Справа № 148/736/15-к
Провадження №11-кп/772/681/2015
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
21 липня 2015 рокум. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем: ОСОБА_5
розглянув «21» липня 2015 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020310000173 від 15.03.2015 року, № 12015020310000153 від 09.03.2015 року
відносно:
ОСОБА_6 ,
народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Карпівка, Роздільнянського
району Одеської області, українця,
громадянина України, з неповною середньою
освітою, проживаючого:
АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України
не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст. КК України, та
ОСОБА_7 ,
народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
уродженця с. Новоукраїнки Роздільнянського району
Одеської області, українця, громадянина України,
із середньою освітою, не працюючого, проживаючого:
АДРЕСА_2 , судимий:
- 12.04.2015 року Тульчинським районним судом
Вінницької області за ст. 263 ч. 1 КК України
до 3 років позбавлення волі, звільнений від
відбування покарання з випробуванням на підставі
ст. 75 КК України, з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
За участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_8
захисника-адвоката: ОСОБА_9
за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_9 на вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 15 травня 2015 року, -
Вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 15 травня 2015 року ОСОБА_6 , визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України та йому призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання призначено у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Визнано винним ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.04.2015 року відносно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання із випробуванням на підставі ст. 75 КК України, виконувати самостійно.
Цивільний позов ОСОБА_10 задоволено. Стягнуто із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 3 640 грн. у відшкодування майнової шкоди, у відшкодування моральної шкоди 1000 грн., та судові витрати за надання правової допомоги в сумі 1 000 грн.
Вирішена доля речових доказів.
15 січня 2015 року біля 15-00 год. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , за попередньою змовою між собою, на крадіжку чужого майна, зайшли на територію домогосподарства АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_11 , шляхом зірвання рукою навісного замка, проникли до приміщення літньої кухні, навмисно, таємно, здійснили крадіжку чавунної ванни, вагою 90 кг, 2 чавунні плити, вагою 20 кг кожна, по ціні 1 кг металобрухту чорних металів, згідно довідки вартості становить 3, 20 грн., на суму 416 грн.
Після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 із підсобного приміщення (сараю) даного господарства, шляхом зірвання навісного замку з дверей, проникши в приміщення, звідки, навмисно, таємно, здійснили крадіжку 2 чавунних плит, вагою 20 кг кожна, по ціні 1 кг металобрухту чорних металів, згідно довідки вартості 3,20 грн., на суму 128 грн., та двох алюмінієвих котлів вагою 15 кг кожен, по ціні 1 кг металобрухту алюмінію, згідно довідки вартістю 16 грн., на суму 480 грн.
Всього ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , з домогосподарства АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_11 викрали чужого майна на загальну суму 1 024 грн., чим спричинили потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_6 06.03.2015 року біля 17-00 год., з метою крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу, через вікно проник до складського приміщення СФГ «Господар», що розташоване в с. Тарасівка, вул. Радянська, 67, та яке належить ОСОБА_10 , звідки таємно, навмисно, вчинив крадіжку насіння соняшнику фірми «Райз» сорту НС-Х-6046, в кількості 4 мішків, загальною вагою 48, 3 кг, вартість яких, відповідно доч спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріального битку на загальну суму 55 545 грн.
09.03.2015 року, близько 02 год. 20 в. ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, зайшов на територію СФГ «Господар», яке розташоване за адресою: с. Тарасівка, вул. Радянська, 67, та належить ОСОБА_10 ,, шляхом вільного доступу, з паливного баку трактора МТЗ-82, державний номерний знак НОМЕР_1 злив 20 літрів дизельного палива вартістю 26 грн. за 1 л на суму 520 грн., а також з паливного баку трактора Т -150 К державний номерний знак НОМЕР_2 злив 120 літрі дизельного палива вартістю 26 грн. за 1 л. на суму 3 120 грн. Чим завдав потерпілому ОСОБА_10 матеріального збитку на суму 3 640 грн.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 ставить питання про зміну вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 15 травня 2015 року щодо її підзахисного, призначити остаточну міру покарання ОСОБА_6 на підставі ст. 70 ч. 1 КК України, із застосування ст. 75 КК України, звільнивши його від покарання з випробуванням. Захисник - адвокат, не оспорюючи фактичні обставини справи разом з тим, в своїй апеляційній скарзі зазначає, що суд при призначенні покарання останньому не врахування характер та ступінь суспільно - небезпечного діяння, та особу обвинуваченого, що в скоєному він щиро розкаються, має намір влаштуватись на роботу.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, думку захисника - адвоката ОСОБА_9 , яка підтримала свою апеляційну скаргу, вважає, що вона підлягає до задоволення у повному обсязі, дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи викладені в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 404 КК країни, - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_12 , до початку судового засіданні, відповідно до ч. 1 ст. 403 КПК України, відмовився від апеляційної скарги поданої на вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 15.05.2015 року стосовно засудженого ОСОБА_6 за ч.ч.2,3 ст. 185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_13 вирок суду не оскаржував.
В судовому засіданні безспірно встановлено, і дані обставини не оспорюються учасниками процесу, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна ( крадіжки) поєднанні з проникненням у приміщення, а також у таємному викраденні чужого майна вчиненому повторно, та за попередньою змовою групою осіб; та обвинувачений ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна ( крадіжку) вчинену за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у житло.
Дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч.ч.2,3 ст. 185 КК України, дії ОСОБА_7 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України.
Разом з тим, суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку зазначив, що покарання засудженому ОСОБА_7 , який засуджений вироком Тульчинського районного суду від 12.04.2015 року і вчинив злочин до ухвалення вироку, то покарання йому необхідно призначити відповідно до ч. 4 ст. 70 К України.
В резолютивній частині вироку суд зазначив, що вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.04.2015 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ст. 263 ч. 1 до трьох років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки виконувати самостійно, не зазначивши ч. 4 ст. 70 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, особу обвинуваченого, який щиро розкаюється у скоєному, сприяв правоохоронним органам у розкритті злочинів, разом з тим, по місцю проживання останній характеризується задовільно, один із злочинів скоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шкода не відшкодована, злочин скоїв відносно свого сусіда ОСОБА_11 , а також проти особи, у якої працював, тому суд обґрунтовано дійшов до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе лише в ізоляції від суспільства.
Твердження захисника-адвоката ОСОБА_9 , що судом першої інстанції при призначення покарання її підзахисному ОСОБА_6 не врахувано, що останній щиро розкаявся у скоєному, сприяв правоохоронним органам у розкритті злочинів скоєних ним, є скромною людиною, який має намір влаштуватись на роботу, що потерпілий ОСОБА_14 , у якого він працював, вважає упереджено відноситься до нього є безпідставними. Суд прийняв рішення з врахуванням характеру скоєних злочинів, особи обвинуваченого.
Суд першої інстанції призначаючи покарання ОСОБА_7 також врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, особу обвинуваченого, який задовільно характеризуються по місцю проживання, шкоду потерпілому не відшкодував, а також засуджений вироком Тульчинського районного суду Вінницької області 12.04.2015 року за ч. 1 ст. 263 КК України, тому вважає, що його виправлення і перевиховання також можливе лише в місцях позбавлення волі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, суд -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 15 травня 2015 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_15 - залишити без змін.
Зазначивши в резолютивній частині вироку, що остаточну міру покарання ОСОБА_7 призначити за ч. 4 ст. 70 КК України.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Згідно з оригіналом: