№ 207/3570/15-к
№ 1-кп/207/389/15
01 жовтня 2015 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Чкалівка, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, працював електромонтером в ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ВІТАН", який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,
16.04.2015 року приблизно о 09 год. 00 хв., ОСОБА_5 , працюючи слюсарем-електриком по ремонту електрообладнання відділу технічного контролю Публічного акціонерного товариства «ДніпроАзот», яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця, 1, знаходячись на території вказаного підприємства, домовився із слюсарем КВПІА управління автоматики і зв'язку ПАТ «ДніпроАзот» ОСОБА_6 та електромонтером управління автоматики і зв'язку вказаного підприємства ОСОБА_7 про спільне таємне викрадення майна ПАТ «ДніпроАзот», а саме обмотки із мідного проводу з асинхронних електричних двигунів інв. №№ 43348, 43349 та 43350, що зберігалися у корпусі № 528, цеху «Карбаміт -2» ПАТ «ДніпроАзот». Тим самим ОСОБА_8 вступив з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у попередню змову, направлену на спільне таємне викрадення чужого майна.
З цією метою ОСОБА_8 та співучасники злочину ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в період з 12 год. 00 хв. 16.04.2015 року по 12 год. 20 хв. 20.04.2015 року, реалізуючи свій злочинний намір, знаходячись біля корпусу № 528 цеху «Карбаміт -2», що розташований на території ПАТ «ДніпроАзот» та діючи з корисних спонукань, з метою реалізації спільного з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочинного умислу, направленого на таємне викрадення майна ПАТ «ДніпроАзот», через вікно, незаконно проникали в середину зазначеного корпусу, де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи заздалегідь підготовані знаряддя злочину - слюсарні інструменти, розібрали асинхронні електродвигуни інв. №№ 43348, 43349 та 43350, з яких демонтували обмотку із мідного проводу, в кількості 19 кг вартість якої, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 594/38 від 18.06.2015 року складає 1710 грн., для подальшого виносу її за охоронювану територію підприємства.
Однак ОСОБА_8 , з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення таємного викрадення вказаної обмотки із мідного проводу, до кінця, так як 20.04.2015 року приблизно о 12 год. 20 хв. був затриманий разом із співучасниками злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_7 працівниками відомчої воєнізованої охорони ПАТ «ДніпроАзот».
В судовому засіданні обвинувачений вину визнав у повному обсязі та надав показання, які відповідають фактичним обставинам справи. З приводу вчиненого кримінального правопорушення, щиро розкаявся.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює обвинуваченому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Фактичні обставини справи ніким не оспорюються. Переконавшись у правильності розуміння учасниками кримінального провадження змісту вказаних обставин, у відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вважає вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведеною у повному обсязі.
Дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.
Вирішуючи питання про міру покарання, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує наступні обставини.
Законом вчинене кримінальне правопорушення віднесено до категорії тяжких злочинів.
Цивільний позов не заявлено, представник потерпілого зазначив, що претензій матеріального плану до обвинуваченого не має.
Обвинувачений працював, не одружений, позитивно характеризується за місцем проживання, скарги на нього відсутні, раніше не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.
Враховуючи ступень тяжкості кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини справи, обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття у скоєному, відсутність обставин, що обтяжують покарання, те, що від скоєного злочину тяжких наслідків не настало, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, підприємство не просить позбавляти обвинуваченого волі, суд вважає за можливе його виправлення без відбування покарання у вигляді позбавлення волі - із звільненням від відбування покарання з випробуванням за правилами ст. 75 КК України, з покладанням на нього обов'язків згідно з п.2 ч.1 ст. 76 КК України.
Вироком Баглійського районного суду від 16 вересня 2015 року по справі №207/3393/15-к, провадження 1-кп/207/374/15 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат за даним кримінальним правопорушенням, а тому при ухваленні вироку по даній справі, суд ці питання вже не вирішує.
Обраний на стадії досудового розслідування запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_5 залишити до набрання вироку законної сили.
Керуючись ст. 369 - 371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - домашній арешт.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області
Суддя: