службу, якщо вона на момент призову її на військову службу, зокрема, доглядає за особою, яка його потребує, а також у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд та якщо її визнано відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатним до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців.
Як встановлено судом, та підтверджується належними та допустимими доказами у даній справі, наявність вищезазначених підстав, передбачених приписами ст. 23 Закону № 3543-XII підтверджується рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області, від 29.04.2015 р. по справі № 601/840/15-ц яким встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за особою, яка його потребує - ОСОБА_2 , яка є інвалідом І групи та висновком ВЛК Західного регіону МОУ від 18.05.2015 р. № 729.
Відтак, аналізуючи дії відповідача щодо надання відповіді на заяву позивача від 20.05.2015 р. про надання йому відстрочки за станом здоров'я та у зв'язку із здійсненням постійного догляду за особою, яка його потребує за відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд, з підстав, передбачених абз. 3 ч. 1 та абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону 3543-XII, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належної оцінки документам, у межах передбачених законодавством повноважень, поданим позивачем до цієї заяви. А саме, не досліджено наявність та обґрунтованість підстави, передбаченої абз. 9 ч. 1 ст. 23 Законом 3543-XII.
Крім того, аналізуючи надану позивачу відповідь, суд не приймає до уваги при наданні оцінки відповідачем, підстави, передбаченої абз. 3 ч. 1 Законом 3543-XII, посилання на недодержання позивачем процедури, передбаченої Організаційно-методичними вказівками, щодо організації та порядку проведення призову військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення (додаток 2 до мобілізаційної директиви Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 р. № 322/2/2180 дск) з огляду на те, що такий порядок на час надання позивачу відповіді 20.05.2015 р. не діяв.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначені вище обставини, які досліджені судом у ході розгляду даної справи, в їх сукупності - дають підстави вважати, що відповідачем при наданні оскарженої відповіді не проведено всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин та наданих позивачем документальних підтверджень наявності підстав, передбачених абз. 3 ч. 1 та абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону 3543-XII, а тому, за відсутності належного дослідження відповідачем таких підстав, суд приходить до висновку про наявність у діях відповідача ознак протиправності.
Проте, ч. 2 ст. 11 КАС України, визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Виходячи з того, що у змісті оскаржуваної відповіді, наданої позивачу відповідачем, відсутнє належне обґрунтування, що позбавило його можливості належної реалізації передбачених законом прав і гарантій, суд приходить до висновку, що заява позивача від 20.05.2015 р. про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно абз. 3 ч. 1 абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону 3543-XII потребує повторного розгляду.
На підставі викладеного, та враховуючи необхідність повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Кременецько-Шумський об"єднаний районний військовий комісаріат розглянути у відповідності до вимог чинного законодавства заяву ОСОБА_1 від 20.05.2015 р.
Таким чином, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Кременецько-Шумського об"єднаного районного військового комісаріату щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.05.2015 р.
3. Зобов"язати Кременецько-Шумський об"єднаний районний військовий комісаріат розглянути у відповідності до вимог чинного законодавства заяву ОСОБА_1 від 20.05.2015 р.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 28.09.2015 р.
Головуючий суддя Білоус І.О.
копія вірна
Суддя Білоус І.О.