79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.09.15 Справа№ 914/3855/14
За позовом: до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Еко», м.Львів Публічного акціонерного товариства «Бориславський завод спеціального лісового машинобудування», м.Борислав, Львівська область
про: стягнення заборгованості. Ціна позову : 4517,34 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - керівник, ОСОБА_2 - представник (довіреність від 05 листопада 2014 р.);
від відповідача: ОСОБА_3 - керівник.
Права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України суд роз'яснив представникам позивача. Заяви про відвід судді, в порядку ст.20 ГПК України, до суду не надходили.
Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт Еко», м.Львів, до Публічного акціонерного товариства «Бориславський завод спеціального лісового машинобудування», м.Борислав Львівської області, про стягнення 4517,34 грн. заборгованості, з якої: 3920,00 грн. основний борг, 78,78 грн. - 3% річних, 518,56 грн. - інфляційні втрати.
Позов мотивовано тим, що товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Еко» було виконано згідно підписаних сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт від 15.01.2014р. ( на суму 1440 грн.) та акту приймання-передачі виконаних робіт від 12.03.2014р. (на суму 2480 грн.) послуги та роботи згідно умов договору №13/08/20-1 про виконання робіт від 20.08.2013, а саме послуги з проведення лабораторних досліджень в стаціонарних джерелах викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з подальшою видачею протоколів та розробки паспортів на відходи для відповідача. Відповідач в порушення умов пункту 2.2 договору (згідно з яким оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування коштів протягом 3-х робочих днів з дня підписання актів приймання-передачі виконаних робіт) за виконані позивачем роботи послуги не розрахувався. Позивач просить стягнути з відповідача 3920 грн. основного боргу, а також нараховані на суму боргу, на підставі ст.625 ЦК України, 78,78 грн. 3 % річних та 518,56 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Львівської області від 01.12.2014 року у справі №914/3855/14 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою від 18.03.2015 року Львівський апеляційний господарський суд в задоволенні апеляційної скарги ТзОВ «Моноліт-Еко» відмовив. Рішення господарського суду Львівської області від 01.12.2014 року в справі №914/3855/14 залишив без змін.
Розглянувши касаційну скаргу ТзОВ «Моноліт - Еко» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2015р., Вищий господарський суд України постановою від 22 червня 2015 року у даній справі касаційну скаргу ТзОВ «Моноліт-Еко» задовольнив частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 та рішення господарського суду Львівської області від 01.12.2014 скасував, справу №914/3855/14 направив на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
При цьому, у постанові від 22 червня 2015 року Вищий господарський суд України зазначив, що апеляційний господарський суд не виконав, зокрема, вимоги процесуального законодавства, у тому числі щодо зобов»язання перевіряти судове рішення у повному обсязі, в оскаржуваній постанові від 18.03.2015 року залишилися без правової оцінки доводи заявника апеляційної скарги про те, що акти приймання-передачі виконаних робіт підписані керівником відповідача, скріплені його печаткою, та містять записи про те, що замовник до виконавця претензій немає.
Всупереч вимог ст.43 ГПК України щодо повного, всебічного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи, апеляційний, як і місцевий господарські суди, не з»ясували, чи звертався відповідач до позивача із зауваженнями щодо прийняття відповідачем за актами приймання-передачі виконаних робіт та послуг від 15.01.2014 та від 12.03.2014 та вимогою усунути виявлені ним недоліки.
Вищий господарський суд України, за вказаних у постанові від 22 червня 2015 року обставин, дійшов висновку про скасування прийнятих у справі постанови та рішення як таких, що прийняті з неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до Протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями господарського суду Львівської області від 09 липня 2015 року визначено суддю Кітаєву С.Б. для нового розгляду справи №914/3855/14.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.07.2015 року прийнято справу №914/3855/15 до розгляду у новому складі суду та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 26.08.2015 року.
25.08.2015 р. відповідачем подано Пояснення на заявлені позовні вимоги ( вх.№35461/15 від 25.08.15р.).
25.08.2015 р. від позивача поступило клопотання про відкладення розгляду справи, у зв»язку із зайнятістю представника позивача по іншій справі у Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області (вх.№35359/15 від 25.08.15р.).
Ухвалою від 26.08.2015 року суд відклав розгляд справи на 08.09.2015 року.
Задоволивши клопотання вх.№37103/15 від 03.09.15р., 07.09.2015 року суд надав представнику позивача матеріали судової справи для ознайомлення та для здійснення їх фотографування.
03.09.2015 року до суду поступило клопотання позивача від 01.09.2015р. про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду від 26.08.2015 року. (Клопотання зареєстровано в суді за вх.№37102/15).
04.09.2015 року за вх.№37207/15 в суді зареєстровано поступлення від позивача пояснення по справі.
07.09.2015р. за вх.№37335/15 в суді зареєстровано подане відповідачем доповнення до пояснення на заявлені позовні вимоги.
За вх.№3997/15 в суді 08.09.15р. зареєстровано подане позивачем клопотання про продовження строку розгляду справи на п»ятнадцять днів, у зв»язку із необхідністю подання нових документів по справі.
З підстав, зазначених в ухвалі від 08.09.2015 року суд , задоволивши клопотання позивача вх.№3997/15, продовжив строк розгляду справи на п»ятнадцять днів з 10.09.2015 року та відклав розгляд справи на 22.09.2015 року.
Задоволивши клопотання вх.№39291/15 від 17.09.15р., 17.09.2015 року суд надав представнику позивача матеріали судової справи для ознайомлення та для здійснення їх фотографування.
За вх.№39616/15 в господарському суді 18.09.2015р. зареєстровано поступлення від відповідача ОСОБА_4 до пояснення на заявлені позовні вимоги.
За вх.№39892/15 в господарському суді 21.09.2015 року зареєстровано поступлення від позивача ОСОБА_5 пояснень від 21.09.2015р.
В судовому засіданні 22.09.2015 року, в яке від позивача з»явились повноважний представник ОСОБА_2 та генеральний директор товариства ОСОБА_1, від відповідача - голова правління ПАТ «Бориславський завод «Спецлісмаш» ОСОБА_3, сторона позивача заявлені вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві та наданих суду поясненнях. Просить позов задоволити повністю. З підстав, зазначених у наданих суду поясненнях, доповненнях до пояснень, сторона відповідача заявлені вимоги заперечує та просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Судом оглянуто надані сторонами оригінали документів, які в копіях долученні ними до матеріалів справи.
В процесі розгляду справи із зустрічними вимогами відповідач у встановленому нормами ГПК України порядку до суду не звертався.
Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За умовами ст.33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідач своїм правом скористався.
Відповідно до п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Еко» (позивачем, виконавцем ) та Публічним акціонерним товариством «Бориславський завод спеціального лісового машинобудування» (відповідачем, замовником) 20 серпня 2013 року був укладений Договір №13/08/20-1 про виконання робіт .
Відзначений Договір складено у письмовій формі, підписано уповноваженими особами, їх підписи скріплені печатками сторін договору; в силу ст. ст. 204 та 207 ЦК України є правомірним правочином.
Відповідно до п.1.1 Договору («Предмет Договору») виконавцеь приймає на себе зобов»язання з виконання робіт , надання послуг замовнику:-санітарно-гігієнічні дослідження з метою атестації робочих місць за умовами праці, поточного періодичного контролю, створення санітарних паспортів;-дослідження , видача протоколів та актів обстеження з метою періодичного контролю, інвентаризація, обґрунтування викидів в атмосферне повітря для отримання відповідного дозволу;-проектування , монтаж, дослідження та паспортизація заземлюючих пристроїв, електроустаткування, електропроводок, опору ізоляції, струму короткого замикання фаза-нуль;-проектування, монтаж, паспортизація вентиляційних систем; - режимно-налагоджувальні роботи на котлоагрегатах;-паспортизація (обстеження, технічний звіт) будівель та споруд; - паспортизація сміттєзвалищ; гранично допустимі скиди речовин у водні об»єкти;- паспортизація відходів.
Відповідно до п.1.2 Договору , конкретний опис робіт визначається в завданні замовника, погодженому із виконавцем (надалі за текстом іменується - завдання замовника) чи в додатковій угоді, погодженій сторонами (далі - ОСОБА_5 угода), яка становить невід»ємну частину цього Договору, а замовник зобов»язується прийняти виконані роботи, надані послуги і провести оплату.
Підтвердженням виконання завдання замовника може бути підписаний сторонами акт приймання-передачі виконаних робіт.
Загальна вартість робіт (наданих послуг) за кожним замовленням замовника затверджується додатковою угодою сторін, враховуючи ціни на кожен окремий вид робіт, затверджені прейскурантом цін виконавця згідно наказу №27 А,27 Б, 27 В, 27 Г, 27 Д від 01.08.2008 року ( п.2.1 Договору).
У п.2.2 Договору сторони погодили, що оплата робіт згідно цього Договору здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця протягом 3-х робочих днів з дня підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.
У п.4.1 Договору сторонами погоджено порядок здавання-приймання робіт, а саме, що здавання-приймання виконаних робіт проводиться на підставі ОСОБА_1 приймання-передачі виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін.
За умовами Договору замовник має право ( п.5.1) вимагати своєчасного та якісного виконання робіт, передбачених Договором, виконавцеь має право (п.5.3) вимагати своєчасної оплати вартості виконаних робіт.
За невиконання чи неналежне виконання умов Договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства ( п.6.1 Договору).
Відповідно до п.9.1 , в Договір можуть бути внесені зміни та доповнення, які не суперечать чинному законодавству. Всі зміни до Договору вносяться в період його дії, шляхом підписання додаткових правочинів.
Розірвання Договору можливе за взаємною згодою сторін, в тому числі у зв»язку з істотною зміною обставин, або за рішенням суду (п.9.2).
Договір може бути розірвано шляхом односторонньої відмови від Договору у разі невиконання умов Договору однією із сторін протягом трьох місяців (п.9.3). Сторона -ініціатор дострокового розірвання Договору повинна повідомити про це другу сторону письмово не пізніше ніж за 15 днів до запропонованого терміну розірвання ( п.9.4). Відповідно до п.9.5, при відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору, за місяць до закінчення терміну його дії, Договір вважається пролонгованим на тих же умовах, на той же термін. Відповідно до п.10.1., Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2013 року. Згідно п.11.1 Договору взаємовідносини сторін, не врегульовані даним Договором, регулюються чинним законодавством України.
Доказів того, що Договір №13/08/20-1 від 20 серпня 2013 року про виконання робіт розірвано, чи Договір припинив свою дію сторонами до справи не подано і на такі обставини жодна з них не посилається.
Судом встановлено, що 19 грудня 2013 року між ТзОВ «Моноліт-Еко» (виконавцем ) та Публічним акціонерним товариством «Бориславський завод спеціального лісового машинобудування» (замовник) укладено ОСОБА_5 угоду №1 до Договору №13/08/20-1 від 20 серпня 2013 року про виконання робіт про наступне:
Виконавець зобов»язується надати послуги: проведення лабораторних досліджень в стаціонарних джерелах викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з метою періодичного контролю ГДВ для ПАТ Бориславський завод «Спецлісмаш», а саме : «Опис робіт :Проведення лабораторних досліджень в стаціонарних джередах викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з подальшою видачею протоколів», одиниця виміру -дж., кількість -2, ціна (в грн.) - 1200,00 грн.».
Загальна вартість робіт складає:1200,00 грн. (Одна тисяча двісті гривень, 00 коп.), ПДВ (20%) : 240,00 грн. (двісті сорок гривень, 00 коп.), всього з ПДВ: 1440,00 грн. (одна тисяча чотириста сорок гривень, 00 коп.).
За умовами ОСОБА_5 угоди №1 оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця протягом 3-х робочих днів з дня підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.
Договір складено в 2-х примірниках - по одному кожній стороні, - які мають однакову юридичну силу.
Відзначена ОСОБА_5 угода №1 складена у письмовій формі, підписана уповноваженими особами виконавця та замовника, їх підписи скріплені печатками сторін - виконавця і замовника.
19 грудня 2013 року між ТзОВ «Моноліт-Еко» (виконавцем ) та Публічним акціонерним товариством «Бориславський завод спеціального лісового машинобудування» ( замовник) укладено ОСОБА_5 угоду №2 до договору №13/08/20-1 від 20 серпня 2013 року про виконання робіт про наступне:
Виконавець зобов»язується надати послуги: розробка паспортів на відходи для ПАТ Бориславський завод «Спецлісмаш», а саме : «Опис робіт: Розробка паспортів на відходи», одиниця виміру -шт, кількість -4, ціна (в грн.) - 2066,67 грн.».
Загальна вартість робіт складає: 2066,67 грн. (Дві тисячі шістдесят шість гривень,67 коп.), ПДВ (20%) : 413,33 грн. (чотириста тринадцять гривень, 00 коп.), всього з ПДВ: 2480,00 грн. ( Дві тисячі чотириста вісімдесят гривень,00 коп.).
За умовами ОСОБА_5 угоди №2 оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця протягом 3-х робочих днів з дня підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.
Договір складено в 2-х примірниках - по одному кожній стороні, - які мають однакову юридичну силу.
Відзначена ОСОБА_5 угода №2 складена у письмовій формі, підписана уповноваженими особами виконавця та замовника, їх підписи скріплені печатками сторін .
ТзОВ «Моноліт-Еко» (виконавець), в особі генерального директора ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони , та ПАТ «Бориславський завод «Спецлісмаш» ( замовник), в особі голови правління ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, 15 січня 2014 року склали ОСОБА_1 приймання-передачі виконаних робіт про те, що згідно умов ОСОБА_5 угоди №1 від 19 грудня 2013 р. до Договору про виконання робіт №13/08/20-1 від 20 серпня 2013 року виконавець виконав, а замовник прийняв послуги: проведення лабораторних досліджень в стаціонарних джерелах викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з метою періодичного контролю ГДВ для ПАТ Бориславський завод «Спецлісмаш», а саме : «Опис робіт :Проведення лабораторних досліджень в стаціонарних джередах викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з подальшою видачею протоколів», одиниця виміру -дж., кількість -2, ціна (в грн..) - 1200,00 грн.».
Загальна вартість робіт складає:1200,00 грн. (Одна тисяча двісті гривень, 00 коп.), ПДВ (20%) : 240,00 грн. (двісті сорок гривень, 00 коп.), всього з ПДВ: 1440,00 грн. (одна тисяча чотириста сорок гривень, 00 коп.).
В ОСОБА_1 зазначено, що замовник до виконавця претензій не має.
Даний ОСОБА_1 складено в двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін.
Акт з боку замовника підписаний головною правління ПАТ «Бориславський завод «Спецлісмаш» ОСОБА_3, з боку виконавця - генеральним директором ТзОВ «Моноліт-Еко» ОСОБА_1, їх підписи скріплені печатками сторін (юридичних осіб).
Як встановлено судом, ТзОВ «Моноліт-Еко» (виконавець), в особі генерального директора ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони , та ПАТ «Бориславський завод «Спецлісмаш» (замовник), в особі голови правління ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, 12 березня 2014 року склали ОСОБА_1 приймання-передачі виконаних робіт про те, що згідно умов ОСОБА_5 угоди №2від 19 грудня 2013 р. до Договору про виконання робіт №13/08/20-1 від 20 серпня 2013 року виконавець виконав, а замовник прийняв послуги: розробка паспортів на відходи для ПАТ Бориславський завод «Спецлісмаш», а саме : «Опис робіт: Розробка паспортів на відходи», одиниця виміру -шт.., кількість -4, ціна (в грн.) - 2066,67 грн.».
Загальна вартість робіт складає: 2066,67 грн. (Дві тисячі шістдесят шість гривень,67 коп.), ПДВ (20%) : 413,33 грн. (чотириста тринадцять гривень, 00 коп.), всього з ПДВ: 2480,00 грн. ( Дві тисячі чотириста вісімдесят гривень,00 коп.).
В ОСОБА_1 зазначено, що замовник до виконавця претензій не має.
Даний ОСОБА_1 складено в двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін.
Акт з боку замовника підписаний головною правління ПАТ «Бориславський завод «Спецлісмаш» ОСОБА_3, з боку виконавця - генеральним директором ТзОВ «Моноліт-Еко» ОСОБА_1, їх підписи скріплені печатками сторін (юридичних осіб).
Акти приймання-передачі виконаних робіт від 15 січня 2014 і від 12 березня 2014р. не містять жодних виправлень ні у змісті , ні у датах їх складання.
Вартість виконаних робіт по зазначених актах складає 3920,00 грн.
Відповідач не провів розрахунку з позивачем за виконані роботи та послуги і не перерахував позивачу кошти в сумі 3920,00 грн., що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду з вимогою про стягнення суми основного боргу 3920,00 грн, а також нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України 3% річних в розмірі 78,78 грн. та 518,56 грн. інфляційних втрат (розрахунки інфляційних та 3% річних наведені у Додатку №2 до позовної заяви).
При прийнятті рішення суд виходив із наступного.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов”язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов”язки.
Договір №13/08/20-1 від 20 серпня 2013 року є змішаним і носить ознаки договору підряду та договору про надання послуг.
Згідно із ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов»язується на свіій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов»язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
У відповідності до ст.901 ЦК України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавцеь) зобов»язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов»язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.903 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільногно законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.
Відповідно до ст.174 ГК України Господарські зобов»язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків
Договір є двостороннім, якщо правами та обов»язками наділені обидві сторони договору.До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов”язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Власне, це ті умови, на яких сторони погодилися виконувати договір. Зміст договору як підстави виникнення цивільно-правового зобов”язання визначається тими правами та обов”язками, які взяли на себе учасники договору відповідно до умов договору і які закріплені і сформульовані у договорі.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує форму правочину, в якій його вчинено (письмово), а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки (печаток) на документі, що має письмову форму.
Таким чином, наявністю печаток виконавця і замовника на договорі №13/08/20-1 про виконання робіт від 20 серпня 2013 року, на ОСОБА_5 угоді №1 від 19 грудня 2013 року до договору №13/08-20-1 від 20 серпня 2013р., на ОСОБА_5 угоді №2 від 19 грудня 2013 року до договору №13/08/20-1 від 20 серпня 2013 року підтверджується факт їх вчинення на умовах, які вказані у договорі та додаткових угодах.
Зміст договору №13/08/20-1 про виконання робіт, додаткових угод №№1,2 (які є невід»ємною частиною договору відповідно до п.1.2), як підстави виникнення цивільного-правового зобов”язання, визначається тими правами та обов”язками, які взяли на себе учасники (сторони) цього договору: виконавцеь (ТзОВ «Моноліт-Еко») та замовник (ПАТ «Бориславський завод спеціального лісового машинобудування»), відповідно до умов цього договору та додаткових угод і які закріплені і сформульовані у Договорі №13/08/20-1 від 20 серпня 2013р. та ОСОБА_5 угодах №№1,2 від 19 грудня 2013 року до цього Договору.
Договір№13/08/20-1 від 20 серпня 2013 року про виконання робіт є двостороннім договором, таким, що не укладений більш як двома сторонами, а лише виконавцем і замовником; договір не укладений на користь третьої особи.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору №13/08/20-1 та ОСОБА_5 угод №№1,2 товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Еко» було виконано згідно підписаних сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт від 15.01.2014 ( на суму 1440 грн.) та акту приймання-передачі виконаних робіт від 12.03.2014 ( на суму 2480 грн.) послуги та роботи згідно умов договору №13/08/20-1 про виконання робіт від 20.08.2013 року та проведено лабораторні дослідження в стаціонарних джерелах викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з подальшою видачею протоколів відповідачу та розроблено паспорти на відходи.
Отримання відповідачем послуг та робіт (конкретний опис яких погоджено позивачем і відповідачем у ОСОБА_5 угодах №№1,2 від 19 грудня 2013 року до Договору №13/08/20-1 від 20 серпня 2013 р.), підтверджується підписами його уповноваженої особи на ОСОБА_1 приймання-передачі виконаних робіт від 15 січня 2014 року та від 12 березня 2014 року, скріплених гербовою печаткою Публічного акціонерного товариства «Бориславський завод «Спецлісмаш».
Зауважень, претензій щодо кількості, якості виконаних робіт та послуг у замовника до виконавця не було, що підтверджено сторонами у перелічених ОСОБА_1. Факт виконання робіт підтверджує і сам відповідач, що вбачається із поданих ним до справи пояснень, підтверджено ним у судових засіданнях, однак посилається на наявні у нього (як замовника) зауваження щодо прийнятих ним за актами виконаних робіт та послуг, на наявність недоліків у виконаних роботах, послугах.
За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов»язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнанні судом обґрунтованими.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
У свою чергу, обов»язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Як встановлено, акти приймання-передачі не містять мотивованої відмови замовника від підписання цих актів, акти не визнавались судом недійсними; акти приймання-передачі підписані замовником без претензій та зауважень.
На виконання вказівок Вищого господарського суду України у постанові від 22 червня 2015 року у даній справі, судом з»ясовано, що відповідач не звертався до позивача із зауваженнями щодо прийнятих ним за актами приймання-передачі від 15.01.2014 та від 12.03.2014 виконаних робіт та послуг та не звертався з вимогою усунути виявлені ним порушення.
На вимогу суду такі докази відповідачем до справи не подані, а позивач стверджує , що таких звернень до нього з боку відповідача із зауваженнями щодо прийнятих за актами робіт та послуг та з вимогами усунути виявлені порушення не було.
Згідно із ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до вимог ст.36 ГПК України відповідачем не подано доказів, які б підтверджували його звернення до позивача із зауваженнями щодо прийнятих робіт та послуг та з вимогою усунути виявлені ним недоліки, відтак суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що мали місце усні звернення ( по телефону) до позивача із такими зауваженнями та з вимогою, так як такі доводи не мають доказової сили.
Оскільки належних доказів в підтвердження того, що вказані акти приймання-передачі виконаних робіт та послуг від 15.01.2014 р. та від 12.03.2014 підписано помилково, внаслідок чого сторони вирішили вважати його непідписаним, відповідачем не надано, вищезазначені акти у встановленому законом порядку недійсним не визнавались, відтак суд прийшов до висновку про відсутність підстав вважати, що відповідач помилково підписав перелічені акти .
Наявність конкретних юридичних фактів, які передбачені умовами договору і визначають зміст договірного правовідношення має підтверджуватись належними та допустими доказами .
Таким чином, факт проведення позивачем господарських операцій з виконання робіт та послуг, прийняття їх відповідачем, має підтверджуватись первинними бухгалтерськими документами.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ , який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов»язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства , від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. За приписами ст.32 ГПК доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Отже, предметом доказування є сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення спору. Згідно з приписами статті 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Належними є докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватись певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватись певними засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 вказаного Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об»єктивнеому розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Тобто, при вирішенні господарських спорів суд забезпечує сторонам рівні умови для встановлення фактичних обставин справи і оцінює кожний доказ окремо, та усі докази в сукупності. Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам, судом встановлено , що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що ним підписувались акти приймання-передачі виконаних робіт без відомостей про дату їх складення, а саме : 15 січня 2014 року та 12 березня 2014 року, як про це стверджує відповідач.
Наявні у справі акти приймання-передачі виконаних робі підтверджують факти проведення позивачем господарських операцій з виконання робіт та послуг , прийняття таких робіт та послуг відповідачем, і є первинними бухгалтерськими документами.
Суд вбачає за необхідне зазначити і те, що відповідно до п.2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1999р. №88 із наступними змінами та доповненнями, керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції.
Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообігу терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи.
В даному випадку акти з боку замовника підписані його керівником (ОСОБА_3І.).
Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.
Щодо доводі відповідача про те, що паспорти на відходи не підписані відповідальним виконавцем та керівником ТОВ «Моноліт-Еко», не погоджені директором Департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА, а також не затверджені керівником відповідача , то такі доводи є безпідставними, оскільки позивач не брав на себе зобов»язання реєструвати паспорти в Департаменті екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації, договір не містить таких зобов»язань позивача перед відповідачем. Крім того, відповідальний виконавець, керівник технологічного підрозділу (дані про яких вносяться в паспорт відходів) - це є посадові особи виробника відходів, а не розробника паспорта та призначаються відповідним наказом по підприємству (Додаток №1 до Інструкції щодо заповнення типової форми первинної облікової документації №1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари»).
Замовник (відповідач) не відмовився від прийняття робіт згідно актів від 15 січня 2014 року та 12 березня 2014 року; не відмовився від підписання актів і такі підписані ним без будь-яких зауважень та претензій як щодо їх змісту (відомостей в цих документах) так і щодо кількості, якості, вартості виконаних робіт та послуг; відповідач не звертався до позивача із зауваженнями щодо прийнятих ним за актами приймання-передачі робіт та послуг від 15.01.2014 та від 12.03.2014 роботами та послугами, не звертався з вимогою усунути виявлені ним недоліки, а відтак, відповідач не звільняється від обов»язку оплатити роботи та послуги, виконані за договором №13/08/20-1 від 20 серпня 2013 року та додатковими угодами до цього договору, у встановлені в ньому строки.
Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов»язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов»язань, крім випадків, передбачених законом.
В силу ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідачем порушено умови п.2.2 договору, додаткових угод №№1,2 і не виконано зобов»язання щодо оплати прийнятих робіт протягом 3-х робочих днів від дня підписання актів приймання-передачі від 15.01.2014 та від 12.03.2014, вартістю 3920,00 грн.
Враховуючи наведене, суд вбачає наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 3920,00 грн. основного боргу за виконані роботи та послуги, з огляду на те, що у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не подано суду доказів оплати виконаних робіт та послуг на вказану суму.
Відповідно до ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначено у п.4 (п.п.4.1) Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» ,- сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
У п.3 зазначеної Постанови вказано, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення їх сплати.
У застосуванні індексації можуть враховуватись рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р.
Перевіривши проведені позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку що такі розрахунки проведено вірно , відтак вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 78,78 грн. і інфляційних втрат в розмірі 518,56 грн. , нарахованих відповідно до розрахунків позивача, підлягають до задоволення.
Виходячи з наведеного, позов підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір в сумі 1827,00 грн. грн. покладається на відповідача і підлягає стягненню з останнього на користь позивача.
На підставі вищенаведено, керуючись ст..ст.1,2, 4-3,12,32,33,34,36,43,49,82,84,85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Бориславський завод спеціального лісового машинобудування» (місцезнаходження за адресою: 82300, Львівська область, м.Борислав, вул.Дрогобицька,68, код ЄДРПОУ 00991309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Еко» (місцезнаходження за адресою:79304 м.Львів, вул.Угорська,14, код ЄДРПОУ 32639930; відомості про поштову адресу : 79000, м.Львів, вул.Тернопільська,9) 4517,34 грн. заборгованості, з якої: 3920,00 грн. основний борг, 3% річних в розмірі 78,78 грн., інфляційні втрати в розмірі 518,56 грн., а також стягнути 1827,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено 28.09.2015р.
Суддя Кітаєва С.Б.