ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
17 березня 2011 року № 2а-3674/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкова Н.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2
до Генеральної прокуратури України
про зобов'язання вчинити дії,
14 березня 2011 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі по тексту - позивачі) звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Генеральної прокуратури України (далі по тексту - відповідач) про:
- визнання протиправними дій Генеральної прокуратури України щодо перенаправлення скарги ОСОБА_2, ОСОБА_1 від 31.08.2010 р. вх. № 9, поданої згідно ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України (далі по тексту - КПК України), адресованої Генеральному прокурору України для розгляду Заступнику Міністра юстиції України - директору Департамента ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3;
- зобов'язання Генеральної прокуратури України вирішити питання про повторний розгляд скарги ОСОБА_2, ОСОБА_1 від 31.08.2010 р. вх. № 9 шляхом винесення рішення відповідно до вимог ст. 97 КПК України.
Згідно частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) -це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Основними ознаками правовідносин, з яких виникають публічно-правові спори, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому -суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до статті 1 КПК України діяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, суду щодо порядку провадження у кримінальних справах регламентується цим Кодексом. Кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (суддів) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської.
Як встановлено КПК України, дії прокурора оскаржуються відповідно до статті 236 КПК України, скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу. Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Отже, дану справу належить розглядати в порядку, передбаченому КПК України.
Даний висновок співпадає з висновками колегії суддів Вищого адміністративного суду України (Головуючий суддя Смокович М.І.) за розглядом касаційної скарги ОСОБА_4 на постанову Кіровоградського районного суду міста Кіровограда та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, а також Київського апеляційного адміністративного суду (Головуючий суддя Саприкіна І.В.) під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2008 року, викладений в ухвалі від 13.05.2009 року у справі № 22-а-16617/08.
Таким чином, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що дані правовідносини є кримінально-правовими, а тому не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства, оскільки між сторонами не склалися публічно-правові відносини, відтак дана справа не повинна вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Крім того, описані правовідносини не можуть бути віднесені до категорії публічно-правових з тих підстав, що їх виникнення не пов'язано з будь-якими рішеннями, діяльністю або бездіяльністю органів владних повноважень в сфері управлінської діяльності.
Виходячи з положень Рішення Конституційного Суду України за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців 3-5 ст. 248-3 Цивільного процесуального кодексу України та за конституційними зверненнями громадян ОСОБА_2 і ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення абзацу 4 ст. 248-3 Цивільного процесуального кодексу України (справа щодо конституційності ст. 248-3 Цивільного процесуального кодексу України) від 23.05.2001 року, захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідування кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської та не може бути предметом оскарження, визначеному главою 31-А Цивільного процесуального кодексу України (в редакції 1963 року).
Відтак, суд дійшов висновку про те, що скарги на дії посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури чи їх бездіяльність при розгляді заяв про злочин чи розслідуванні кримінальної справи повинні розглядатися лише в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Згідно ст. 1 КПК України визначений порядок провадження у кримінальних справах.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачами оскаржується дія Генеральної прокуратури України, яка пов'язана не зі здійсненням управлінських функцій, а щодо дій прокурора, вчинених в порядку досудового слідства, тобто оскарження таких дій не є справою адміністративної юрисдикції.
Отже, суд вважає, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є справою адміністративної юрисдикції, а тому не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, Даний позов може вирішуватись в порядку, встановленому статтею 236 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі вищенаведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109, ст.ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративні справі надіслати позивачам.
3. Попередити позивачів, що позовні матеріали будуть їм повернуті після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.
Ухвала відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н.В. Клочкова