23.09.15р. Справа № 904/3469/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНВЕСТ ГРУП"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС"
про стягнення 108 843,80 грн. за договором оренди
Головуючий колегії - суддя Юзіков С.Г.
члени колегії - судді: Фещенко Ю.В., Новікова Р.Г.
Представники:
Позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.09.15р., ОСОБА_2, довіреність №б/н від 11.06.15р.
Відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)
Позивач просив стягнути з Відповідача 63 794,78 грн. за договором оренди, розірвати договір; зобов'язати Відповідача повернути залізничні вагони.
У ході розгляду справи Позивач збільшував і зменшував позовні вимоги.
Під час розгляду справи Відповідач повернув Позивачеві спірні залізничні вагони та погодився розірвати договір, відтак спір у цій частині вирішено добровільно, у цій частині вимог Позивач зменшив позовні вимоги.
За останніми збільшенням позовних вимог, Позивач просить стягнути з Відповідача 108 843,80 грн. за договором оренди, з яких: 80 324,02 грн. - основного боргу, 10 109,73 грн. - штрафних санкцій, 841,79 грн. - річних, 17 668,26 грн. - збитків від інфляції, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати. Також, Позивач просить повернути частину судового збору за позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 1 218,80 грн.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що Позивачем до теперішнього часту так і не надіслано Відповідачеві рахунки для сплати орендної плати, відповідно, відсутні підстави вважати, що зобов'язання останнього прострочені. Навіть якщо врахувати факт отримання Орендарем від ОСОБА_3 актів виконаних робіт 06.03.15р., то нарахування пені, 3 % річних та збитків від інфляції за минулий період до дати їх отримання є незаконним. До того ж, розрахунок пені невірний. Оскільки суперечить ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якою передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Крім цього, Відповідачем не враховано, що згідно з п. 3.3 Договору орендна плата не нараховується та не підлягає сплаті у період знаходження Вагонів в ремонті, тобто починаючи з 06.01.15р. нарахування орендної плати є незаконним, оскільки вагони перебували у ремонті. Також Відповідач зазначив, що нарахування орендної плати за серпень - жовтень 2014р. є безпідставним, оскільки орендовані вагони використовувалися на ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", але у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей, у цей період припинявся рух на Донецькій залізниці, тому Відповідач не мав змоги використовувати орендовані вагони, а відповідно до ч.6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за увесь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Позивач вважає, що твердження Відповідачем є перекручуванням умов договору, а також спробою зняти з себе відповідальність за необґрунтоване ухилення від орендної плати. Відповідно до п. 3.5. Договору орендна плата сплачується Орендарем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ОСОБА_3 не пізніше 5-ти банківських днів у місяці, наступному за звітним, на підставі ОСОБА_3 виконаних робіт і рахунку, наданого ОСОБА_3. Але у п. 4.9. Договору вказано, що Орендар зобов'язаний надавати ОСОБА_3 виконаних робіт до 5 числа місяця, наступного за звітним. ОСОБА_4 виконаних робіт Позивач від Відповідача не отримував. Позивач вважає, що доводи Відповідача про те, що він був позбавлений можливості сплачувати орендну плату не заслуговують на увагу, оскільки Позивач не виставляв рахунки на оплату, з огляду на таке: рахунок є лише документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Умовами договору передбачено розмір орендної плати, строк її сплати та банківські реквізити ОСОБА_3, тому не виставлення рахунків не позбавляло Відповідача можливості сплачувати орендну плату. Крім того, сплата Відповідачем орендної плати з жовтня 2010р. до серпня 2014р. та з жовтня 2014р., свідчить про те, що Відповідач мав об'єктивну можливість належним чином виконувати умови договору. Таким чином, ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а тому наявність або відсутність рахунку не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити у визначений договором строк орендну плату. Також, твердження Відповідача щодо того, що з 06.01.15р. вагони знаходяться в ремонті, не відповідає дійсності. За даними Позивача ремонт вантажних вагонів, в залежності від виду ремонтних робіт триває від 2 до 16 годин, а не 6 місяців, як те стверджує ВІдповідач. Відповідно до ст.801 ЦК України наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач. З ОСОБА_3 №7 та № 14 від 29.07.15р. технічного обслуговування вагонів, також, вбачається що вони складені у кінці липня 2015р. і ніщо не свідчить про те, що вони перебували в ремонті з січня по червень цього року.
