про залишення позовної заяви без розгляду
28 вересня 2015 рокум. Ужгород№ 807/1165/15
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С. А.
при секретарі судових засідань - ОСОБА_1
сторони у судове засідання - не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області про визнання неправомірними дії та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
ОСОБА_2 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області про визнання неправомірними дії та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися повторно з невідомих суду причин, клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності суду не направляли, про причини своєї неявки суд не повідомляли, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином за адресами, що вказана у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився також, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляв та клопотання про розгляд даної адміністративної справи за відсутності представника на адресу суду не направляв.
Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу не здійснюється.
В судове засідання призначене на 17.09.2015 року позивач не з'явився, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причини свої неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується корінцями повідомлення про вручення судової повістки, які отримані позивачем та його представником особисто 07.08.2015 року особисто.
В силу вимог п.2 ч.1 ст. 128 КАС України судом було відкладено розгляд справи на 29.09.2015 року.
В судове засідання призначене на 29 вересня 2015 року позивач повторно не з'явився, явку свого представника не забезпечив повторно і про причини неприбуття до суду, суд не повідомив, хоча про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується корінцями повідомлення про вручення судової повістки, які отримані позивачем 24.09.2015 року особисто, які містяться в матеріалах справи.
В силу вимог п.4 ч.1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач та його представник в судові засідання призначені на 17.09.2015 року та 29.09.2015 року не з'явилися повторно, про причини своєї неявки суд не повідомляли, хоча належним чином повідомлялися судом про дату, час та місце судового розгляду справи, тому суд приходить до переконання, що позовну заяву ОСОБА_2 до Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області про визнання неправомірними дії та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в силу вимог п.4 ч.1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України - слід залишити без розгляду.
Крім того суд акцентує увагу, що позивач жодного разу клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі “Юніон Аліментаріа ОСОБА_3 проти Іспанії” зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Водночас, суд звертає увагу позивача, що можливість звернутися до адміністративного суду в загальному порядку у будь-який інший більш зручний для нього час не втрачена, оскільки згідно ч.3 ст. 155 КАС України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку. Тому права позивача на судовий захист, гарантовані Конституцією України, при залишенні судом позовної заяви без розгляду жодним чином не порушуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 8, 49, 121, 155, 158-160, 165, 167 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_2 до Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області про визнання неправомірними дії та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження- - залишити без розгляду.
Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано
СуддяC.А. Гебеш