Провадження 6/168/26/15
Справа № 168/256/15-ц
30.09.2015 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі:
з участю секретаря Островерхої Т.С.,
розглянувши подання старшого начальника відділу державної виконавчої служби Старовижівського районного управління юстиції Волинської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,
Начальник відділу державної виконавчої служби Старовижівського районного управління юстиції Волинської області (далі - державний виконавець) просить тимчасово обмежити у праві виїзду боржника - ОСОБА_2 за межі України, з метою забезпечення виконання стягнення за виконавчим листом, виданим Старовижівським районним судом Волинської області про стягнення з останньої заборгованості на користь ПАТ «Страхове товариство «Гарантія», мотивуючи подання тим, що боржник має невиконане зобов'язання, не сплатила жодної копійки боргу, ухиляється від його сплати, майна, яке б підлягало реалізації, а також доходів, не має, перетинає кордон України, а тому вважає, що вказані обставини є підставою для задоволення подання з метою забезпечення примусового виконання зобов'язання боржником.
У судове засідання державний виконавець не з'явився, у поданій заяві просить розглядати справу за його відсутності, подання підтримує.
У зв'язку з наведеним розгляд справи проводиться відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК.
Дослідивши матеріали подання, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити з таких підстав.
Закон України від 21 січня 1994 року "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до п. 5 ст. 6 цього ж Закону громадянинові України, який має паспорт може бути тимчасово відмовлено у праві виїзду за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.
Згідно зі ст. 377-1 Цивільного процесуального Кодексу (далі ЦПК України) питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцем знаходження органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
П. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" надано право державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням, звертатись до суду з таким поданням.
Ст. 33 Конституції України кожному гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання, з чого випливає, що питання тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України повинно порушуватися державним виконавцем у виняткових випадках, у разі ухилення божника від виконання зобов'язань, за умови вжиття державним виконавцем всіх інших можливих та передбачених чинним законодавством заходів для виконання рішення.
Відповідно до положення ч. 2 ст.10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні в державної виконавчої служби Старовижівського районного управління юстиції перебуває виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 відшкодування шкоди в порядку регресу, заборгованість становить 1843,6 грн. /а.с.56/. Державним виконавцем встановлено, що майна за боржником не зареєстровано, доходів немає, зобов'язання боржником не виконано. /а.с.60-63,65/.
У наданих державним виконавцем матеріалах відсутні будь-які дані, які б свідчили про ухилення боржника від виконання судового рішення, відсутні докази які б підтверджували ці обставини.
Наявність заборгованості по виконанню рішення суду без встановлення обставин, які б свідчили про ухилення боржника від виконання рішення, тобто дій або бездіяльності боржника, які полягають у навмисному або іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов'язків, не є підставою для застосування таких санкцій як обмеження у праві виїзду за кордон.
Звертаючись до суду з поданням про обмеження боржника державним виконавцем констатовано лише факт наявності у останнього заборгованості та факт перетину кордону, проте будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про злісне ухилення боржника від виконання покладених на нього судовим рішенням зобов'язань, а саме: не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; неповідомлення державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб тощо, державним виконавцем суду не надано, а тому правові підстави для задоволення подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України відсутні.
Керуючись ст. 33 Конституції України, п.5 ч.1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», п. 18 ч. 3 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 377-1 ЦПК України, суд
У задоволенні подання старшого начальника відділу державної виконавчої служби Старовижівського районного управління юстиції Волинської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_3