Копія
23 вересня 2015 р. Справа № 818/3373/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шаповала М.М., суддів - Гелети С.М., Кравченка Є.Д., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, Державної судової адміністрації України, треті особи: Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 просила визнати неправомірними дії щодо не нарахування та невиплати їй заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 31 грудня 2014 року у відповідності до вимог статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (редакція з 26.10.2014 року) та з 29 березня 2015 року до дня ухвалення рішення та зобов'язати відповідача зробити відповідний перерахунок нарахованої з 26 жовтня 2014 року по 31 грудня 2014 року та з 29 березня 2015 року до дня ухвалення рішення заробітної плати з урахуванням усіх надбавок. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно не нарахована та не виплачена їй заробітна плата з 26 жовтня 2014 по 31 грудня 2014 року в порушення статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (в редакції з 26 жовтня 2014 року) та з 29 березня 2015 року по день ухвалення рішення в порушення ст.147 вказаного закону, а тому просила зробити перерахунок та виплатити їй не донараховану заробітну плату з урахуванням усіх надбавок.
Відповідач, заперечуючи проти позову (а.с. 34-37), свою позицію обґрунтовує тим, що на даний час постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. № 644, яка набрала чинності 09.09.2015 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", а саме додаток 47 викладено в новій редакції. Таким чином, вважає, що здійснення нарахування заробітної плати позивачу до 09.09.2015 року виходячи з розміру посадового окладу в 1218,00 грн. проведено відповідно до норм закону, що регулює оплату праці працівників апаратів судів, зокрема Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», Закону України "Про державну службу" та постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".
Тому, ТУ ДСА України в Сумській області зазначає, що у нього відсутні підстави до 09.09.2015 нараховувати та виплачувати посадові оклади, у розмірах інших, ніж це було передбачено Додатком 47 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (чинній на час виникнення спірних правовідносин). В задоволенні позову просив відмовити.
Третя особа - Міністерство фінансів України, в судове засідання не з'явилася, надала суду свої заперечення (а.с. 29-31), в яких зазначила, що порядок нарахування та розрахунку складових заробітної плати державних службовців - працівників апаратів судів регулюються іншим нормативно - правовим актом, а саме постановою Кабінету Міністрів України № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".
Оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд визнає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З копії трудової книжки (а.с. 18) слідує, що ОСОБА_1 працює в Зарічному районному суді м. Суми з 11.10.2012 року на посаді секретаря судового засідання.
Листом від 07.05.2015 року № 04-3252/15 ТУ ДСА в Сумській області (а.с. 12) повідомило Зарічний районний суд м. Суми, про те, що посадові оклади працівників апарату суду регулюються постановою КМУ від 09.03.2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати працівників органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів. Станом на 05.05.2015 року КМУ не були внесені відповідні зміни у вищевказану постанову, тому і застосовувалися розміри посадових окладів, передбачених додатками 45-47 даної постанови.
Відповідно до пункту 5 Положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України, затвердженого наказом ДСА України від 05.04.2011 року № 82 (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, яка діяла до набрання чинності наказом ДСА України від 15.07.2015 року № 104), територіальні управління відповідно до покладеного на них завдання здійснюють у межах своєї компетенції соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату місцевих судів.
Пунктом 4.3 Типового положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом ДСА України від 15.07.2015 року № 104, визначено, що територіальні управління здійснюють функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності територіальних управлінь та місцевих загальних судів.
Згідно із частиною п'ятою статті 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-УІ (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-УІІ) правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України "Про державну службу". Умови оплати праці, матеріально-побутового, медичного, санаторно-курортного і транспортного забезпечення працівників апарату суду визначаються на засадах, що встановлені для відповідної категорії працівників апаратів центральних та місцевих органів виконавчої влади. Частиною першою статті 144 цього ж Закону у вказаній редакції було визначено, що розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади.
Як передбачено частинами другою, сьомою статті 33 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Крім того, згідно із частиною другою статті 8 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР (з наступними змінами та доповненнями) умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.
Додатком 47 до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09.03.2006 року № 268 затверджено схеми посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих загальних судів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 року № 34 "Про внесення зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України" з 01.02.2008 року у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання апарату органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури, судів та інших органів, внесено зміну щодо підвищення на 45 відсотків посадових окладів керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів". Після цього схеми посадових окладів працівників апаратів судів та інших державних службовців не переглядались (рішення Ради суддів України від 12.03.2015 року № 15).
Разом з тим, підпунктом 59 розділу XII Прикінцеві положення Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697 були внесені зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VІ шляхом доповнення частини першої статті 144 абзацом другим такого змісту: "При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців".
Згідно із пунктом 1 розділу XII Прикінцеві положення Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VІІ цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім пункту 5 розділу XII (крім підпунктів 3, 5, 8, 9, 12, 20, 42, 49, 63, 67), розділу XIII цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Враховуючи, що вказаний Закон було опубліковано в газеті "Голос України" 25.10.2014 року, тому положення підпункту 59 розділу XII Прикінцеві положення Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-УІІ набрали чинності 26.10.2014 року.
