61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
іменем України
30.09.2015р. Справа № 905/1305/15
за позовом Публічного акціонерного товариства “Науково-виробниче акціонерне товариство
“ВНДІкомпресормаш”, ЄДРПОУ 00220434, м.Суми
до відповідача ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю “Шахта “Білозерська”,
ЄДРПОУ 36028628, м.Добропілля, м.Білозерське
про стягнення заборгованості в сумі 6169,62 грн.
Суддя Левшина Г.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 - по дов.
від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
Публічне акціонерне товариство “Науково-виробниче акціонерне товариство “ВНДІкомпресормаш”, м.Суми, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю “Шахта “Білозерська”, м.Добропілля, м.Білозерське, про стягнення заборгованості в сумі 6169,62 грн., у тому числі основний борг в сумі 5772,00 грн., три проценти річних в розмірі 18,98 грн. та пеня в сумі 378,64 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №ШБЗ-2014/421-КП від 31.12.2014р. в частині своєчасної та повної сплати вартості товару, отриманого згідно видаткової накладної №170 від 25.02.2015р.
Відповідач в заяві від 15.09.2015р. №2252 повідомив суд про погашення суми основного боргу перед позивачем. Заперечень щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та пені відповідачем не надано.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
31.12.2014р. сторонами було підписано договір №ШБЗ-2014/421-КП, за умовами якого позивач зобов'язався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (продукцію) в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, що є невід'ємними частинами за умовами договору.
Згідно п.8.2 договору датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на видатковій накладній. При постачанні залізничним транспортом - дата зазначена на залізничній накладній, яка свідчить про прибуття продукції на залізничну станцію призначення (узгоджене місце поставки).
Як встановлено судом, згідно з наданою до матеріалів справи видатковою накладною №170 від 25.02.2015р. позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято фільтр повітряний «Піклон» НОМЕР_1 на суму 5772,00 грн.
Факт отримання від позивача товару з боку відповідача не заперечується.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктами 5.2 та 5.4 договору поставки №ШБЗ-2014/421-КП від 31.12.2014р. встановлено, що ціна на поставлену продукцію встановлюється сторонами у відповідних специфікаціях до договору, при цьому розрахунки за поставлену продукцію здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) робочих днів з 60 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 договору, якщо інший великий термін відстрочки не обговорений у відповідній специфікації. Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця.
Згідно спеціфікації від 24.02.2015р. до договору узгоджено наступні умови оплати: розрахунок за поставлену продукцію здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) робочих днів з 60 календарного дня з дати поставки відповідної продукції.
За висновками суду, свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 5772,00 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач належним чином не виконав.
В судовому засіданні 16.09.2015р. відповідачем повідомлено суд про погашення основного боргу перед позивачем.
Викладене підтверджується платіжним дорученням №2116323292 від 08.09.2015р., копія якого надана до матеріалів справи.
За таких обставин, згідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 5772,00 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 18,98 грн. за період з 28.05.2015р. по 06.07.2015р.
За висновками суду, розрахунок трьох процентів річних є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.6.8 договору поставки №ШБЗ-2014/421-КП від 31.12.2014р. сторонами було узгоджено, що за порушення термінів оплати за поставку продукції відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми своечасно не сплаченої продукції, однак не більш ніж 5% від вартості продукції.
На підставі вказаного пункту договору позивачем за період з 28.05.2015р. по 06.07.2015р. заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 378,64 грн.
Проте, за висновками суду, позивачем при нарахуванні суми пені не враховано умови договору №ШБЗ-2014/421-КП від 31.12.2014р. щодо обмеження розміру пені 5% від вартості продукції.
Як наслідок, позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 378,64 грн. є частково неправомірними, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 288,60 грн.
На підставі викладеного, враховуючи, що позов в частині стягнення трьох процентів річних та пені доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення пені в сумі 90,04 грн. є неправомірним, виходячи з того, що відповідач заперечень проти цих позовних вимог не надав, позов підлягає частковому задоволенню у сумі трьох прцентів річних в розмірі 18,98 грн. та пені у розмірі 288,60 грн.
Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам з урахуванням того факту, що основний борг був сплачений відповідачем після звернення позивача з позовом до суду.
За таких обставин, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85, п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Припинити провадження по справі №905/1305/15 в частині вимог Публічного акціонерного товариства “Науково-виробниче акціонерне товариство “ВНДІкомпресормаш”, м.Суми до ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю “Шахта “Білозерська”, м.Добропілля, м.Білозерське про стягнення основного боргу в сумі 5772 грн. 00 коп.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Науково-виробниче акціонерне товариство “ВНДІкомпресормаш”, м.Суми до ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю “Шахта “Білозерська”, м.Добропілля, м.Білозерське про стягнення трьох процентів річних в розмірі 18 грн. 98 коп. та пені в сумі 378 грн. 64 коп. задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю “Шахта “Білозерська” (85013 Донецька область, м.Добропілля, м.Білозерське, вул.Будівельна, буд.17; ЄДРПОУ 36028628) на користь Публічного акціонерного товариства “Науково-виробниче акціонерне товариство “ВНДІкомпресормаш” (40020 м.Суми, Курський проспект, буд.6, ЄДРПОУ 00220434) три проценти річних в розмірі 18 грн. 98 коп. та пеню в сумі 288 грн. 60 коп., судовий збір в сумі 1800 грн. 33 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні 30.09.2015р. оголошено повний текст рішення
Суддя Г.В. Левшина