Справа №173/1747/15-а
Провадження №2-а/173/60/2015
іменем України
23 вересня 2015 р. м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі6
головуючого судді Шевченко О.Ю.
при секретарі судового засідання - Демяненко С.І.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
представників відповідача: Чернік Т.А., Хлєборобової Н.С., Білоус А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративний позов ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі в Дніпропетровській області про визнання незаконними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_5 звернулася до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі про визнання незаконними дії та про зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача - ОСОБА_6. За життя батькові було присвоєно статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та встановлено 3 групу інвалідності, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З ІНФОРМАЦІЯ_3 мати позивача - ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі та отримувала пенсію по втраті годувальника на позивача в розмірі фактичних збитків на померлого батька, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліда 3 групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. В травні 2015 року позивачу виповнилося 18 років та вона самостійно звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» листом від 23 липня 2015 року відповідач відмовив у призначенні пенсії, мотивуючи своє рішення тим, що у пенсійній справі відсутній експертний висновок про зв'язок смерті з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Позивач вважає дії відповідача неправомірними, оскільки Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не передбачено надання будь-яких експертних висновків для призначення пенсії. На підставі вищевикладеного позивач просила суд визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії по втраті годувальника та зобов'язати відповідача призначити пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи виплату пенсії з 1 липня 2015 року.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд задовольнити заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених в позові. Суду пояснила, що вважає дії відповідача неправомірними, оскільки, коли призначалася пенсія у зв'язку з втратою годувальника ніхто не вимагав надання експертного висновку. Зараз позивач отримує пенсію по втраті годувальника на загальних підставах.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, проти задоволення позовних вимог заперечували. Суду пояснили, що дійсно після смерті ОСОБА_6 позивачу було призначено пенсію по втраті годувальника у розмірі фактичних збитків, тобто у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В 2012 році було проведено перевірку та встановлено, що пенсія була призначена за відсутності експертного висновку про причинний зв'язок смерті з аварією на ЧАЕС. За результатами перевірки ОСОБА_1 було припинено виплату пенсії по втраті годувальника згідно із законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та призначено пенсію по втраті годувальника на загальних підставах у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Після того як ОСОБА_5 досягла 18 річного віку, вона звернулася до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника внаслідок аварії на ЧАЕС, проте експертний висновок про причину смерті так і не було надано. У зв'язку з чим пенсію було призначено на загальних підставах.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
З ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 отримувала пенсію по втраті годувальника на неповнолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, (годувальник - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році, категорія 2) у розмірі фактичних збитків, тобто у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
28 лютого 2012 року Дніпродзержинською об'єднаною державною фінансовою інспекцією було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності управлінні Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області за період з 26 квітня 1986 року до 1 грудня 2011 року. Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1, яка отримувала щомісячну компенсацію по втраті годувальника на неповнолітню дитину нараховано та виплачено компенсацію по втраті годувальника внаслідок аварії на ЧАЕС при відсутності експертного висновку про причинний зв'язок смерті з аварією на ЧАЕС (а.с.39-42). Після проведення перевірки пенсійна справа ОСОБА_1 була приведена у відповідність згідно з чинним законодавством, тобто ОСОБА_1 було призначено пенсію по втраті годувальника у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.30).
В судовому засіданні представник позивача підтвердила, що такі дії позивача вона не оскаржувала, хоча про зміну розміру пенсії та підстав її нарахування їй було відомо ще в 2012 році.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 виповнилося 18 років та 29 вересня 2014 року вона звернулася до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника - ОСОБА_6.
На підставі заяви позивача з 1 червня 2014 року їй було призначено пенсію по втраті годувальника у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд вважає дії відповідача правомірними з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( в редакції, що діяла на момент звернення ОСОБА_5 до УПФУ у Верхньодніпровському районі) пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Пунктом 10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, а також експертний висновок щодо причинного зв'язку смерті годувальника з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Такий експертний висновок не було надано, як під час призначення пенсії в 2006 році, після смерті ОСОБА_6 так і в 2014 році, коли із заявою про призначення пенсії звернулася ОСОБА_5 Окрім того представник позивача в судовому засіданні підтвердила, що смерть ОСОБА_6 не пов'язана з з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Посилання представника позивача на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року не спростовують висновків суду про відсутність експертного висновку щодо причинного зв'язку смерті годувальника з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а відтак і підстав для призначення пенсії у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки апеляційний суд у своєму рішенні зазначив, що відсутність експертного висновку про зв'язок смерті з роботами по ліквідації наслідків аварії не спростовує факт виплати Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районні та отримання ОСОБА_1 в період часу з 24 квітня 2011 року до 22 липня 2011 року пенсії по втраті годувальника, а не про відсутність необхідності подання такого висновку для призначення пенсії (а.с.9-10). Доводи позивача зводяться до власного трактування висновку апеляційного суду і такі доводи не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з відсутністю експертного висновку щодо причинного зв'язку смерті годувальника з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому вимог позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у позові, судові витрати, понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 86,158-163, 167 КАС України, суд
В позові ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі в Дніпропетровській області про визнання незаконними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення
строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя О.Ю. Шевченко