ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
02 грудня 2010 року № 2а-17438/10/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 СБЕРБАНКУ РОСІЇ»
доДепартаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
Міністерства юстиції України,
Державного казначейства України
провизнання протиправною бездіяльності, стягнення збитків, -
29 листопада 2010 року ПАТ «ОСОБА_1 СБЕРБАНКУ РОСІЇ»звернулось до суду із позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Державного казначейства України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення збитків у розмірі 51 467 070,20 грн. та сатисфакції у розмірі 51 467 070,20 грн. (всього на суму 102 934 140,40 грн.).
Згідно з п.3 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 106 КАС України встановлено, зокрема, що до позовної заяви додається, крім іншого, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з п.3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення»КАС України Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:
1) судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;
2) розмір судового збору визначається відповідно до підпункту «б»пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту;
3) розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.
Відповідно до п.п.б, п.п.з п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян -0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; із апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили -50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви й скарги, а з майнових спорів -ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Отже, розмір судового збору за подання адміністративного позову фізичною чи юридичною особою, суб'єктом владних повноважень становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3 грн. 40 коп.
Однак якщо в адміністративному позові одночасно заявлено майнові вимоги про стягнення грошових коштів, то розмір судового збору щодо таких вимог становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше ніж 1700 гривень (підпункт 3 пункту 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення»КАС України). При цьому судовий збір має бути сплачено при поданні адміністративного позову за позовні вимоги як негрошового, так і грошового характеру.
При огляді позовної заяви та доданих до неї матеріалів виявлено платіжне доручення № 16651306 від 23 листопада 2010 року на суму 3 грн. 40 коп.
На обґрунтування правомірності сплати суми судового збору саме в такому розмірі позивач посилається на те, що вказаний збір сплачено за вимоги немайнового характеру. На думку позивача при зверненні до суду з вимогами майнового характеру -стягнення збитків у розмірі 51 467 070,20 грн. та сатисфакції у розмірі 51 467 070,20 грн. (всього на суму 102 934 140,40 грн.) він звільнений від сплати судового збору на підставі ст.86 Закону України «Про виконавче провадження».
З такими доводами погодитись не можна, оскільки відповідно до частини першої статті 86 Закону України «Про виконавче провадження»стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи. При цьому стягувач звільняється від сплати державного мита.
Під юридичними особами, які зобов'язані провадити стягнення коштів з боржника, маються на увазі органи та установи, зазначені у частині першої статті 9 названого Закону (податкові органи, установи банків, кредитно-фінансові установи, а також інші органи, установи, організації, що виконують судові рішення на вимогу чи за дорученням державного виконавця).
Органи державної виконавчої служби не є юридичними особами, про яких ідеться у частині першій статті 86 Закону України «Про виконавче провадження». Тому в разі подання позову про відшкодування збитків, заподіяних державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження (частина друга статті 86 зазначеного Закону), сплата державного мита повинна здійснюватися на загальних підставах.
З огляду на зазначене та враховуючи суму позовних вимог про стягнення з відповідачів коштів в розмірі 102 934 140,40 грн. судовий збір за подачу позовної заяви повинен становити 1 700,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Вказані недоліки позивач може усунути шляхом подання до суду належних доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.
Згідно з частиною другою статті 108 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.106, 107, ч.1 ст.108, ст.ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 СБЕРБАНКУ РОСІЇ» залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків до 24 грудня 2010 року
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 254 КАС України та може бути оскаржена у порядку встановленому ст.ст. 185-187 КАС України.
Суддя ОСОБА_2