Справа № 169/574/13-к
Провадження № 1-кс/169/19/13
30 липня 2013 року смт.Турійськ
Слідчий суддя Турійського районного суду Волинської області Турак О.В., при секретарі Веремчук Л.Ю., з участю прокурора прокуратури Турійського району Волинської області ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Турійського РВ УМВС України у Волинській області лейтенанта міліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12013020200000153 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
29 липня 2013 року слідчий Турійського РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Турійського районного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, не має постійного місця роботи та не одружений, а тому, перебуваючи на волі, може продовжувати займатися злочинною діяльністю, переховуватись від слідства і суду.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, визнав повністю і щиро розкаявся, просив не застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, пояснив, що добровільно видав працівникам міліції наркотичні засоби, зобов'язувався сприяти у розкритті злочину.
Захисник в судовому засіданні ствердив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку є необґрунтованим.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Як вбачається з представлених в суд матеріалів, в провадженні слідчого СВ Турійського РВ УМВС України у Волинській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного 12 квітня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013020200000153 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
27 липня 2013 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.307 КК України.
Таким чином, у кримінальному провадженні є достатні дані, що свідчать про те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, прокурор доведе обставини про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведе обставини, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні.
Обгрунтовуючи клопотання, слідчий посилається, зокрема, на тяжкість кримінального правопорушення, можливість підозрюваного ухилятись від суду й слідства, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення. Слідчим і прокурором не обґрунтовано ризик, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, не викладено обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшли висновку про наявність цього ризику, відсутні посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Підозрюваний дав дозвіл на огляд його житла та добровільно видав працівникам міліції наркотичний засіб. Не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні. Тяжкість злочину, який ставиться у провину ОСОБА_2, не є безумовною підставою для обрання запобіжного заходу тримання під вартою, як і те, що підозрюваний не має постійного місця роботи та не одружений. Разом з тим, підозрюваний має постійне місце проживання, за який характеризується з позитивної сторони, не судимий.
Тому, слідчий суддя вважає, що доводи, наведені у клопотанні є недостатніми для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з тим, ОСОБА_2 слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що буде достатньою гарантією для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків у даній справі.
Так, відповідно до вимог ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Встановлено, що 27 липня 2013 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів і за який у разі визнання останнього винуватим може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Підставами для повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні вказаного злочину стали затримання останнього безпосередньо після вчинення злочину та наявність достатніх доказів, зібраних під час проведення досудового розслідування.
У ході розгляду клопотання достовірно встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що не заперечувалося підозрюваним у даному судовому засіданні.
Із доданих до клопотання матеріалів вбачається, що докази про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення є вагомими, підозрюваний є здоровою і працездатною особою молодого віку, утриманців не має, має постійне місце проживання, за яким він проживає разом з матір'ю, позитивно характеризується по місцю проживання, щиро розкаявся у вчиненому.
З огляду на викладене та з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і запобігання продовження злочинної діяльності, до підозрюваного ОСОБА_2 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 194, 196 КПК України,
У задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити йому залишати житло за місцем постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, з 20 години по 8 годину до 29 вересня 2013 року включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також не відлучатися із смт. Турійськ Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Ухвалу передати для виконання Турійському РВ УМВС України у Волинській області.
Строк дії ухвали закінчується 29 вересня 2013 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Волинської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя /підпис/
Суддя Турійського районного суду О.В.Турак