Справа № 161/6670/15-к Провадження №11-кп/773/391/15 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:ч.ч. 1, 3 ст.358 КК України Доповідач: ОСОБА_2
30 вересня 2015 року місто Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 липня 2015 року, яким -
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Берестечко Горохівського району Волинської області, проживає в АДРЕСА_1 громадянка України, з вищою освітою, не працює, пенсіонер, інвалід І групи, неодружена, в силу ст.89 КК України судимості не має, -
визнана винною у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч. 1, 3 ст.358 КК України, та призначено їй покарання:
- за ч.1 ст.358 КК України у виді урешту на строк 6 місяців;
- за ч.3 ст.358 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого більш суворим покаранням, остаточно ОСОБА_8 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо вона, протягом іспитового строку тривалістю 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Вироком вирішено питання про судові витрати та речові докази.
Згідно вироку суду, ОСОБА_8 визнана винною в тому, що вона у період часу з 01.04.2011р. по 27.09.2011р., в м. Луцьку, працюючи на посаді підсобного працівника центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І», діючи в інтересах Волинського обласного благодійного фонду «Темпера», склала та підписала завідомо неправдиві офіційні документи, які видаються організацією і які надають права, з метою приховання нецільового використання отриманої даним благодійним фондом «Темпера» гуманітарної допомоги, у вигляді одягу та взуття, бувшого у використанні, в загальній кількості 22906кг., внаслідок чого підробила офіційні документи, щодо передачі від Волинського обласного благодійного фонду «Темпера» до центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І» вищевказаної гуманітарної допомоги.
Зокрема, 01.04.2011 року, в м. Луцьку, обвинувачена ОСОБА_10 , перебуваючи на посаді підсобного працівника центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І», діючи в інтересах Волинського обласного благодійного фонду «Темпера», підробила документи, а саме: довіреність, виписану від центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І», за №45, від 01.04.2011 року, в яку внесла завідомо неправдиві відомості про те, що вказана довіреність видана ОСОБА_11 для отримання від Волинського обласного благодійного фонду «Темпера» одягу, бувшого у використанні, взуття, бувшого у використанні, в кількості 2 490 кг., що не відповідало дійсності, оскільки офіційно дана довіреність не виписувалася і даний вантаж від вказаного благодійного фонду не отримувався.
При цьому, обвинувачена ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що вказана інформація не відповідає дійсності, завірила її печаткою центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І», підробивши рукописи та підпис головного бухгалтера ОСОБА_12 .
Крім того, вона ж, 15.04.2011 року, в м. Луцьку, перебуваючи на посаді підсобного працівника центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І», діючи в інтересах Волинського обласного благодійного фонду «Темпера», повторно, підробила документи, а саме: довіреність, виписану від центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І», за №49, від 15.04.2011 року, в яку внесла завідомо неправдиві відомості про те, що вказана довіреність видана ОСОБА_11 , для отримання від Волинського обласного благодійного фонду «Темпера», одягу, бувшого у використанні, взуття, бувшого у використанні, в кількості 2 700 кг., що не відповідало дійсності, оскільки офіційно дана довіреність не виписувалася і даний вантаж від вказаного благодійного фонду не отримувався.
При цьому, обвинувачена ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що вказана інформація не відповідає дійсності, завірила її печаткою центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І» та підробила підпис головного бухгалтера ОСОБА_12 .
Крім того, 22.04.2011 року, в м. Луцьку, обвинувачена ОСОБА_10 , перебуваючи на посаді підсобного працівника центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І», діючи в інтересах Волинського обласного благодійного фонду «Темпера», повторно, підробила документи, а саме: довіреність, виписану від центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І», за №53, від 22.04.2011 року, в яку внесла завідомо неправдиві відомості про те, що вказана довіреність видана ОСОБА_11 , для отримання від Волинського обласного благодійного фонду «Темпера», одягу, бувшого у використанні, взуття, бувшого у використанні, у кількості 2490 кг., що не відповідало дійсності, оскільки офіційно дана довіреність не виписувалася і даний вантаж від вказаного благодійного фонду не отримувався.
