Запорізької області
20.07.11 Справа № 11-07/1152-18/79/09
Суддя Носівець В.В.
за первісним позовом акціонерного комерційного банку “Трансбанк” (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9; адреса для листування: філія АКБ “Трансбанк” в м. Запоріжжі: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)
до відповідачів:
1. фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (69130, Запорізька область, смт. Балабіно, вул. Урицького, 57)
2. селянського (фермерського) господарства “Маяк” (70534, Запорізька область, Оріхівський район, с. Димитрове, вул. Садова, 30/22)
про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором
за зустрічним позовом (відповідач 2 за первісним позовом): селянського (фермерського) господарства “Маяк” (70534, Запорізька область, Оріхівський район, с. Димитрове, вул. Садова, 30/22)
до (позивач за первісним позовом): акціонерного комерційного банку “Трансбанк” (03150, м.Київ, вул. Фізкультури, 9; адреса для листування: філія АКБ “Трансбанк” в м. Запоріжжі: 69095, м. Запоріжжя, вул.Українська, 50)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (69130, Запорізька область, смт. Балабіно, вул. Урицького, 57)
про припинення дії договору поруки
суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_2, довіреність № 108 від 01.06.2011 р., паспорт серія СВ 078074 від 29.09.1999 р.;
від відповідача 1 (за первісним позовом): не прибув;
від відповідача 2 (за первісним позовом): ОСОБА_3, довіреність б/н від 18.05.2011 р., паспорт серія СВ 054279 від 27.08.1999 р.
У зв'язку з тим, що постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 02.09.2008 року задоволено апеляційну скаргу позивача та скасовано ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.06.2008 року у справі № 11-07/1152, а матеріали справи направлено на розгляд до господарського суду Запорізької області, постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2008 р. постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 02.09.2008 р. у справі залишено без змін, а ухвалою Верховного суду України від 05.02.2009 р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 11.12.2008 р. у справі № 11-07/1152, матеріали справи направлено на розгляд до господарського суду Запорізької області. На підставі розпорядження виконуючого обов'язки голови господарського суду Запорізької області від 20.03.2009 р. № 241, справа № 11-7/1152 передана на розгляд судді Носівець В.В.
Ухвалою суду від 25.03.2009 р. справа № 11-07/1152 прийнята до свого провадження суддею Носівець В.В. з привласненням їй номеру - № 11-07/1152-18/79/09. Справа призначена до судового розгляду на 21.04.2009 р. Ухвалою суду від 21.04.2009 р. зупинено провадження у справі. Ухвалою суду від 23.05.2011 р. провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 22.06.2011 р. Ухвалою суду від 23.05.2011 р. до розгляду було прийнято зустрічну позовну заяву селянського фермерського господарства “МАЯК” до відповідача АКБ “Трансбанк” в особі філії АКБ “ТРАНСБАНК” в м. Запоріжжі, за участю третьої особи ОСОБА_1 про припинення дії договору поруки, розгляд зустрічної позовної заяви призначено разом із первісним позовом на 22.06.2011 р. Розгляд справи відкладався на 06.07.2011 р. та на 20.07.2011 р.
Уповноважений представник позивача (за первісним позовом) у судовому засіданні 20.07.2011 р. підтримав позовні вимоги, однак не виконав вимог ухвал суду від 23.05.2011 р. та від 06.07.2011 р.
Відповідач 1 (за первісним позовом) у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Ухвали суду у даній справі були направлені на з'ясовані адреси відповідача 1 (за первісним позовом), повернулася до суду із відміткою “за зазначеною адресою не проживає”. Відповідно до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” з наступними змінами та доповненнями, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У судовому засіданні 20.07.2011 р. представники відповідача 2 (за первісним позовом) заперечив проти задоволення первісного позову. Просив суд задовольнити зустрічний позов.
Розгляд справи був закінчений 20.07.2011 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд, вирішив первісний позов залишити без розгляду, на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України, а в задоволенні зустрічного позову -відмовити, з огляду на ступне.
Первісний позов вмотивований наступним: 24.03.2006 р. між Акціонерним комерційним банком “Трансбанк” та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (відповідач 1) було укладено кредитний договір № МК-30/2006, згідно з яким суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 630000,00 грн. строком - по 21.03.2008 р. включно, зі сплатою 21% річних. 24.03.2006 р. в забезпечення зобов'язань за кредитним договором № МК-30/2006 від 24.03.2006 р. був укладений договір поруки № МК-30/2006-1 між АКБ “Транс банк” та С(Ф)Г “Маяк” (надалі -відповідач 2). 24.03.2006 р. в забезпечення зобов'язань за кредитним договором № МК 30/2006 від 24.03.2006 р. був укладений договір іпотеки між АКБ “Трансбанк” та С(Ф)Г “Маяк”, посвідчений нотаріусом Оріхівської державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_4 реєстровий № 1129, згідно умов якого, в іпотеку надано комплекс інкубатора, який знаходиться за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, вул. Б.Хмельницького, будинок 88-а, загальною площею 178,2 кв.м. Відповідачем 1 в період дії кредитного договору № МК-30/2006 від 24.03.2006 р. були допущені порушення умов договору. Починаючи з січня 2007 року відповідач 1 систематично порушував графік погашення кредиту. Для погашення зазначеної заборгованості на адресу Відповідачів направлялись вимоги, станом на 13.06.2008 р. заборгованість відповідача 1 перед АКБ “Трансбанк” складає: заборгованість за кредитом 471716,68 грн.; заборгованість за відсотками 92161,86 грн.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту 65284,48 грн.; пеня за несвоєчасну сплату відсотків 19395,21 грн. Згідно п. 1.2. кредитного договору № МК-30/2006 від 24.03.2006 р. відповідач-1 зобов'язався повернути наданий кредит, сплатити нараховані проценти згідно графіку погашення кредиту та процентів по кожному з наданих траншів, який є невід'ємною частиною цього Договору, а також виконати інші зобов'язання, викладені нижче в порядку і на умовах, передбачених Договором. Зазначені зобов'язання були порушені відповідачем 1. Згідно п. 2. договору поруки № МК-30/2006-1 від 24.03.2006 р. відповідач 2 зобов'язався у випадку не виконання або неналежного виконання позичальником умов кредитного договору або виникнення іншої заборгованості за кредитним договором погасити банку за позичальника існуючу заборгованість протягом трьох банківських днів після отримання повідомлення банку. У зв'язку з непогашенням в добровільному порядку суми заборгованості 05.02.2008 р. на договорі іпотеки р.№ 1129, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бургазли І.1. було вчинено виконавчий напис. Зазначений виконавчий напис рішенням господарського суду Запорізької області у справі №11/163/08 від 12.05.2008 р. визнано таким, що не підлягає виконанню. На підставі вище викладеного позивач (за первісним позовом) просив суд стягнути солідарно з суб'єкта підприємницької діяльності -фізично особи ОСОБА_1 та С(Ф)Г “Маяк” на користь АКБ “Транс банк” заборгованість за кредитним договором, у сумі 648558,23 грн. та стягнути солідарно з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 та С(Ф)Г “Маяк” на користь АКБ “Транс банк” збитки в розмірі 4203 грн. (понесені банком у зв'язку із вчиненням виконавчого напису (4000 грн.) та рішенням господарського суду Запорізької області у справі №11/163/08 від 12.05.2008 р., згідно якого судові витрати були покладені на банк у сумі 203 грн.); звернути стягнення на предмет іпотеки: комплекс інкубатора, який знаходиться за адресою: Запорізька область, смт. Комишуваха, вулиця Б.Хмельницького, буд. 88-а, загальною площею 1478,2 кв.м.
Суд неодноразово зобов'язував позивача (за первісним позовом) виконати вимоги ухвали суду від 23.05.2011 р. та від 06.07.2011 р.; надати суду належне нормативне та документальне обґрунтування заявлених вимог з посиланням на норми матеріального права та документальні докази; підготувати пояснення щодо розрахунку суми позовних вимог; надати суду оригінали договорів: кредитного договору № МК-30/2006 від 24.03.2006 р., договору поруки № МК-30/2006-1 від 24.03.2008 р.; договору іпотеки, що посвідчений нотаріусом Оріхівської державної нотаріальної контори Запорізької області за реєстровим №1129; документи, що підтверджують повне або часткове виконання/невиконання відповідачами умов договорів; провести звірку взаємних розрахунків з відповідачами, на час розгляду справи в суді, двосторонній акт звірки надати в судове засідання.