У судових засіданнях неодноразово оголошувались перерви.
У судовому засіданні 06.07.15р., у зв'язку зі складністю справи та з метою забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд призначив колегіальний розгляд справи. Автоматизованою системою ДСС визначено членів колегії - суддів: Фещенко Ю.В., Новікову Р.Г.
В засіданні 16.09.15р. оголошено перерву до 23.09.15р.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 23.09.15р. не забезпечив.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Позивача, господарський суд
01.10.10р. ТОВ "УКРІНВЕСТ ГРУП" (далі - Позивач, ОСОБА_3) з ТОВ "Металургтранс" (далі - Відповідач, Орендар), укладено договір оренди № 85А/10 (далі - Договір), за яким Позивач передає, а Відповідач приймає у тимчасове користування - оренду залізничні вагони - приватні спеціалізовані вагони-окатишевози № 59157495, 59157305, 59157453, 59111997, моделі 20-480 (далі - приватні вагони), про передачу вагонів сторонами підписано Акт-прийому-передачі.
Відповідно до п. 3.5. Договору орендна плата сплачується Орендарем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ОСОБА_3 не пізніше 5-ти банківських днів у місяці, наступному за звітним, на підставі ОСОБА_3 виконаних робіт і рахунку, наданого ОСОБА_3. Крім того, у п. 4.9. Договору вказано, що Орендар зобов'язаний надавати ОСОБА_3 виконаних робіт до 5 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п. 6.3 Договору ОСОБА_3 зобов'язаний своєчасно виводити приватні вагони із експлуатації (оренди) та організовувати деповський та капітальний ремонт, ревізію розвантажних механізмів, а також ремонті роботи, обумовлені Правилами реєстрації та експлуатації приватних вантажних вагонів (додаток № 5), технічне обслуговування на шляху прямування, у спосіб обумовленим розділом 2 даного Договору.
ОСОБА_3 має право вимагати від Орендаря належного виконання покладених на нього обов'язків (п. 7.1 Договору).
Згідно з п. 8.3 Договору у випадку несвоєчасного перерахування грошових коштів Орендар Сплачує Орендодовцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної Національним банком України від неоплаченої суми.
Відповідно до п. 12.1, 12.4 Договору він вступає в силу з 01.10.10р. (включно) і діє до 31.12.11р. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про розірвання договору або зміни Договору протягом одного місяця до закінчення його дії, договір вважається продовженим та той же строк на тих же умовах.
Додатковими угодами до Договору від 29.12.11р., № 1 від 30.03.12р., № 2 від 29.12.12р., № 3 від 15.10.13р. Договір продовжено на строк до 31.12.14р.
05.09.14р. засобами електронного зв'язку Позивач отримав лист від Відповідача, вих. № 17801 від 04.08.14р., у якому Відповідач проінформував про неможливість використання орендованих залізничних вагонів у зв'язку із проведенням антитерористичної операції на територіях Донецької та Луганської областей, а також введення конвекційних заборон ДП "Укрзалізниця". Крім того, Відповідач вказав, що нарахування і сплата орендних платежів по Договору припиняється з 01.08.14р. до моменту припинення вищевказаних обставин. На цій підставі Відповідач не сплачував орендну плату у серпні, вересні та частково у жовтні 2014р.
Згідно з п. 10.2 Договору при настанні обставин непереборної сили (форс-мажор), сторона, яка не виконує свої зобов'язання повинна у п'ятиденний строк з моменту виникнення обставин повідомити про них іншій стороні, а також додати документи на підтвердження таких обставин, видані Торгово-Промисловою палатою, або іншим компетентним органом. Невиконання цієї умови позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини.
У листі вих. № 15/09 від 05.09.14р. Позивач просив надати копію сертифіката Торгово-промислової палати України на підтвердження обставин, на які посилається Відповідач у листі від 04.08.14р., але це прохання Відповідачем проігноровано.
Позивач вважає, що Відповідачем не надано жодного належного документу на підтвердження форс-мажорних обставин, а тому несплата орендної плати у серпні, вересні та частково у жовтні 2014р. є безпідставним ухиленням та односторонньою відмовою від виконання зобов'язань за Договором.
15.09.14р. Позивач одержав від Відповідача лист № 18463 від 12.09.14р., у якому вказана нова підстава для несплати орендної плати з 01.08.14р., а саме - прострочений термін проведення планового ремонту орендованих вагонів, що не дозволяє курсування вагонів коліями загального користування. Позивач у листі № 17/14 від 17.09.14р. вимагав терміново надати офіційні докази того, що орендовані вагони не використовуються Відповідачем, але відповіді не одержав. У зв'язку з цим, листом вих. № 20/14 від 20.10.14р., Позивач вимагав термінової відправки орендованих вагонів у депо м. Знаменка, Одеської області для здійснення ремонту.
У п. 4.4. Договору вказано, що Орендар зобов'язаний відповідно до вказівок ОСОБА_3 виводити із експлуатації (оренди) приватні вагони для проходження деповського та капітального ремонту.
Однак, на думку Позивача, Відповідач у черговий раз в односторонньому порядку порушив умови договору та не направив орендовані вагони до вказаного ОСОБА_3 депо для здійснення ремонту. І прострочення терміну проведення ремонту не заважало Відповідачеві користуватися орендованим майном раніше, а саме починаючи з 01.10.10р., а також продовжувати користуватись цим же майном з жовтня 2014р. по червень 2015р. Усе вищевказане свідчить про те, що Відповідач знаходив формальні підстави для ухилення від сплати орендної плати.
За розрахунком Позивача сума боргу Відповідача за Договором за період з серпня 2014р. по червень 2015р. становить 80 324,02 грн. На прострочений борг Відповідача Позивачем нараховано пеню - 10 009,73 грн., річні - 841,79 грн., збитки від інфляції - 17 668,26 грн., а всього 108 843,80 грн.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів річних договором не визначений.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.
Перевіривши доводи сторін, господарський суд погоджується з ними частково.
Так, посилаючись на те, що у зв'язку з проведенням антитерористичної операції у період з серпня по жовтень 2014р. вагони не використовувалися, Відповідач не надав належних і допустимих доказів цього, до того ж, орендовані вагони використовувалися на коліях ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" і припинення руху на Донецькій залізниці не може бути беззаперечним доказом того, що вагони не могли використовуватися Відповідачем.
Пунктами 12.1, 12.4 Договору передбачено, що він діє до 31.12.11р. та у випадку відсутності заяви однієї із сторін про розірвання договору або зміни Договору протягом одного місяця до закінчення його дії, договір вважається продовженим та той же строк на тих же умовах. Додатковими угодами до Договору від 29.12.11р., № 1 від 30.03.12р., № 2 від 29.12.12р., № 3 від 15.10.13р. Договір продовжено на строк до 31.12.14р.