При цьому, обвинувачена ОСОБА_8 достовірно знаючи, що вказана інформація не відповідає дійсності, завірила її печаткою центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І» та підробила підпис головного бухгалтера ОСОБА_12 .
Крім того, 05.05.2011 року, в м. Луцьку, обвинувачена ОСОБА_10 , перебуваючи на посаді підсобного працівника ЦСТРІ «Енергія-І», діючи в інтересах ВОБФ «Темпера», повторно, підробила документи, а саме: довіреність, виписану від центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І», за №59, від 05.05.2011 року, в яку внесла завідомо неправдиві відомості про те, що вказана довіреність видана ОСОБА_11 , для отримання від Волинського обласного благодійного фонду «Темпера», одягу, бувшого у використанні, взуття, бувшого у використанні, у кількості 3 325 кг., що не відповідало дійсності, оскільки офіційно дана довіреність не виписувалася і даний вантаж від вказаного благодійного фонду не отримувався.
При цьому, обвинувачена ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що вказана інформація не відповідає дійсності, завірила її печаткою центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І» та підробила підписи головного бухгалтера ОСОБА_12 .
Крім того, вона ж, 16.05.2011 року, в м. Луцьку, перебуваючи на посаді підсобного працівника центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І», діючи в інтересах Волинського обласного благодійного фонду «Темпера», повторно, підробила документи, а саме: довіреність, виписану від центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І», за №64, від 16.05.2011 року, в яку внесла завідомо неправдиві відомості про те, що вказана довіреність видана ОСОБА_11 , для отримання від Волинського обласного благодійного фонду «Темпера», одягу, бувшого у використанні, взуття, бувшого у використанні, у кількості 1 357 кг., що не відповідало дійсності, оскільки офіційно дана довіреність не виписувалася і даний вантаж від вказаного благодійного фонду не отримувався.
При цьому, обвинувачена ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що вказана інформація не відповідає дійсності, завірила її печаткою центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І» та підробила підпис головного бухгалтера ОСОБА_12 .
Крім того, 19.09.2011 року, в м. Луцьку, обвинувачена ОСОБА_10 , перебуваючи на посаді підсобного працівника центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І», діючи в інтересах Волинського обласного благодійного фонду «Темпера» , повторно, підробила документи, а саме: довіреність, виписану від центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І», без номеру, від 19.09.2011 року, в яку внесла завідомо неправдиві відомості, про те, що вказана довіреність видана ОСОБА_11 для отримання від Волинського обласного благодійного фонду «Темпера», одягу, бувшого у використанні, взуття, бувшого у використанні, у кількості 4 437 кг., що не відповідало дійсності, оскільки офіційно дана довіреність не виписувалася і даний вантаж від вказаного благодійного фонду не отримувався.
При цьому, обвинувачена ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що вказана інформація не відповідає дійсності, завірила її печаткою центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І» та підробила підпис головного бухгалтера ОСОБА_12 .
Крім того, 27.09.2011 року, в м. Луцьку, обвинувачена ОСОБА_10 , перебуваючи на посаді підсобного працівника центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І», діючи в інтересах Волинського обласного благодійного фонду «Темпера», повторно, підробила документи, а саме: довіреність, виписану від центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І», без номеру, від 27.09.2011 року, в яку внесла завідомо неправдиві відомості про те, що вказана довіреність видана ОСОБА_11 , для отримання від Волинського обласного благодійного фонду «Темпера», одягу, бувшого у використанні, взуття, бувшого у використанні, у кількості 6 107 кг., що не відповідало дійсності, оскільки офіційно дана довіреність не виписувалася і даний вантаж від вказаного благодійного фонду не отримувався.
