ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.09.2015Справа №910/17689/15
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля»
до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»
про стягнення заборгованості в розмірі 301 664,42 доларів США
Представники:
від Прокуратури: Тимко В.В. (представник за посвідченням);
від Позивача: Швець О.Ю. (представник за довіреністю);
від Відповідача: Литвинов С.І. (представник за довіреністю);
Військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 301 664,42 доларів США.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 14.10.2013 року між Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» (Вкладник) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (Банк) було укладено Договір банківського вкладу «Зручний для бізнесу» №Д-2005037/01/1572, відповідно до умов якого Банк відкриває Вкладнику вкладний рахунок №26151002005037, а Вкладник вносить на рахунок грошові кошти у сумі 300 000 доларів США на умовах та в порядку, визначених цим Договором. Як зазначає Прокурор, на виконання умов Договору Позивачем були внесені грошові кошти у розмірі 300 000 доларів США, що підтверджується випискою по рахунку. 09.06.2015 року закінчився строк дії Договору, проте Відповідач не повернув суму вкладу та продовжує користуватися грошовими коштами по теперішній час. Таким чином, просить Суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за вкладом у розмірі 300 000 доларів США та заборгованість за процентами за користування вкладом у розмірі 1 664 доларів США 42 центи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.07.2015 р. порушено провадження у справі № 910/17689/15, судове засідання призначено на 22.07.2015 р.
22.07.2015 року в судове засідання з'явився представник прокуратури та представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив. Представники сторін вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 13.07.2015 року не виконали.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.07.2015 р. відкладено розгляд справи на 09.09.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.
30.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить Суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
13.08.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 13.07.2015 року.
09.09.2015 року судове засідання не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Як зазначає Верховний Суд України в листі №1-5/45 від 25.01.2006 критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ. Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади.
Відтак, з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає за доцільне продовжити строк розгляду спору на 15 днів.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.09.2015 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів, призначено розгляд справи на 17.09.2015 року, з метою недопущення порушення процесуальних прав сторін на участь у судовому засіданні, повного та всебічного з'ясування обставин справи.
В судовому засіданні 17 вересня 2015 року представники Прокуратури та Позивача надали усні пояснення по суті спору, підтримали вимоги та доводи позовної заяви, просили суд задовольнити в повному обсязі. В судовому засіданні представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 17 вересня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
14.10.2013 року між Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» (Вкладник) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (Банк) було укладено Договір банківського вкладу «Зручний для бізнесу» №Д-2005037/01/1572, відповідно до умов якого Банк відкриває Вкладнику вкладний рахунок №26151002005037, а Вкладник вносить на рахунок грошові кошти у сумі 300 000 доларів США на умовах та в порядку, визначених цим Договором.
Відповідно до п.1.2 Договору внесення Вкладником грошових коштів підтверджується Банком шляхом видачі виписки про рух коштів.
Згідно з п.1.3 Договору вклад залучається на строк з моменту зарахування коштів на рахунок по 11 квітня 2015 року включно.
У п.2.1 Договору визначено, що процентна ставка за Вкладом становить 7,5% річних.
Нарахування процентів на Вклад здійснюється за фактичну кількість днів у місяці та році. (п.2.2 Договору)
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що цей Договір діє до моменту повного виконання Сторонами взятих на себе зобов»язань.
Додатковою угодою №1 від 05.12.2014 року до Договору банківського вкладу «Зручний для бізнесу» №Д-2005037/01/1572 від 14.10.2013 року Сторони домовились продовжити строк залучення депозитного вкладу до 09 червня 2015 року.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору банківського вкладу «Зручний для бізнесу» №Д-2005037/01/1572 від 14.10.2013 року Позивачем були внесені грошові кошти у розмірі 300 000 доларів США, що підтверджується випискою по рахунку Позивача за період з 16.10.2013 р. по 22.10.2013 р., виданою Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Прокурор зазначає, що 09.06.2015 року закінчився строк дії Договору, проте Відповідач не повернув суму вкладу та продовжує користуватися грошовими коштами по теперішній час. Таким чином, просить Суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за вкладом у розмірі 300 000 доларів США та заборгованість за процентами за користування вкладом у розмірі 1 664 доларів США 42 центи.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору банківського вкладу «Зручний для бізнесу» №Д-2005037/01/1572 від 14.10.2013 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно з частиною 1 статті 1061 Цивільного кодексу України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
Відповідно до частин 5, 6 статті 1061 Цивільного кодексу України, проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору банківського вкладу «Зручний для бізнесу» №Д-2005037/01/1572 від 14.10.2013 року Позивачем були внесені грошові кошти у розмірі 300 000 доларів США, що підтверджується випискою по рахунку Позивача за період з 16.10.2013 р. по 22.10.2013 р., виданою Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» поняття вкладу (депозиту) визначається, як кошти у готівковій або безготівковій формі, у валюті України чи в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання і підлягають виплаті вкладникові відповідно до законодавства України та умов договору.
Стаття 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачає, що операції з приймання вкладів від юридичних і фізичних осіб належать виключно до банківських операцій. Договір банківського вкладу є реальним і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми.
Відповідно до статті 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. ( ст. 1074 Цивільного кодексу України ).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 року прийнято рішення №51 про запровадження з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03 серпня 2015 р. продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ «ДЕЛЬТА БАНК» до 02 жовтня 2015 р. включно та продовжено повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Володимировича до 02 жовтня 2015 р. включно.
Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відповідно до частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.
Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.
Згідно з пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які надають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
Відповідно до ч. 1 та п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій та відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори (правочини) за участю банку, які є збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку.
З огляду на вищевикладене, Суд приходить до висновку, що на підставі укладеного 14.10.2013 року Договору банківського вкладу «Зручний для бізнесу» №Д-2005037/01/1572 між Позивачем та Відповідачем, у Відповідача перед Позивачем виникли зобов'язання, зокрема, щодо повернення депозитного вкладу та виплати нарахованих відсотків за користування депозитних грошових коштів.
Пунктом 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов»язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.
З огляду на викладене, Суд приходить до висновку, що між сторонами склалися зобов»язальні відносини на підставі договору банківського вкладу, які носять майново - грошовий характер, а відтак в даному випадку Відповідач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами, на якого поширюється обмеження, встановлені п.1 ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку із введенням у відповідача тимчасової адміністрації.
Таким чином, у спірних правовідносинах Позивач виступає кредитором, а Відповідач - боржником.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25 березня 2015 року по справі №910/9232/14 та постановах Вищого господарського суду України від 16 вересня 2014 року по справі № 910/7157/14, від 02 грудня 2014 року по справі №910/10423/14, від 23 грудня 2014 року по справі №910/9228/14, від 29 квітня 2015 року по справі №910/5560/14.
Отже, з огляду на зазначене вище, та враховуючи прийняте рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволення вимог кредиторів банку, здійснюється виключно у порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення заборгованості в розмірі 301 664,42 доларів США задоволенню не підлягають.
В силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.
Згідно з п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача, за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Позивача і стягуються в доход Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позовних вимог Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення заборгованості в розмірі 301 664,42 доларів США - відмовити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» (49008, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, ВУЛИЦЯ КРИВОРІЗЬКА, будинок 3, Ідентифікаційний код юридичної особи 14308304) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 18 вересня 2015 року.
Суддя О.В. Чинчин