З супровідним листом № 10/14 від 20.11.14р. Відповідач направляв Позивачеві пропозицію продовжити строк дії Договору на 2015р., однак Позивач, відповіді на пропозицію Відповідача не надав, листом № 08/12 від 08.12.14р. вимагав орендовані вагони направити на ст. Горяїново Придніпровської залізниці, листом № 10/02 від 10.02.15р. Позивач підтвердив, що листом № 08/12 від 08.12.14р. вимагав від Відповідача повернути вагони з оренди. Наведене свідчить, що сторони не погодили продовження строку дії Договору на 2015р., відповідно, Договір діяв до 31.12.14р. на підставі Додаткової угоди №3 від 15.10.13р. до Договору. При цьому, Договір не містить умов про оплату за користування вагонами після закінчення дії Договору до фактичного повернення вагонів Орендодавцеві. Також з матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що орендовані вагони на час спірних відносин були виключені з інвентарного парку Укрзалізниці й без відповідної підготовки не могли бути випущені на колії загального користування для відправки на ст. Горяїново Придніпровської залізниці. Відповідно до п. 6.3 Договору, ОСОБА_3 зобов'язаний своєчасно виводити приватні вагони з експлуатації (оренди) й організовувати деповський і капітальний ремонт, ревізію розвантажувальних механізмів, а також ремонтні роботи, передбачені Правилами реєстрації і експлуатації приватних вантажних вагонів (Додаток № 5) технічне обслуговування на шлях прямування порядком, передбаченим розділом 2 цього Договору. Пунктом 2.4 Договору передбачено, що в процесі експлуатації приватних вагонів, які перебувають в оренді у Орендаря, деповський і капітальний ремонт, ревізія розвантажувальних механізмів, а також ремонтні роботи, передбачені Правилами реєстрації і експлуатації приватних вантажних вагонів (Додаток №5) технічне обслуговування на шлях прямування проводиться ОСОБА_3 за свій кошт. Позивач не надав належних і допустимих доказів виконання п. 2.4, 6.3 Договору, Відповідач надав до матеріалів справи платіжне доручення № 1128 від 29.04.15р. яким Вагонному депо Комунарськ сплачено за ТО вагонів 52 502,06 грн. Неповернення Відповідачем орендованих вагонів після закінчення строку дії Договору відбулося із-за прострочки Позивача, який не забезпечив своєчасну підготовку вагонів до відправки на вказану ним адресу. За таких обставин, суд вважає, що Відповідач використовував орендовані вагони за спірним Договором до 31.12.14р., як те й обумовлено Договором, тому вимоги Позивача про стягнення орендної плати та решти нарахувань з січня 2015р. є безпідставним.
За перерахунком суду заборгованість з орендної плати за період з серпня по жовтень 2014р. становить 24 001,20 грн., збитки від інфляції з простроченої суми за період з вересня 2014р. по травень 2015р. - 11 058,67 грн., 3 % річних за період прострочки з 06.09.14р. по 01.07.15р. - 540,09 грн.
Що стосується нарахованої Позивачем пені, суд вважає, що оскільки сторони в Договорі (п.8.3) не узгодили порядок (період) нарахування пені, а лише визначили, що у випадку несвоєчасного перерахування грошових коштів Орендар Сплачує Орендатору пеню в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної Національним банком України від неоплаченої суми, то нарахування Позивачем пені є неправомірним.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов за зміненими позовними вимогами підлягає частковому задоволенню у розмірі 24 001,20 грн. - основного боргу, 540,09 грн. - річних, 11 058,67 грн. - збитків від інфляції, решта вимог задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню Позивачу із державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 1 218,00 грн., перерахований на підставі платіжного доручення №329 від 20.04.15 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.
Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" (49000, м. Дніпропетровськ, пл. Леніна, 1, код 330 742 26) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНВЕСТ ГРУП" (49000, м. Дніпропетровськ, пр-кт К.Маркса, 60, кім.538, код 330 742 26) 24 001,20 грн. - основного боргу, 540,09 грн. - річних, 11 058,67 грн. - збитків від інфляції, 1 309,56 грн. - судового збору.
У решті позову відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРІНВЕСТ ГРУП" (49000, м. Дніпропетровськ, пр-кт К.Маркса, 60, кім.538, код 330 742 26) із державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 1 218,00 грн., перерахований платіжним дорученням №329 від 20.04.15р., оригінал якого міститься в матеріалах справи, про що видати ухвалу після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.
Головуючий колегії - суддя С.Г. Юзіков
Суддя Ю.В. Фещенко
Суддя Р.Г.Новікова
Рішення підписане 25.09.15р.