Справа № 127/2-21/2008 Провадження № 22-ц/772/2865/2015Головуючий в суді першої інстанції Гуменюк К. П.
Категорія Доповідач Іващук В. А.
"29" вересня 2015 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючогоІващука В.А.,
суддів:Якименко М.М., Сопруна В.В.,
при секретаріКирилюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_6 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання,
за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 1 вересня 2015 року,
17 серпня 2008 року ОСОБА_6 звернувся в суд із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
У заяві зазначив, що рішенням суду від 26.02.2008 року було поділено майно між ним та ОСОБА_7, в тому числі зобов'язано ОСОБА_8 виконати певні роботи та сплатити йому певні кошти в рахунок відхилення від ідеальної частки власності в домоволодінні. Сторони погодились з рішенням суду, а тому воно не оскаржувалось в апеляційному порядку. Сторони домовились про відкладення виконання рішення і при цьому, між ними було укладено угоди про проведення ремонту будинку з послідуючим його продажем, а в разі неможливості продажу вони мали виконати вказане судове рішення.
Вказав, що ОСОБА_7 відмовилась виконувати досягнуті домовленості, а тому зараз виникла необхідність примусово виконувати рішення суду. Своїми діями ОСОБА_7 ввела його в оману щодо добровільного виконання рішення суду, а через це пропущено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Посилаючись на ці обставини як на поважність причин пропуску строку, а також посилаючись на положення статті 371 ЦПК України ОСОБА_6 просив, як це вбачається із змісту поданої заяви, поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 1 вересня 2015 року заяву ОСОБА_6 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання задоволено.
Поновлено процесуальний строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа №2-21/08 р. про зобов'язання ОСОБА_8 встановити стіни в приміщеннях 1-1, 1-10, замурувати вхід в приміщення 1-11 та облаштувати окремий вхід до своєї частини будинку та про стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 30 760 грн. як компенсацію відхилення від ідеальної частки власності в домоволодінні.
У апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду і постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви.
Перевіривши додержання вимог закону при постановленні ухвали, її законність і обґрунтованість, у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи із наступного.
Задовольняючи заяву ОСОБА_6 та поновлюючи строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_6 пропустив строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа з поважних причин, оскільки між ним та ОСОБА_7 було досягнуто домовленості про добровільне виконання судового рішення, що підтверджується розпискою ОСОБА_7 від 8 червня 2013 року про наміри проведення ремонту в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, з подальшим його продажем, однак цього не було дотримано ОСОБА_7
Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам, ухвала постановлена з додержанням вимог закону, а тому немає підстав для її скасування та відмови у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Судом встановлено і не оспорюється сторонами, що рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 26 лютого 2008 року було поділено майно між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, зокрема зобов'язано ОСОБА_8 виконати певні роботи та сплатити ОСОБА_6 гроші в рахунок відхилення виділеної частки від ідеальної у домоволодінні. Рішення набрало законної сили 10 березня 2008 року.
Виконавчий лист ОСОБА_6 на виконання рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 26 лютого 2008 року був виданий 14 серпня 2015 року (а.с. 214).
Згідно правил пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про виконавче провадження", у редакції чинній на момент набрання рішенням законної сили, виконавчі документи можуть бути пред'явлені на виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Законом України від 4 листопада 2010 року №2677-VI «Про внесення змін до закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» Закон України «Про виконавче провадження» викладено у новій редакції (набрала чинності з 9 березня 2011 року).
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону виконавчі листи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.
Відповідно до статті 22 вказаного Закону (в редакції від 4 листопада 2010 року) виконавчий лист на виконання судового рішення може бути пред'явлений до виконання протягом року (з наступного дня після набрання рішенням законної сили, пункт 1 частини 2 статті 22 Закону).
Отже, строк для пред'явлення виконавчого листа виданого 14 серпня 2015 року на виконання судового рішення яке набрало законної сили 10 березня 2008 року закінчився 11 березня 2009 року року.
Згідно частини 1 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.
За положенням частини 2 цієї статті цього Закону стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду.
Відповідно до положення частини 1 статті 371 ЦПК України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суду та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенції), а тому при вирішенні питання поновлення строку слід ураховувати положення статті 6 Конвенції про право особи на справедливий судовий розгляд.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 пропустив строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин, оскільки сторони намагались виконати рішення суду добровільно.
Проте, вичерпавши всі можливості виконати рішення суду в порядку мирових домовленостей сторін заявник ОСОБА_6 вправі звернутись до державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду про поважність пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд вийшов за межі вимог є безпідставними, оскільки зміст заяви та посилання на норми процесуального права, за якими слід вирішувати це питання свідчить, що заявник просить поновити пропущений строк пред'явлення виконавчого листа до виконання за положеннями статті 371 ЦПК України. Неточне, чи неправильне формулювання змісту вимог заяви, чи змісту вимог її прохальної частини не може бути підставою для відмови у задоволенні цієї заяви, а тому суд вправі уточнити зміст заявлених вимог та зобов'язаний вирішити заяву по суті.
Не можна погодитись також із доводами апеляційної скарги про порушення судом положення частини 2 статті 59 ЦПК України при оцінці допустимості наданої заявником розписки як доказу укладення мирової угоди при виконанні судового рішення, ураховуючи, що мирова угода має затверджуватися судом.
Такі доводи не узгоджуються з положеннями статей 14, 368 ЦПК України, статей 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» за змістом яких виконання судового рішення може бути не тільки примусовим державною виконавчою службою, а й добровільним за згодою обох сторін спору, оскільки судове рішення яке набрало законної сили є обов'язковим для виконання, а примусове виконання може мати місце лише за заявою стягувача.
Отже, сторона у спорі, на користь якої судом ухвалено рішення вправі домовлятись з іншою стороною про добровільне виконання рішення, вправі сподіватись на дотримання іншою стороною цих домовленостей по виконанню рішення, а також, разі небажання іншої сторони виконувати рішення добровільно, вправі подати до державної виконавчої служби заяву про примусове виконання рішення.
Наведені у апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального права колегія суддів вважає безпідставними.
Ураховуючи, що пропущений заявником строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання пропущено ним з поважних причин, цей строк підлягає поновленню, а тому суд обґрунтовано задовольнив заяву ОСОБА_6
За положенням пункту 1 частини 1 статті 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з дотриманням вимог закону, а тому немає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2 п.1, 312, 313, 314 ч.1 п.4, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 1 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ М.М. Якименко
/підпис/ В.В. Сопрун
Згідно з оригіналом
Суддя В.А. Іващук