79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
15.12.10 Справа № з-8/89
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (м. Івано-Франківськ)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області
від 27.10.2010р. у справі № з-8/59
за позовом Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (м. Івано-Франківськ)
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Івано-Франківськ)
про приведення земельної ділянки у первісний стан через знесення самовільно збудованого об'єкта, визнання об'єкта нерухомості -магазину для продажу квітів, що розміщений у внутрішньому дворику головного корпусу ІФТНУНГ, самовільно спорудженим та таким, що підлягає зносу; покладення на Відповідача витрат по приведенню земельної ділянки у первісний стан
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_4
З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представник Відповідача ознайомлений.
Рішенням від 27.10.2010р. у справі №з-8/59 Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Шіляк М.А.) припинено провадження у справі в частині позовних вимог про визнання об'єкта нерухомості магазину для продажу квітів, що розміщений у внутрішньому дворику головного корпусу ІФТНУНГ, самовільно спорудженим та таким, що підлягає зносу та покладення на Відповідача витрат по приведенню земельної ділянки у первісний стан на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України та відмовлено у задоволенні позову в частині зобов'язання Відповідача привести земельну ділянку у первісний стан шляхом знесення самовільно збудованого об'єкта.
Не погоджуючись із зазначеним процесуальним документом, Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу (м. Івано-Франківськ) подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області скасувати, з огляду на наступне:
- у суду не було підстав відмовити у позові в частині позовних вимог про визнання об'єкта нерухомості магазину для продажу квітів, що розміщений у внутрішньому дворику головного корпусу ІФТНУНГ, самовільно спорудженим та таким, що підлягає зносу та покладення на Відповідача витрат по приведенню земельної ділянки у первісний стан;
- площадка, територія університету, площа, тощо у даному випадку є тотожними поняттями, інше.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника Відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Івано-Франківської області - відсутні, з огляду на наступне:
Як було вірно встановлено місцевим господарським судом рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.2010р. у справі № З-22/16 (т. І, а.с. 87-89) за позовом Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про визнання об'єкта нерухомості - магазину для продажу квітів, що розміщений у внутрішньому дворику головного корпусу ІФТНУНГ, самовільно спорудженим та таким, що підлягає зносу, та покладення на відповідача витрат по приведенню земельної ділянки у первісний стан - в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2010р., рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду від 07.10.2010р. касаційну скаргу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу на постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі № З-22/16 повернено Скаржнику.
При цьому, як випливає з рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі №З-22/16, підставами для задоволення позовних вимог позивач обрав ту обставину, що Відповідач з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством, здійснив самовільне зведення об'єкта нерухомого майна з посиланням на договір, укладений між сторонами у справі 01.12.03.
Підставою для задоволення аналогічної позовної заяви у даній справі є порушення встановленої чинним законодавством процедури для отримання всієї необхідної документації.
Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, прийшов до вірного висновку про тотожність підстав позовних вимог, що були заявлені у справі №З-22/16 та у даній справів частині позовних вимог про визнання об'єкта нерухомості магазину для продажу квітів, що розміщений у внутрішньому дворику головного корпусу ІФТНУНГ, самовільно спорудженим та таким, що підлягає зносу та покладення на Відповідача витрат по приведенню земельної ділянки у первісний стан.
Разом з цим, відмовляючи у задоволенні позову у справі №З-22/16, місцевий господарський суд, в обґрунтування прийнятого рішення, послався на ту обставину, що позивачем обрано невірний спосіб захисту свого права.
Тобто, вказані позовні вимоги та їх підстави були розглянуті Господарським судом Івано-Франківської області при прийнятті рішення у справі № З-22/16 по суті, за наслідком чого було винесено рішення про відмову у їх задоволенні.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
З огляду на вищенаведене, рішення Господарського суду Івано-Франківської області в частині припинення провадження у справі є таким, що прийняте з врахуванням обставин, які мають значення для справи при вірному застосуванні норм процесуального права.
Щодо вимоги про повернення земельної ділянки до попереднього стану та передачі її позивачу, то місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, прийшов її необґрунтованість з огляду на наступне:
Об'єктом договору оренди, укладеного сторонами 01.12.2003р. (т. І, а.с. 26-27), згідно п.1.1., є окреме індивідуально визначене майно - площадка внутрішнього дворика, площею 23 кв. м, розміщене за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, внутрішній дворик головного корпусу університету (в приміщенні, що споруджується в процесі реконструкції внутрішнього дворика).
Передача в оренду приміщення здійснено на підставі акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 27.02.2006р. (т. І, а.с. 29), відповідно до якого Відповідачу приміщення передавались з метою оренди площадки внутрішнього дворика головного навчального корпусу, площею 23,0 кв. м.
Додатком № 1 до договору від 01.12.2003р. встановлено розрахунок базової ставки орендної плати за оренду державного нерухомого майна, що перебуває на балансі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу за січень 2008р., а саме окремого індивідуально визначеного майна (площадка внутрішнього дворику), площею 23 кв. м, розміщенf за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15.
Таким чином, Господарським судом Івано-Франківської області було зроблено обґрунтований висновок про те, що в оренду Відповідачу передавалось майно - площадка, а не земельна ділянка, на якій розміщено об'єкт оренди, а тому Позивачем не доведено, що сторони перебувають у договірних відносинах, предметом яких виступає саме земельна ділянка, оскільки доказів в підтвердження цих обставин ні місцевому господарському суду, ні суду апеляційної інстанції подано не було.
При цьому, твердження Скаржника, визначені як одна з підстав для скасування оскаржуваного рішення про те, що площадка, територія університету, площа, тощо у даному випадку є тотожними поняттями, не обґрунтовані належним чином відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, а тому не можуть вважатись підставою для його скасування.
З огляду на наведене, беручи до уваги, що приймаючи оскаржуване рішення, Господарський суд Івано-Франківської області належним чином дослідив усі обставини, які мають значення для справи при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому воно є таким, що підлягає залишенню без змін.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Рішення від 27.10.2010р. у справі №з-8/59 Господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Кузь В.Л.
суддя Юрченко Я.О.