ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
24 лютого 2011 року № 2а-2489/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
доКабінету Міністрів України,
Пенсійного фонду України,
Управління пенсійного фонду України у м. Бердянську Запорізької області
проскасування в частині постанов Кабінету Міністрів України, забезпечення виконання рішення суду щодо перерахунку та виплати державної та додаткової пенсії, -
21 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просив:
- визнати дії Кабінету Міністрів України щодо відмови у відміні дії п.1 ч.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що стосується інвалідів II групи та п.1 ч.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що стосується інвалідів II групи нечинним, в частині обмеження виплат потерпілим від ЧАЕС інвалідам другої групи неправомірними;
- визнати дії Кабінету Міністрів України щодо відмови у відміні дії абзацу 1 п.2 ч.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»в частині, що стосується інвалідів II групи неправомірними;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України забезпечити фінансування та виплату позивачу державної пенсії через Пенсійний фонд України, з розрахунку восьми мінімальних пенсій по віку, що дорівнює мінімальному прожитковому мінімуму на день виплати та додаткової пенсії за шкоду здоров'ю, із розрахунку 0,75% мінімальної пенсії по віку, що дорівнює прожитковому мінімуму на день виплати, забезпечивши перерахунок та виплату недоплачених сум пенсії з 01 січня 2010 року;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України забезпечити фінансування, нарахування та виплату позивачу на майбутнє, через Пенсійний фонд України, на час існування для нього обов'язку по виплаті позивачу пенсії, як потерпілому ліквідатору 1-ї категорії, захворювання якого пов'язані із ліквідацією катастрофи на Чорнобильській АЕС державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду здоров'ю, із розрахунку мінімальної пенсії, що дорівнює кратним мінімальним прожитковим мінімумам, встановленим ч.4 ст.54 та ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в залежності від групи інвалідності, на день виплати.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства (надалі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
При цьому, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (ст.ст.2, 17 КАС України).
Згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом четвертим ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно зі статтею 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, -зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Зміст даної норми передбачає зазначення позивачем норм законодавства, які порушені кожною з осіб, до якої пред'явлено вимоги -органом владних повноважень при прийнятті кожного окремого оскаржуваного рішення, вчинення дій (бездіяльності) та подання доказів наявності порушеного права.
Вимога до особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, порушення яких спричинено конкретними рішеннями (діями, бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень обумовлена необхідністю здійснення судом під час розгляду справи по суті перевірки оскаржуваних рішень (дій, бездіяльності) на предмет їх відповідності критеріям, визначеним у ч.3 ст.2 КАС України.
Крім того, слід враховувати передбачений ст.11 КАС України принцип, за яким розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості, тобто, позивач повинен на підтвердження підстав позову подати докази, які підтверджують кожну обставину як складову предмету та змісту доказування.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1, з посиланням на положення ст.171 КАС України просить суд визнати дії Кабінету Міністрів України щодо відмови вчинити дії, спрямовані на «відміну дії»п.1 ч.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та абзацу 1 п.2 ч.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
При цьому, позивачем не враховано, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010 року, у справі № 2а-4940/09/2670 дані положення п.1 ч.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»в частині що стосується інвалідів ІІ групи та абзацу 1 п.2 ч.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»в частині що стосується інвалідів ІІ групи визнані незаконними.
Отже, звертаючись до суду з позовними вимогами щодо визнання неправомірними дій Кабінету Міністрів України позивач фактично оскаржує дії (бездіяльність) Кабінету Міністрів України щодо невиконання (не належного виконання) рішення суду у справі № 2а-4940/09/2670.
Згідно ч.4 ст.257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється у порядку, встановленому статтями 267, 181 цього Кодексу.
При зверненні до суду із даним позовом ОСОБА_1 дані положення КАС України враховані не були.
Посилання позивача на положення ст.171 КАС України, як на правову підставу позову, зроблені без урахування того, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Позивачем не враховано, що законність спірних положень постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 та від 16.07.2008 року № 654 були предметом розгляду в суді першої інстанції, яким винесено постанову, що набрала законної сили і якою вказані незаконними положення вказаних постанов.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в цій частині підлягають уточненню з огляду на зазначені вимоги законодавства та вказані обставини.
Щодо вимог позивача про зобов'язання КМУ забезпечити фінансування, нарахування та виплату державної та додаткової пенсії з урахуванням вимог законодавства, слід звернути увагу на наступне.
Як вбачається з доданих до позовної заяви матеріалів, рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 25.08.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Управління пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області про визнання неправомірними дій суб'єктів владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії позов задоволено, зобов'язано УПФУ у м. Бердянську здійснити перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_1 у відповідному розмірі та зобов'язано УПФУ у м. Бердянську виплатити ОСОБА_1 заборгованість по недорахованій державній пенсії та додатковій пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Дане рішення суду постановлено судом в порядку ЦПК України.
Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, постановлених в порядку цивільного судочинства визначається Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України.
Так, відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ (частина 2 статті 384 ЦПК України).
Отже, враховуючи положення статті 181 КАС України, статей 383, 384 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», в разі порушення прав особи під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, позивачу слід звернутися до суду, який видав виконавчий лист відповідно до вимог ЦПК України.
У випадку, якщо позивач вважає, що порушено його права Управлінням пенсійного фонду України щодо не здійснення суб'єктом владних повноважень нарахування і виплати пенсії у відповідному розмірі, позивачу слід враховувати положення п.4 ч.1 ст.18 КАС України, відповідно до яких усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Таким чином, позивач має викласти свої вимоги про вирішення публічно-правового спору, підсудного Окружному адміністративному суду міста Києва з урахуванням зазначених в даній ухвалі обставин та з дотриманням вимог КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом направлення до суду позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог у встановлений судом строк.
Згідно з частиною другою статті 108 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.106, 107, ч. 1 ст.108, ст. ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків до 21 березня 2011 року 3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 254 КАС України та може бути оскаржена у порядку встановленому ст.ст. 185-187 КАС України.
Суддя ОСОБА_2
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч.3 ст. 108 КАСУ.
Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.
Суддя Н.А. Добрівська