79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"23" вересня 2015 р. Справа № 909/352/15
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий-суддя Кузь В.Л.
суддів Данко Л.С.
ОСОБА_1
При секретарі судового засідання Петрик К.О.
Розглянув матеріали апеляційної скарги б/н від 26.06.2015 р. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Калуш, Івано-Франківська область
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.15
у справі № 909/352/15
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок», м. Львів
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Калуш, Івано-Франківська область
про стягнення заборгованості за договором суборенди в сумі 17 750,84 грн., з яких 13000 грн. - заборгованість по орендній платі, 2140,54 грн. - пені, 192,3 грн. 3% річних, 2418 грн. індекс інфляції
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_3 - представник;
від відповідача - ОСОБА_4 - представник.
Автоматизованою системою документообігу суду справу № 909/352/15 розподілено до розгляду у складі колегії: головуючий суддя Кузь В.Л., судді - Орищин Г.В. та Данко Л.С.
У зв'язку з перебуванням судді Данко Л.С. та судді Орищин Г.В. у відпустці розпорядженням голови суду від 20.07.15 внесено зміни у склад судової колегії по справі № 909/352/15, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя - Кузь В.Л., судді - Зварич О.В. та Мирутенко О.Л.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.15 розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.09.15.
У зв'язку з перебуванням судді Мирутенко О.Л. у відпустці розпорядженням голови суду від 23.09.15 внесено зміни у склад судової колегії по справі № 909/352/15, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя - Кузь В.Л., судді - Зварич О.В. та Данко Л.С.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.15 у справі № 909/352/15 (суддя Гриняк Б.П.) позов задоволено, стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ТОВ «Торгова мережа «Барвінок» 13000 грн. - заборгованість по орендній платі, 2140,54 грн. - пені, 192,3 грн. 3% річних, 2418 грн. індекс інфляції, 1 827 грн. судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції у даній справі, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.15 у справі № 909/352/15 та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
При цьому, скаржник зазначив, що суд першої інстанції, задовольняючи позов у повному обсязі, не врахував наступне:
- додаткова угода від 01.03.13 до договору суборенди № АМ-МБ-Б24-14/2 від 15.02.11 з відповідачем не укладалася;
- при візуальному огляді додаткової угоди від 01.03.13, яка була подана позивачем в судовому засіданні та договору суборенди № АМ-МБ-Б24-14/2 від 15.02.11 вбачається різниця між підписами ОСОБА_2, у зв'язку з чим суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотання відповідача про проведення почеркознавчої експертизи;
- розмір орендної плати з березня 2013 року не був визначений, оскільки новий договір оренди з березня 2013 року між сторонами не укладався;
- позовна вимога про стягнення орендної плати за 2011 рік не може бути предметом спору, оскільки заявлена після спливу позовної давності, передбаченої ст. 256 ЦК України;
- додаткова угода від 01.03.13 до договору суборенди № АМ-МБ-Б24-14/2 від 15.02.11 була підписана не уповноваженою на те особою, оскільки ОСОБА_5 за станом на 01.03.13 не перебував на посаді директора ТОВ «Торгова мережа «Барвінок», натомість довіреність від 21.11.12 даних про його посаду та паспортні дані не містить;
- відповідно до розрахунку відповідача його борг перед позивачем становить 1800 грн.
30 липня 2015 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав законності та обґрунтованості рішення суд першої інстанції.
24 вересня 2015 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме даних про виставленні рахунки відповідачу та про проведенні відповідачем часткову оплату орендної плати за 2011-2014 роки відповідно до договору суборенди № АМ-МБ-Б24-14/2 від 15.02.11.
Представники сторін у судовому засіданні навели свої доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та в відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України в судовому засіданні 23.09.15 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.02.11 між ТОВ «Торгова мережа «Барвінок» (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем (суборендар) було укладено договір суборенди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) №АМ-МБ-Б24-14/2 від 15.02.11, за умовами якого орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, а саме частину будівлі ТЦ на першому поверсі, загальною площею 80 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Калуш, вул. Б.Хмельницького, 50.
Відповідно до ОСОБА_3 № 2 здачі-приймання об'єкту суборенди від 15.04.11 відповідачу передано частину споруди магазину «Барвінок», який знаходиться за адресою: м. Калуш, вул. Б. Хмельницького, 50, загальною площею 80 кв.м.
Згідно з пунктом 5.7 договору суборенди встановлено, що суборендар відшкодовує орендарю витрати, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням і утриманням об'єкта суборенди в розмірі, що не перевищує 10,00 грн. за один кв. м об'єкта суборенди на місяць. Загальна площа об'єкта суборенди згідно з акта приймання-передачі становить 80 кв. метрів. Відповідно вартість експлуатаційних витрат за один календарний місяць становить 800 грн. Місячна плата за використання об'єкта суборенди становить 7 200 грн., враховуючи 6 400 грн. місячної суборендної плати, визначеної п. 1.2. додатку № 5-1 до договору суборенди (а.с. 11 на звороті).
Відповідно до п. 3.1 договору суборенди цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 28.02.13.
Надалі, між сторонами 01.03.13 було укладено додаткову угоду до договору № АМ-МБ-Б-24-14/2 суборенди від 15.02.11, відповідно до якої продовжено термін дії договору до 31.12.14.
Як на підставу позовних вимог позивач зазначає про те, що об'єкт оренди перебував в користуванні суборендаря (відповідача у справі) до жовтня 2014 року, після чого суборендар без попередження та без оформлення повернення приміщення відповідно до вимог договору та чинного законодавства залишив об'єкт суборенди, оплату за оренду приміщення за період з 01.01.13 до жовтня 2014 року належним чином не здійснював, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість на суму 13 000 грн. У зв'язку з чим позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 1 від 08.12.14 з вимогою сплатити суму заборгованості та підписати ОСОБА_3 звіряння. Дана претензія була залишена відповідачем без належного реагування та відповіді.
Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, вказує на те, що додаткової угоди від 01.03.13 не укладала та не підписувала, а спірним приміщенням користувалась з 28.02.12 до 04.10.14 на підставі усної домовленості, оскільки приміщення було вільним, орендна плата з липня 2014 року була усно узгоджена безпосередньо з директором ОСОБА_6 та складала 4 000 грн. на місяць.
Львівський апеляційний господарський суд зазначає на наступне:
Згідно з ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 ГК України).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Водночас, ст. 174 ГК України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 ЦК України).
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).
Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи даних про виставлені фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 рахунки на оплату орендної плати та експлуатаційних витрат за договором суборенди приміщення № АМ-МБ-Б24-14/2 від 15.02.11 за період з квітня 2011 року по серпень 2014 року на загальну суму 286 440 грн., виписками з банківського рахунку відповідача, відповідно до яких останній частково сплатив оренду плату на загальну суму 273 440 грн. за вказаний період, відповідач допустив заборгованість по орендній платі, що за станом на 31.08.14 за розрахунком позивача становить 13 000 грн.
Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по суборендній платі на суму 13 000 грн. за договором суборенди приміщення № АМ-МБ-Б24-14/2 від 15.02.11.
Стосовно посилань скаржника на те, що його борг перед позивачем за договором суборенди становить 1 800 грн., оскільки орендна плата з березня 2013 року не була визначена у зв'язку з закінченням терміну дії договору від 15.02.11, а відповідач по усній домовленості із позивачем сплачував з червня 2014 року орендну плату в розмірі 4 500 грн. (разом з компенсацією комунальних послуг на суму 500 грн.), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
До матеріалів справи позивачем долучена додаткова угода від 01.03.13 до договору суборенди № АМ-МБ-Б-24-14/2 від 15.02.11 було продовжено строк дії договору до 31.12.14.
Дана угода підписана представниками сторін, недійсною в судовому порядку за окремим позовом не визнавалася, зустрічний позов у даній справі щодо цього не подавався, а тому в силу норм ст. 204 ЦК України є правомірною.
Разом з цим, нормою ст. 764 ЦК України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Як встановлено судом і підтверджено представниками сторін, після закінчення встановленого п. 3.1. договору суборенди строку його дії, наймач продовжував користуватися приміщенням, а наймодавець проти цього не заперечував. Відповідач не надав суду доказів повернення орендованого майна до 31.08.14 - дати, до якої проведено нарахування позивачем боргу з суборендної плати.
За таких обставин, нарахування орендної плати за договором суборенди № АМ-МБ-Б-24-14/2 від 15.02.11 за період з 01.03.13 до 31.08.14 проводилося позивачем на умовах та в строки, передбачені цим договором. Посилання скаржника на те, що додаткова угода від 01.03.13 до договору суборенди від 15.02.11 ним не підписувалася не впливає на його договірний обов'язок по сплаті орендної плати за фактичне користування об'єктом суборенди до 31.08.14. Обставина щодо фактичного користування об'єктом суборенди до 31.08.14 відповідачем підтверджується у відзиві на позовну заяву (а.с. 32-33).
Щодо посилань скаржника про те, що позовна вимога про стягнення орендної плати за 2011 рік заявлена з пропуском трьохрічного строку позовної давності, судова колегія зазначає, що відповідно до розрахунків позивача, наявних в матеріалах справи, часткова сплата відповідачем орендної плати за період з 2011 року по 2014 рік зараховувалася на погашення боргу відповідача, який виник за попередній період. За таких обставин, з врахуванням наявності у відповідача боргу по сплаті орендної плати в період з 2012 рік по 2013 рік та часткової сплати орендної плати, сума боргу в розмірі 13 000 грн. нарахована відповідачу за користування об'єктом суборенди у 2014 році. Окрім цього, враховуючи часткову чи повну сплату відповідачем платежів з суборендної плати та за комунальні послуги в 2011-2013 роках строк позовної давності переривався за правилами ст. 264 ЦК України.
Стосовно інших позовних вимог:
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 10.2. договору суборенди передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати грошових сум за даним договором, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцеві за кожен день прострочення платежу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу.
На підставі наведеної договірної умови, позивачем нараховано відповідачу пеню на суму 2 140,54 грн. за прострочення сплати 13 000 грн. орендної плати за період з 26.09.14 по 23.03.15.
Також, сторони погодили в договорі, що у разі прострочення сплати орендної плати або внесення її не в повному обсязі, крім нарахованої пені орендар сплачує також суму інфляції за період прострочення та три проценти річних від простроченої суми (п. 5.1.1 договору).
На підставі наведеної договірної умови та норми закону, позивачем нараховано відповідачу 2 418 грн. індексу інфляції з вересня 2014 року по лютий 2015 року та три проценти річних на суму 192,3 грн. за період з 26.09.14 по 23.03.15.
Зважаючи на те, що відповідачем не виконано у повному обсязі взяті на себе за договором зобов'язання в частині проведення сплати орендної плати в повному обсязі, місцевий господарський суд задоволив повністю позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені на суму 2 140,54 грн. за період з 26.09.14 по 23.03.15, інфляційних втрат в розмірі 2 418 грн. індексу інфляції, нарахованих з вересня 2014 року по лютий 2015 року та трьох процентів річних на суму 192,3 грн. за період з 26.09.14 по 23.03.15.
Судом апеляційної інстанції перевірено правильність проведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат на суму 2 418 грн. і встановлена їх правильність.
Разом з цим, перевіривши розрахунок позивача, з яким погодився суд першої інстанції, щодо нарахування пені та трьох процентів річних Львівський апеляційний господарський суд зазначає про допущення позивачем при проведенні розрахунку арифметичних помилок.
Таким чином, відповідно до розрахунку, проведеного Львівським апеляційним господарським судом щодо розміру пені та трьох процентів річних з врахуванням періодів нарахування, вказаних позивачем у своєму розрахунку, позовні вимоги в частині стягнення:
пені підлягають задоволенню на суму 2 063,62 грн. за період з 26.09.14 по 23.03.15,
трьох процентів річних - на суму 191,26 грн. за період з 26.09.14 по 23.03.15, згідно такого розрахунку:
Розрахунок суми пені
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
1300026.09.2014 - 12.11.20144812.5000 %0.068 %*427.40
1300013.11.2014 - 05.02.20158514.0000 %0.077 %*847.67
1300006.02.2015 - 03.03.20152619.5000 %0.107 %*361.15
1300004.03.2015 - 23.03.20152030.0000 %0.164 %*427.40
Разом 2 063,62 грн.
Розрахунок процентів
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
1300026.09.2014 - 23.03.20151793 %191.26
Відповідно до цього, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову щодо стягнення 76,92 грн. пені та 1,04 грн. трьох процентів річних прийняте з помилкою в розрахунках, а тому підлягає частковій зміні.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника в порядку ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу б/н від 26.06.15 фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Калуш, Івано-Франківська область задоволити частково.
2.Змінити рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.15 у справі № 909/352/15, виклавши абзаци 1,2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Задовольнити позов ТОВ «Торгова мережа «Барвінок» до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором суборенди на суму 17 672 грн. 88 коп., з яких: 13 000 грн.- заборгованість по орендної платі, 2 063,62 грн. - пені, 191,26 грн. - 3% річних; 2418 грн. - індекс інфляції.
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2, вул. Молодіжна, 11/40 , м. Калуш, 77300 ( ІПН НОМЕР_1) на користь ТОВ « Торгова мережа «Барвінок», вул. Городоцька, 359 , м. Львів, 79040 ( р/р 2600000002999 у філії ВАТ «Укрексімбанк», у м. Львові, МФО 325718) заборгованість за договором суборенди в сумі 17 672 грн. 88 коп., з яких: 13000 грн. - заборгованість по орендної платі, 2 063,62 грн. - пені, 191,26 грн. - 3% річних; 2418 грн. - індекс інфляції, а також 1827 грн. сплаченого судового збору» та доповнити резолютивну частину рішення абзацом 5 наступного змісту: «В решті позову відмовити»
3. В решті рішення суду залишити без змін.
4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 29.09.15
Головуючий суддя Кузь В.Л.
Суддя Данко Л.С.
Суддя Зварич О.В.