Крім того, пунктом 13 розділу XIII Перехідні положення Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697 передбачено, що Кабінету Міністрів України: у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону привести свої нормативно - правові акти у відповідність із цим Законом; у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Кабінетом Міністрів України не були виконані вимоги пункту 13 розділу XIII Перехідні положення Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VІІ в частині приведення у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом та в частині внесення у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
В подальшому, пунктом 9 розділу Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 року № 80-VІІІ (який набрав чинності з 01.01.2015 року) установлено, що норми і положення частини третьої статті 69, статті 129, частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 41 - 42, ст. 529; 2010 р., № 43, ст. 529; 2010 р., № 44-45) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 року № 192- VIII (який набрав чинності 29.03.2015 року) Закон України "Про судоустрій і статус суддів" було викладено в новій редакції, та згідно із частиною першою статті 147 цього Закону визначено, що розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади. При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
Згідно із пунктом 13 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" також було передбачено, що Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Кабінет Міністрів України постановою від 02.09.2015 року № 644 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" вніс зміни до додатку 47 до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09.03.2006 року № 268, виклав у новій редакції схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих (загальних, спеціалізованих) судів, з приміткою про те, що у 2015 році місячний посадовий оклад застосовується з урахуванням 50-відсоткового зменшення; інші виплати працівникам апарату судів, передбачені цією постановою, здійснюються виключно в межах фонду оплати праці суду.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27.02.2014 року № 794 (з наступними змінами та доповненнями) постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Постанова Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 644 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" не містить вказівок про те, що вона набере чинності до дня її опублікування, як і не вказано у ній про те, що працівникам апаратів судів належить провести перерахунок за попередні періоди. Тому, дія зазначеної постанови на спірні правовідносини не може бути поширена.
Суд визнає, що у відповідача ТУ ДСА в Сумській області у спірний період були відсутні підстави нараховувати та виплачувати позивачу заробітну плату виключно відповідно до частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (зі змінами, внесеними підпунктом 59 розділу XII Прикінцеві положення Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697) та частиною першою статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд"), оскільки умови оплати праці працівників апарату суду регламентуються не лише вказаними нормами Закону.
Так, згідно із частиною першою статті 145, частиною першою статті 146 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Аналогічні норми були передбачені частиною першою статті 142, частиною першою статті 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд").
Крім того, частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2456-УІ (з наступними змінами та доповненнями) будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 51 цього ж Кодексу керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
Суд визнає, що реалізація положень підпункту 59 розділу XII Прикінцеві положення Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697, яким були внесені зміни до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453 в частині визначення розміру посадового окладу працівника апарату суду можлива була за умови виконання Кабінетом Міністрів України вимог пункту 13 розділу XIII Перехідні положення Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-УІІ в частині приведення у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону своїх нормативно - правових актів у відповідність із цим Законом та в частині внесення у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Разом з тим, після набрання чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697 відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09.03.2006 року № 268 внесені не були, як і не були збільшені видатки Державного бюджету України 2014 року на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
При вирішенні даного спору суд також враховує, що згідно із пунктом 9 розділу Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 р. № 80-VIII (який набрав чинності з 01.01.2015 р.) установлено, що норми і положення частини третьої статті 69, статті 129, частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 41 - 42, ст. 529; 2010 р., № 43, ст. 529; 2010 р., № 44 - 45) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а відтак, у відповідача були відсутні підстави з 01.01.2015 р. здійснювати оплату праці позивача у розмірі, визначеному частиною першою статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (зі змінами, внесеними підпунктом 59 розділу XII Прикінцеві положення Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697).
Крім того, на думку суду, реалізація положень частини першої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", який набрав чинності 29.03.2015 р.) також є неможливою без внесення відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09.03.2006 року № 268 та Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік". Однак, такі зміни з незалежних від відповідача причин протягом спірного періоду не були внесені.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 02.03.2015 року № 217-VIII у розділі "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" в абзаці третьому пункту 9 слова і цифри "частини третьої статті 69, статті 129, частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., Єдиний державний реєстр судових рішень № 41 - 42, ст. 529; 2010 р., № 43, ст. 529; 2010 р., № 44 - 45)" замінено словами і цифрами "Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № № 41 - 45, ст. 529 із наступними змінами). Після прийняття Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" були внесені зміни Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 02.03.2015 року № 217-УІІІ, за якими знову ж таки оплата праці працівників апарату суду мала здійснюватися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів.
ТУ ДСА в Сумській області уповноважене здійснювати виплати лише в межах затвердженого фонду оплати праці і не наділено правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості здійснювати перерахунок посадових окладів працівникам апаратів місцевих загальних судів Сумської області, в тому числі позивача.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не допустив порушень законодавства при нарахуванні та виплаті позивачу заробітної плати за спірний період, правомірно відмовив позивачу у перерахунку та виплаті заробітної плати, виходячи лише із розміру посадового окладу, передбаченого частиною першою статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (зі змінами, внесеними підпунктом 59 розділу XII Прикінцеві положення Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697) та частиною першою статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд"), а тому з наведених вище у підстав у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, Державної судової адміністрації України, треті особи: Міністерство фінансів України, Державне казначейство України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя (підпис) М.М. Шаповал
Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко
Суддя (підпис) С.М. Гелета
З оригіналом згідно
Суддя М.М. Шаповал