"28" вересня 2015 р.Справа № 916/1335/15-г
За позовом: Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”
До відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „АЛДІ”
про стягнення 804,08 грн.
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 12.08.2015р. оголошувалась перерва до 14.09.2015р. 11:40 на підставі ст.77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „АЛДІ” про стягнення 804,08 грн.
Відповідач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „АЛДІ” проти задоволення позовних вимог у справі заперечує, що вбачається з письмового відзиву повноважного представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
19 березня 2004 року між Державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” (Порт) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „АЛДІ” (Споживач) укладено договір про надання послуг електрозв'язку № 153-О, згідно умов п.п. 1, 3.6 якого Порт зобов'язався надавати послуги телефонного зв'язку за телефонними номерами № 69-90-86 та № 69-90-87, а Споживач зобов'язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, та інші послуги, надані по телефону.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору сторонами було узгоджено, що послуги, які надаються Портом, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Вартість послуг за користування телефонним зв'язком визначається на підставі калькуляції Порту (додаток 1).
Відповідно до даних такої калькуляції, з якою був ознайомлений представник ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „АЛДІ”, вартість плати за один телефонний номер на місяць становила 18,50 грн.
Положеннями п. 4.5 договору було передбачено, що у разі зміни цін, тарифів та у інших випадках, передбачених законодавчими актами України, Порт змінює тарифи за послуги.
З урахуванням пояснень представника позивача за 2012 рік тариф на телекомунікаційні послуги, відповідно до рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації №7 від 23.12.2011р. „Про погодження коефіцієнтів зниження тарифів та роботи (послуги) Державного підприємства „Український державний центр радіочастот” за період з січня 2012 р. по червень 2012р. складав 37,19 грн., а за липень 2012р. складав 39,05 грн. за один телефонний номер.
З урахуванням положень п. 4.3 договору Споживач зобов'язався сплачувати рахунки порту щоквартально, попередньо за 10 днів до початку кварталу, за який оплачується.
За період з січня 2012 року по 17 липня 2012 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „АЛДІ” було спожито послуг з обслуговування телефонних номерів № 69-90-86 та № 69-90-87 на суму 586,92 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи даними розрахунків позивача.
Як вбачалось з пояснень присутніх у попередніх судових засіданнях представників сторін укладення договору про надання послуг електрозв'язку № 153-О від 19 березня 2004 року пов'язувалось з дією укладеного між сторонами спору договору про спільну діяльність від 07.04.2002р. №97-о, у зв'язку з чим після того як договір про спільну діяльність від 07.04.2002р. №97-о було розірвано у судовому порядку (постанова Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2012р.) фактичне користування ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „АЛДІ” телефонними номерами згідно договору про надання послуг електрозв'язку № 153-О від 19 березня 2004 року припинилось.
Як вбачається з пояснень представника позивача, вартість спожитих послуг за період з січня 2012 року по 17 липня 2012 року відповідачем не сплачено, в результаті чого за відповідачем рахується несплачена заборгованість у сумі 586,92 грн.
У зв'язку з простроченням сплати вартості наданих послуг, позивачем здійснено розрахунок 3% річних (розрахунок проведено починаючи з 31.07.2012р. по 28.02.2015р.) та інфляційних (розрахунок проведено за даними офіційних індексів інфляції за період з липня 2012р. по січень 2015р.). Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується основна заборгованість у розмірі 586,92 грн., 3% річних в сумі 45,49 грн. та інфляційні у розмірі 171,67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 804,08 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „АЛДІ” прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору про надання послуг електрозв'язку № 153-О від 19 березня 2004 року.
При цьому судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача зазначені у відзиві на позовну заяву про спільне використання сторонами спору телефонних номерів №69-90-86 та № 69-90-87, у зв'язку з веденням спільної діяльності, та необхідністю пропорційного внесення платежів за обслуговування даних телефонних номерів, оскільки з положень договору про надання послуг електрозв'язку № 153-О від 19 березня 2004 року вищевказане не вбачається, відповідно, саме ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „АЛДІ” приймало на себе зобов'язання сплачувати вартість послуг.
Також судом відхиляються доводи представника відповідача щодо необхідності застосування тарифу визначеного у калькуляції Порту (додаток 1 до договору) на рівні 17,33грн. за один телефонний номер, оскільки дана калькуляція була проведена ще станом на 02.09.2002р., а положеннями п. 4.5 договору № 153-О від 19 березня 2004 року було передбачено, що у разі зміни цін, тарифів та у інших випадках, передбачених законодавчими актами України, Порт змінює тарифи за послуги.
Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” про стягнення заборгованості в розмірі 586,92 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не були спростовані в ході розгляду справи відповідачем, суд вважає такі позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 3% річних в сумі 45,49 грн. та інфляційних у розмірі 171,67 грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача основної заборгованості у розмірі 586,92 грн., 3% річних в сумі 45,49 грн. та інфляційних у розмірі 171,67 грн.
Також на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 грн.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „АЛДІ” (68802, АДРЕСА_1; код 30504197; п/р 26004123202 у ФАБ „Південний” м.Іллічівськ, МФО 328663) на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код 01125672; р/р 26008010213819 у ПАТ „Банк Восток”, м. Дніпропетровськ, МФО 307123) 586 (п'ятсот вісімдесят шість) грн. 92 коп. суми основного боргу, 45 (сорок п'ять) грн. 49 коп. 3%річних, 171 (сто сімдесят одна) грн. 67 коп. інфляційних та 1827 (тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.
Повний текст рішення складено 01.10.2015 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко