донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.07.2011 р. справа №16/188/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів: Представники сторін: від скаржника: від боржника: ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не з'явились ОСОБА_4 - арбітражний керуючий
розглянувши апеляційні скарги: ПАТ "УкрСиббанк" м. Харків
на постанову господарського суду та на ухвалу господарського судуЗапорізької області від 11.08.2010р. Запорізької області від 09.11.2010р.
у справі: № 16/188/10 (суддя Ніколаєнко Р.А.)
за заявою боржника: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 ОСОБА_6 м. Запоріжжя
про: банкрутство
Постановою господарського суду Запорізької області від 11.08.2010р. по справі №16/188/10 визнано фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 (69097, м.Запоріжжя, ідент. № НОМЕР_1) банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4 (адреса: 60917, м.Запоріжжя, ідент.№ НОМЕР_2). Зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Строк для пред'явлення кредиторських вимог до боржника встановлено в один місяць.
Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що боржник має нерухомість - квартиру АДРЕСА_1, але це майно обтяжене іпотекою на користь банківської установи, в якій ОСОБА_5, як громадянин, отримав споживчий кредит; тим, що іншого нерухомого майна, за рахунок якого можливе погашення вимог кредиторів, боржник, Підприємницьку діяльність боржник фактично припинив. Згідно із звітом суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи -платника єдиного податку за І квартал 2010 року обсяг виручки боржника наростаючим підсумком склав 15690,00 грн. Тому задоволення боржником вимог одного кредитора приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.11.2010р. по справі №16/188/10 в порядку ст.23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” скасовано арешт на майно фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м.Запоріжжя та інші обмеження щодо розпорядження майном фізичної особи.
Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована положеннями ст.23, ч.7 ст.48 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Витягом з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна від 19.10.2010р. підтверджується наявність обтяжень щодо майна банкрута.
Оскаржуючи постанову господарського суду Запорізької області від 11.08.2010р. по справі №16/188/10 та ухвалу від 09.11.2010р. по справі №16/188/10, ПАТ “УкрСиббанк” просить її скасувати, посилаючись на те, що при зверненні до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, не надано доказів наявності безспірності грошових вимог до боржника. При прийнятті від боржника заяви про порушення справи про банкрутство, господарський суд повинен був встановити, чи дійсно пов'язані кредиторські вимоги зі здійсненням банкрутом підприємницької діяльності; Оскільки порушення справи про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури не відповідають вимогам закону, то не можуть вважатись такими, що відповідають закону і заходи з проведення цієї процедури та її результатів.
Заборгованість боржника перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 становить 70 000грн., що значно менше ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати.
При цьому скаржник посилається на положення ч.11 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 “Про судову практику в справах про банкрутство”.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.07.2010р. порушено справу про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м.Запоріжжя; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Положення ст.53 Цивільного кодексу України передбачають, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
Такий порядок передбачений, зокрема, ст.ст. 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ч. 2 ст. 47 вказаного Закону заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.
Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає, що боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Частиною 5 статті 7 вищезазначеного Закону передбачено обов'язок боржника звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Таким чином, звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності (ч. 3 ст. 6 Закону) або загрози неплатоспроможності (ч. 5 ст. 7 Закону).
З матеріалів справи вбачається, що боржник звернувся із заявою до господарського суду у зв'язку з тим, що станом на 11.08.2010р. фізична особа-підприємець ОСОБА_5 має заборгованість перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 м.Запоріжжя в розмірі 70000,00 грн., яка виникла з договору б/н купівлі-продажу продукції від 10.03.2010р. та Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” за договором про надання споживчого кредиту від 26.09.2008р. на суму 90 000доларів США на загальну суму 645 116,65грн. і яку він неспроможний погасити.
Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.
Виходячи з системного аналізу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.
Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності, оскільки неможливо встановити строк невиконання грошових зобов'язань перед кредиторами.
Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".
Як вбачається з матеріалів справи, додані боржником до заяви про порушення справи про банкрутство матеріали містять лише копії укладених з кредиторами договорів, копії накладних, а також копію претензії Приватного підприємця ОСОБА_7 про сплату заборгованості у сумі 700 000грн.
Однак вказані документи не є виконавчими в розумінні ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".
В даному випадку до заяви боржника не додані документи в підтвердження його неплатоспроможності, як цього вимагає частина 2 статті 7 Закону про банкрутство (рішення суду про стягнення заборгованості, наказ на примусове виконання судового рішення, постанова про відкриття виконавчого провадження тощо), які повинні бути подані на момент звернення із такою заявою та які не можуть бути витребувані судом після винесення постанови про визнання боржника банкрутом.
Отже, боржником не надано суду доказів безспірності грошових вимог до нього, в зв'язку з чим господарським судом без достатніх правових підстав порушено дану справу про банкрутство.
Крім того, заборгованість боржника перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 становить 70 000грн., що значно менше ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати.
Пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 “Про судову практику в справах про банкрутство“ встановлено, що законом не передбачено подальшого перебігу провадження у справі про банкрутство у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів) за заявою якого ( яких) порушено справу про банкрутство боржника.
За таких обставин, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, як така, що не відповідає приписам чинного законодавства, а провадження у даній справі - припиненню, як безпідставно порушене.
В зв'язку із скасуванням постанови господарського суду Запорізької області від 11.08.2010р., скасуванню підлягає і ухвала господарського суду Запорізької області від 09.11.2010р. щодо скасування арешту на майно фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 м.Запоріжжя та інші обмеження щодо розпорядження майном фізичної особи.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.103, ст..104, ст.105, ст.106 ГПК України, судова колегія
Постанову господарського суду Запорізької області від 11.08.2010р. по справі №16/188/10 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.11.2010р. по справі № 16/188/10 - скасувати.
Провадження у справі №16/188/10 - припинити.
Головуючий: А.М. М'ясищев
Судді: І.В. Москальова
ОСОБА_3
Надруковано: 6 прим.
1. скаржнику
2. боржнику
3. арбітражному керуючому ОСОБА_4
4. у справу
5. апеляційному суду
6. господарському суду