Позивач (за первісним позовом) вимог ухвал суду не виконував, у судовому засіданні 20.07.2011 р. просив суд залишити первісний позов без розгляду, оскільки не має змоги належним чином виконати вказівки суду, вказав, що строк вирішення спору закінчується, і банк в подальшому буде звертатися до суду за захистом порушеного права щодо стягнення із СФГ “Маяк” суми боргу, оформлюючи документи належно.
Суд зазначає, що згідно із ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явися на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджало вирішенню спору. Оскільки представник позивача (за первісним позовом), не представив суду пояснень по суті спору, не надав суду, без поважних причин, витребуваних судом матеріалів, суд не має можливості розглянути справу по суті без витребуваних документів і винести об'єктивне та вмотивоване рішення у даній справі. Таким чином суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.
Суд звертає увагу представник позивача за (первісним позовом) на той факт, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку. Згідно з п. 9 Роз'яснень президії ВАСУ від 23.08.1994 р. № 02-5/612 (з наступними змінами та доповненнями) при вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 7-93 "Про державне мито" останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК. В усіх інших випадках застосування статей 80 та 81 ГПК України державне мито поверненню не підлягає. З огляду на вище зазначене, суд прийшов до висновку про залишення первісного позову з без розгляду, на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.
Зустрічні позовні вимоги вмотивовані наступним: АКБ “Трансбанк” в особі філії АКБ “Трансбанк” в м. Запоріжжі (відповідач за зустрічним позовом) та СФГ “Маяк” (позивач за зустрічним позовом) 24.03.2006 р. уклали договір поруки № МК-30/2006-1. Договір поруки від 24.03.2006 р. № МК-30/2006-1 є забезпеченням повернення отриманого третіми особами кредиту та іншої заборгованості згідно умов кредитної угоди МК-30/2006 від 24.03.2006 р. із процентною ставкою за кредитом у розмірі 21 % річних. Під час користування кредитними коштами відповідач (за зустрічним позовом) неодноразово змінював процентну ставку за користування кредитними коштами. Зміна процентної ставки з позивачем (за зустрічним позовом) не узгоджувалася та не доводилася до відома СФГ “Маяк”, що мала місце зміна забезпеченою порукою зобов'язання із збільшенням обсягу відповідальності без його згоди та це призвело до збільшення його зобов'язання за договором поруки № МК-30/2006-1 від 24.03.2006 р. Оскільки банк -відповідач за зустрічним позовом, змінюючи умови кредитного договору без повідомлення та згоди позивача, діяв не добросовісно та знав про вимоги ст. 559 ЦК України, позивач за зустрічним позовом просив суд припинити дію договору поруки від 24.03.2006 р. № МК-30/2006-1.
Стаття 15 ЦК України проголошує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України (яка, в свою чергу, кореспондується з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України) закріплений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом; законодавцем передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Акціонерний комерційний банк “Трансбанк” (відповідач за зустрічним позовом) та приватний підприємець ОСОБА_5 (третя особа за зустрічним позовом) 24.03.2006 р. уклали кредитну угоду № МК-30/2006 (надалі кредитний договір). Згідно із п.п. 1.1., 2.2.10, 2.2.11 кредитного договору, кредитор зобов'язується відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію строком до 23.03.2009 р. у розмірі 630000,00 грн. Позичальник зобов'язався з дати набрання чинності даного договору і до повного виконання власних зобов'язань по ньому проводити свої безготівкові розрахунки через рахунки, відкриті в АКБ “Трансбанк” на суму не меншу ніж сума кредиту. У випадку невиконання умов п. 2.2.10. даного договору банк має право збільшити відсоткову ставку за користування кредитом на 2-3%. Відповідно до п. 3.1. кредитного договору, за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно умов договору, позичальник сплачує проценти у розмірі 21%. За невикористану частину ліміту позичальник сплачує комісійні річні за невикористану частину ліміту у розмірі 1% річних.
