Справа № 2-7096/11 Провадження № 22-ц/773/1493/15 Головуючий у 1 інстанції: Кухтей Р.В.
Категорія: 27 Доповідач: Свистун О. В.
29 вересня 2015 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Свистун О.В.,
суддів - Грушицького А.І., Федонюк С.Ю.,
при секретарі - Перебойчуку Р.В.,
з участю: відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 08 грудня 2011 року, -
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 08 грудня 2011 року позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 і ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «Надра» 64227,48 грн. заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_2, ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «Надра»» 642,27 грн. сплаченого судового збору та 120,00 грн., сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог до нього та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Покликається на те, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції в порушення норм матеріального права безпідставно стягнув з нього як з поручителя заборгованість за кредитним договором, оскільки договір поруки є припиненим так як сплинув строк пред'явлення вимоги щодо виконання зобов'язань за даним договором 17.01.2009 році.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, покликаючись на доводи, викладені в ній. Просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову відносно нього.
Представник позивача та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, причин неявки суд не повідомили.
Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задовольнення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 17.07.2007 р. між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 р. є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за яким останньому згідно меморіального ордеру № 616 від 17.07.2007 р. було видано кредит в сумі 30000 грн. із сплатою за користування 30 % річних, з кінцевим терміном повернення 17.07.2009 р.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 17.07.2007 р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений договір поруки, відповідно до умов якого, останній взяв на себе зобов'язання відповідати перед позивачем по зобов'язаннях ОСОБА_2 за кредитним договором.
Судом першої інстанції встановлено, що позичальник не виконує взятих зобов'язань за кредитним договором і станом на 18.04.2011 р. утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 64227,48 грн., з яких: непогашений кредит - 20602,07 грн., несплачені відсотки -19155,45 грн., несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов'язань - 14530,58 грн., штраф за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків - 9939,38 грн., що підтверджується письмовим розрахунком заборгованості (а.с. 13-14).
За правилами ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, у встановлений строк (термін).
Із наданих суду доказів вбачається, що боржник ОСОБА_2 останній платіж здійснив 30.04.2008 року. Кредитор звернувся в суд із позовом до боржника та поручителя тільки 17.10.2011 року. Із вимогами про погашення заборгованості та повернення коштів до боржника та поручителя не звертався.
Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Згідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Судом встановлено, що виконання основного зобов'язання згідно договору кредиту встановлено по 17.07.2009 року. Згідно умов договору поруки кредитор набуває права вимагати від Поручителя виконання зобов'язань, що витікають із Кредитного договору при умові, якщо в установлений Кредитним договором строк виконання Позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконанні, а також при умові обов'язкового направлення Поручителю рекомендованим чи цінним листом, чи особисто, повідомлення з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання, п. договору поруки 2.1 - 2.3, (а.с.11).
Однак, з матеріалів справи не вбачається і позивачем не надано таких доказів, що поручителю направлялося повідомлення відповідно до вимог договору поруки.
Також виходячи з положень ст. 559 ЦК України слід вважати, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарно з боржником зобов'язання за кредитним договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з дня, встановленого кредитором для строкового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, або з дня настання виконання основного зобов'язання.
Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає, що з позовом до поручителя про стягнення кредитної заборгованості позивач повинен був звернутися протягом шести місяців з 17.07.2009 року. Однак позивач звернувся із позовом лише у 17.10.2011 року, коли дія договору поруки припинилася.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на вимоги закону і ухвалив рішення про задоволення позовних вимог щодо солідарної відповідальності ОСОБА_1 з позичальником, чим порушив норми матеріального права, що є підставою для скасування даного рішення суду в цій частині з ухваленням нового про відмову в позові до відповідача ОСОБА_1
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає перегляду згідно ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги. А тому рішення суду першої інстанції щодо відповідача ОСОБА_2 судом апеляційної інстанції не переглядається і в цій частині його слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 218, 219 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 530, 554, 559 ЦК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 08 грудня 2011 року в даній справі у частині солідарного стягнення заборгованості та судових витрат з ОСОБА_1 скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
В позові публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: