Справа № 212/7744/15-к
1-кп/212/647/15
01 жовтня 2015 року м. Кривий Ріг Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
В провадженні Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу знаходиться вищезазначене кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , якому ухвалою слідчого судді від 08.08.2015 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 04.10.2015.
В судовому засіданні у зв'язку з тим, що судовий розгляд даного кримінального провадження на даний час не завершено, а строк дії вказаного запобіжного заходу закінчується, прокурор ініціював питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, та просив продовжити строк дії запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та клопотав про його зміну на домашній арешт, обґрунтовуючи тим, що його підзахисний ОСОБА_4 є інвалідом 3-ї групи, на його утриманні знаходиться мати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на теперішній час перебуває на стаціонарному лікуванні в лікарні, крім того вона є інвалідом 1-ї групи та потребує постійного стороннього догляду. Обвинувачений має постійне місце проживання, за яким зареєстрований, і не має мети переховуватися від суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив замінити забіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, з підстав зазначених його захисником.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що з огляду на положення ст. 177 КПК України, одним з ризиків, який дає підстави продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, є вчинення іншого кримінального правопорушення, а оскільки обвинувачений є інвалідом 3-ї групи, має на утриманні хвору матір, яка потребує стороннього догляду, вважає клопотання захисника про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого з тримання під вартою на домашній арешт підлягаючим задоволенню.
Заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту суд має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Разом з цим, тривале тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Суд враховує, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
В судовому засіданні не встановлено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_4 не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Крім того, суд враховує вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місті його постійного проживання, зокрема наявності у нього на утриманні матері похилого віку, інваліда І-ї групи, потребуючої постійного стороннього догляду.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 із тримання під вартою на домашній арешт.
Застосовуючи такий вид міри запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України щодо можливості обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню, зі ступені тяжкості інкримінованого йому злочину.
Суд також вважає за доцільне покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 181, 183, 194, 195, 197, 205, 331 КПК України, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, суд
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, з покладанням на нього наступних обов'язків:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатись з м. Кривого Рогу без дозволу суду;
- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду, в вихідні та святкові дні цілодобово, в робочі дні з 19.00 години до 07.00 години наступного дня.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Визначити строк дії ухвали в частині зміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу тривалістю в два місяці - до 01 грудня 2015 року.
Ухвалу в частині застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого - до Жовтневого РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровської області та для відома до КУВП УДПтСУ в Дніпропетровській області № 3.
Ухвала підлягає негайному виконанню в частині звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти в залі суду та застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1