Акціонерний комерційний банк “Трансбанк” та селянське (фермерське) господарство “Маяк” 24.03.2006 р. (поручитель за договором) уклали договір поруки № МК-30/2006-1 (надалі договір поруки).
Згідно п.п. 1, 2, 6 договору поруки, банк по кредитній угоді № МК-30/2006 від 24.03.2006 р. надає кредит ОСОБА_1 у розмірі 630 000,00 грн. на строк до 21.03.2008 р. включно. Поручитель зобов'язується у випадку неналежного виконання та/або невиконання позичальником умов основного договору або іншої заборгованості за основним договором погасити банку за позичальника існуючу заборгованість протягом трьох банківських днів після отримання повідомлення банку. Зміни та доповнення в договір вносяться за погодженням сторін і оформлюються додатковою угодою.
Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Так, згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Аналізуючи вищевикладені норми права, господарський суд дійшов висновку, що сторони, при укладанні договору поруки № МК-30/2006-1 від 24.03.2006 р., в належній формі досягли умов щодо його виконання, а також прав, якими наділяється банк та поручитель при здійсненні своїх обов'язків за договором. Отже, договір поруки № МК-30/2006-1 від 24.03.2006 р. є двосторонньою домовленістю, укладеною із додержанням норм діючого законодавства України.
Судом встановлено, що додаткові угоди до договору поруки № МК-30/2006-1 від 24.03.2006 р., як то передбачено умовами даного договору, сторонами не підписувались. Таким чином, твердження позивача щодо зміни умов кредитного договору, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя без його згоди, спростовані матеріалами справи.
Стаття 559 ЦК України проголошує, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Суд зазначає, що порука, припиняється: після припинення забезпеченого нею зобов'язання; внаслідок відмови кредитора після закінчення терміну зобов'язання прийняти запропоноване виконання від боржника чи поручителя; у випадку переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не дав кредитору згоди нести відповідальність за нову особу; у випадку зміни зобов'язання, що спричиняє збільшення відповідальності поручителя, без згоди останнього. Виконання основного зобов'язання забезпечується не тільки порукою, але і неустойкою, яку поручитель зобов'язаний сплатити у випадку невиконання боржником основного зобов'язання. При продовженні терміну дії основного зобов'язання за рахунок збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими коштами, а також у випадку підвищення розміру відсотків істотно збільшується сума основного зобов'язання. Поручитель у цьому випадку несе відповідальність тільки, якщо він згодний продовжити договір поруки на нових умовах. В іншому разі, порука припиняється. Так, якщо кредитор не довів до відома поручителя про продовження кредитного договору і не одержав його згоди на продовження договору поруки на нових умовах, пов'язаних зі збільшенням відповідальності поручителя, зазначені обставини припиняють дію договору поруки. Разом з тим, інтерес поручителя може бути порушеним не лише в зв'язку із збільшенням розміру відповідальності, але й у тому випадку, коли відповідальність настає у тому ж розмірі, але на інших умовах. Зміни у основному зобов'язанні можна визнати такими, що тягнуть несприятливі наслідки для поручителя, а це дає підстави для припинення поруки.
Враховуючи наведені вище приписи законодавства та недоведеність відповідачем (за первісним позовом) порушення його матеріального права або інтересу, з підстав викладених у зустрічному позові (щодо зміни процентної ставки з банком, яка не узгоджувавсь із відповідачем, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя без його згоди), суд вважає, що підстави для визнання поруки селянського (фермерського) господарства “Маяк” перед акціонерним комерційним банком “Трансбанк”, яка виникла за договором поруки № МК-30/2006-1 від 24.03.2006 р. -припиненою, відсутні, у задоволенні зустрічного позову відмовляється.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судові витрати, в частині первісного позову покладаються на АКБ “Трансбанк”, в частині зустрічного позову - на Селянське (фермерське) господарство “Маяк”, відповідно до статті 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 64, п. 5 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Первісний позов залишити без розгляду, на підставі п. 5 ст. 80 ГПК України.
2. У зустрічному позові відмовити.
Суддя В.В. Носівець
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 28.07.2011 р.