25.09.2015 р. Справа№ 914/3398/15
Суддя Господарського суду Львівської області Гутьєва В.В.
розглянула матеріали позовної заяви: Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави, уповноваженим органом, якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах
позивач-1: Міністерство оборони України, м.Київ
позивач-2: Яворівська квартирно-експлуатаційна частина району, м. Яворів Львівської області
до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “АСТЕЛІТ”, м.Київ
про визнання недійсним договору
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави, уповноваженим органом, якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах позивач-1: Міністерство оборони України, м.Київ, позивач-2: Яворівська квартирно-експлуатаційна частина району, м. Яворів Львівської області до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “АСТЕЛІТ”, м.Київ про визнання недійсним договору
Позовна заява Заступника військового прокурора Західного регіону України підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частинами 2 та 3 вказаної статті передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.
Згідно з ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” (із змінами та доповненнями) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з частиною 4 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
Як вбачається з позовної заяви, прокурор звернувся в інтересах держави, уповноваженим органом, якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Міністерство оборони України та Яворівська квартирно-експлуатаційна частина району до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “АСТЕЛІТ” про визнання недійсним договору.
Однак, таке звернення до суду прокурора в інтересах держави саме в особі Міністерства оборони України та Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району не відповідає вимогам статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, відповідно до якої не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. Також зі змісту позовної заяви неможливо визначити в чому саме полягає інтерес держави, оскільки прокурор не наводить жодних обставин та підстав необхідності такого представництва відповідно до вимог Закону.
Прокурор у позовній заяві не зазначив жодної правової підстави необхідності його звернення до суду відповідно до правових положень статті 23 Закону України “Про прокуратуру”.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Крім того, до позовної заяви прокурором не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Однак у тексті позовної заяви Заступником військового прокурора Західного регіону України заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Так, згідно з ст.8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відсутність бюджетних коштів на сплату судового збору, на думку суду не слугує підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Згідно з пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Частиною 1 ст. 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Господарський суд інформує прокурора про те, що в силу приписів “Правил надання послуг поштового зв'язку”, затв. постановою КМУ від 05.03.2009 р. № 270 доказом надіслання копії позовної заяви та долучених до неї документів є оригінал поштової квитанції (фіскального чеку) та опису вкладення у цінний лист. Проте, всупереч наведеному, прокурором додано копії квитанції та опису вкладання про направлення цінного листа, які не можуть вважатися належними доказами направлення копії позовної заяви та долучених до неї документів сторонам у справі.
Також суд зазначає, що прокурором не подано доказів надіслання позовної заяви іншим учасникам процесу, а саме позивачу-1 Міністерству оборони України та позивачу-2 Яворівській квартирно-експлуатаційній частині району.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відтак, суд вважає за необхідне позовну заяву Заступника військового прокурора Західного регіону України повернути без розгляду
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 54, 57, п. 1 ч. 1, п.4, п.6 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд -
1. Відмовити Заступнику військового прокурора Західного регіону України у відстроченні сплати судового збору.
2. Позовну заяву Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави, уповноваженим органом, якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах позивач-1: Міністерство оборони України, м.Київ, позивач-2: Яворівська квартирно-експлуатаційна частина району, м. Яворів Львівської області до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “АСТЕЛІТ”, м.Київ про визнання недійсним договору та додані до неї документи, всього на 40 арк. повернути без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя Гутьєва В.В.