При цьому, обвинувачена ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що вказана інформація не відповідає дійсності, завірила її печаткою центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І» та підробила підпис головного бухгалтера ОСОБА_12 .
У поданій апеляційній скарзі захисник вважає вирок суду незаконним у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Посилається на те, що судом не надано правову оцінку всі доказам в сукупності, вирок суду не мотивований, а докази обвинувачення належним чином не перевірені. Вважає, що органами досудового слідства не здобуто достатньо доказів, які вказують на наявність в діях ОСОБА_8 складу злочину. Зазначає, що ані органами досудового розслідування, ані судом не встановлено всіх необхідних ознак складу злочину, які дають підстави для питягнення особи до відповідальності. Просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити виправдувальний вирок.
Заслухавши доповідача який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, міркування захисника та обвинуваченої, які, кожен зокрема, підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, прокурора, який заперечив скаргу та просив вирок суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи і зроблений обґрунтований висновок про винуватість ОСОБА_8 в умисних діях, направлених на підроблення іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується організацією, і який надає права, з метою використання його іншою особою, а також вчинення вказаних дій повторно. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і перевірених судом допустимих доказах.
Так, суд першої інстанції підставно взяв до уваги саме показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , які є послідовними, підтверджені іншими доказами по справі, зокрема і документами, які вилучені та визнані речовими доказами відповідно до вимог КПК України - довіреностями, актами передачі гуманітарної допомоги, та іншими доказами, яких піддавати сумніву в суду підстав немає.
Не має в апеляційного суду обгрунтованих підстав вважати, що вказані свідки оговорюють обвинувачену, оскільки будь-яких неприязних відносин між ними не було і не могло бути.
Більше того, висновком почеркознавчої експертизи №376 від 21.06.2013р. встановлено, що підписи в графі «Головний бухгалтер» в довіреностях виконані саме ОСОБА_8 даний висновок є науково-обгрунтованим, а тому підстав визнавати його сумнівним, або призначати нові почеркознавчі експертизи, апеляційний суд не вбачає.
Судом першої інстанції дана належна оцінка і показанням обвинуваченої щодо непричетності до вчинення вказаних злочинів, вони об'єктивно спростовані, з чим погоджується і апеляційний суд.
Окрім того, інші твердження апелянта не знайшли підтвердження як в суді першої інстанції,так і в апеляційній інстанції.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_8 своїми умисними діями вчинила підроблення іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується організацією, і який надає права, з метою використання його іншою особою, а також вчинила вказані дії повторно, тому її дії правильно кваліфіковані за ч.ч. 1, 3 ст.358 КК України.
Таким чином, доводи захисника, які наведені в апеляційній скарзі, фактично враховані і оцінені судом першої інстанції при постановленні вироку.
Обране судом покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Обвинувачена ОСОБА_8 подала клопотання про звільнення її від відбування покарання на підставі ЗУ «Про амністію в 2014 році».
Апеляційний суд вважає, що заявлене обвинуваченою вказане клопотання є підставним і підлягає до задоволення.
Статтею 1 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» визначено, що амністія - це повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
Відповідно до вимог пункту «г» статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» особи, які на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої групи, можуть бути звільнені від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 є інвалідом І групи (т.1 а.к.п.346).
Враховуючи те, що ОСОБА_8 вчинила злочини, які не є тяжкими до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році», являється інвалідом І групи, а також не входить до визначеного ст.8 вказаного Закону та ст.4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні», переліку осіб, до яких амністія не застосовується, і заявила відповідне клопотання, суд вважає за необхідне на підставі п.«г» ст.1, ст.ст. 9, 12 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити обвинувачену від відбування покарання призначеного вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 липня 2015 року.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, ст.1 ЗУ «Про амністію в 2014 році» апеляційний суд Волинської області,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 липня 2015 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
На підставі ст.1 п.«г» ЗУ «Про амністію в 2014 році» звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 22 липня 2015 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді