іменем України
Справа № 210/1293/14-к
Провадження № 1-кс/210/189/14
"14" травня 2014 р.
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі особи, яка подала скаргу - адвоката ОСОБА_3 , за участю прокурора ОСОБА_4 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на дії слідчого СВ Дзержинського РВ КМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області ОСОБА_6 -
До суду надійшла вказана скарга ОСОБА_3 , подана в інтересах ОСОБА_5 , згідно якої особа, яка подала скаргу, просить зобов'язати слідчого СВ Дзержинського РВ КМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області ОСОБА_6 :
- про будь-які слідчі дії заздалегідь повідомляти захисника підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_3 ;
- не проводити будь-які слідчі дії без захисника підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_3 ;
- заборонити слідчому проведення будь-яких дій без захисника;
- заборонити слідчому видачу будь-якому органу ОСОБА_5 для проведення будь-яких слідчих дій без захисника підозрюваного ОСОБА_3 .
Скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_3 має підзахисного, який перебуває під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 останнього без дозволу вказаного слідчого, без повідомлення захисника, було піддано етапуванню до Саксаганського РВ КМУ, де до підозрюваного було застосовано невстановленими співробітниками Саксаганського РВ КМУ психічне та фізичне насилля, останній піддавався катуванню та нелюдському ставленню, про що свідчить час повернення підозрюваного до КСІ - 4 - 07 березня 2014 року приблизно об 23.30 год.
Під час розгляду скарги заявником ОСОБА_3 заявлено відвід слідчому судді, у задоволенні якого ухвалою судді ОСОБА_7 відмовлено.
У подальшому, заявником ОСОБА_3 внесено уточнення до скарги, в яких останній просить, крім вищеперелічених вимог за первісною скаргою, визнати протиправними та неправомірними дії слідчого СВ Дзержинського РВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 щодо надання дозволу на етапування та етапування підозрюваного ОСОБА_8 до Саксаганського РВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області 07 березня 2014 року.
У судовому засіданні скаржник, наполягав на задоволенні скарги з урахуванням доповнення до неї. Зазначив, що він є захисником підозрюваного ОСОБА_5 , а слідчим ОСОБА_6 незаконно надано дозвіл на етапування його підзахисниго 07.03.2014 року з КСІ-4 до Саксаганського РВ.
Прокурор проти задоволення скарги заперечував, оскільки ОСОБА_3 постановою слідчого відмовлено у залученні ОСОБА_3 у якості захисника підозрюваного ОСОБА_5 , тобто він не має статусу захисника ОСОБА_5 . Крім того, вимоги про зобов"язання вчинити певні дії слідчого щодо виклику захисника та проведення слідчих дій за участі захисника, заборони проводити слідчі дії за участі захисника не можуть бути предметом розгляду, оскільки зазначені вимоги стосуються обов"язків слідчого, які передбачені КПК України і випливають із закону.
Під час розгляду скарги встановлено, що постановою від 25.02.2014 року про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_3 щодо залучення його в якості захисника ОСОБА_5 в кримінальному провадженні № 12014040710000472. Зазначену постанову захисник не оскаржує в межах поданої скарги.
При цьому, на думку скаржника, він є залученим до участі у справі з моменту надання документів, передбачених КПК України. Так, між ним та ОСОБА_9 укладено договір про надання правової допомоги у кримінальній справі у відношенні ОСОБА_5 по ч. 2 ст. 185 КК України, тому, він, ОСОБА_3 вважається захисником ОСОБА_5 .
У судовому засіданні прокурор зазначив, що кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_5 перебуває вже в провадженні суду.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 відмовився надавати пояснення з приводу участі у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 , заявлення на підготовчому судовому засіданні скарг на дії слідчого, оскільки він скористався правом оскарження дій слідчого на досудовому розслідуванні.
У зв'язку з зазначеним скаржник вважає, що його скарга підлягає задоволенню, а дії слідчого підлягають визнанню незаконними, та слідчого слід зобов"язати про будь-які слідчі дії заздалегідь повідомляти його; не проводити будь-які слідчі дії без нього, заборонити слідчому проведення будь-яких дій без захисника; заборонити слідчому видачу будь-якому органу ОСОБА_5 для проведення будь-яких слідчих дій без захисника підозрюваного ОСОБА_3 ..
Слідчий в судове засідання не з'явився, разом з тим, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 306 КПК України, згідно яких відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, слідчим суддею визнано за можливе розглядати скарги у відсутність слідчого.
Вислухавши пояснення особи, яка подала скаргу, прокурора, проаналізувавши доводи скарги та дослідивши матеріали, додані до неї, слідчий суддя прийшов до наступного.
Положенням статті 303 КПК України, передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що підлягають оскарженню, а саме на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодекс, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування -потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження -заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження -заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим -особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки -особами, до яких можуть застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій -особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відтак, можливість оскарження дій щодо визнання протиправними та неправомірними дій слідчого щодо надання дозволу на етапування та етапування підозрюваного до іншого РВ в порядку регламентованому ст.ст. 303-307 КПК України не передбачено.
Згідно із ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про зобов'язання вчинити певну дію.
Вирішуючи вимоги про зобов"язання слідчого повідомляти заздалегіть ОСОБА_3 про будь-які слідчі дії, не проводити будь-які слідчі дії без захисника, заборонити слідчому проводити слідчі дії без захисника, заборонити видачу ОСОБА_8 для проведення слідчих дій без захисника , слідчий суддя не вбачає підстав для ухвалення рішення на користь заявника, оскільки повноваження слідчого визначені ст. 40 КПК УКраїни, згідно з ч. 5 якої слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Крім того, ст. 47 КПК України покладає на захисника обов'язки використовувати засоби захисту, передбачені КПК України, законами України з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, засудженого. При цьому захисник, відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, а в разі неможливості прибути в призначений строк - завчасно повідомити про це.
З огляду на наведене, слідчий суддя прийшов до висновку, що скарга є безпідставною, тому у її задоволенні слід відмовити.
Разом з тим в судовому засіданні встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 направлено до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу, наразі про прийняте рішення по обвинувальному акту невідомо.
Тому, вважаю за необхідне роз'яснити скаржнику, що відповідно до ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на дії слідчого СВ Дзержинського РВ КМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області ОСОБА_6 - відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1