Справа №165/212/15-ц
Провадження №6/165/54/15
28 вересня 2015 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі: головуючого судді Василюка А.В., секретаря Навроцької М.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську подання головного державного виконавця ВДВС Нововолинського МУЮ ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, -
встановив:
07 вересня 2015 року головний державний виконавець ВДВС Нововолинського МУЮ ОСОБА_1. звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що на примусовому виконанні у ВДВС Нововолинського МУЮ перебуває виконавче провадження №47266017 по виконанню виконавчого листа Нововолинського міського суду №165/212/15-ц від 23 березня 2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 14200 грн. заборгованості. В добровільному порядку кошти за виконавчим документом боржник не сплачує, а тому, з метою встановлення майнового стану ОСОБА_2 направлено запити до різних установ, за їх результатами винесено постанову про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчудження. Зазначені заходи примусового виконання рішення суду результатів не дали, в ВДВС Нововолинського МУЮ боржник не з'явився та не наав жодних пояснень з приводу невиконання ним зобов'язань. Оскільки, заходи примусового виконання рішення суду результатів не дали, просить тимчасово обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань за рішенням Нововолинського міського суду.
У судове засідання головний державний виконавець ВДВС Нововолинського МУЮ ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду письмову заяву, в якій просив подання розглядати у його відсутності, подання підтримує, просить його задоволити. (а.с.65).
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що подання до задоволення не підлягає з таких підстав.
Згідно вимог ст.377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Стаття 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Тимчасове обмеження права громадян на виїзд з України визначає Закон України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” від 21 січня 1994 року. Положеннями ст. 6 зазначеного Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання, він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Відповідно до ст.11 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п.18 ч.3 вказаної статті Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Аналіз даних правових норм дає можливість зробити висновок про те, що тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав.
Згідно потанови ВДВС Нововолинського МУЮ від 20 квітня 2015 року (а.с.53) було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Нововолинського міського суду №165/212/15-ц від 23 березня 2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості в сумі 14200 грн. (а.с.53).
У судовому засіданні встановлено, що в поданні державним виконавцем не наведено жодних документально підтверджених обставин, які об'єктивно свідчили б про цілеспрямоване ухилення ОСОБА_2 від виконання покладених на нього судовим рішенням грошових зобов'язань при наявності у нього такої можливості та про намір останнього вибути за межі України саме з цією метою, не встановлено даних обставин і під час судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що підстав для обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон немає.
Керуючись ст.377-1 ЦПК України, на підставі ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзд в Україну громадян України", "Правилами оформлення і видачі паспортів громадян України", затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 р. N 231, суд, -
ухвалив:
У задоволенні подання головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Волинської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом п'яти днів з моменту її проголошення. Особи, які беруть участь у справі але не були присутні при проголошенні ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з моменту отримання її копії.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя А.В. Василюк