28.09.2015 р. Справа№ 914/3419/15
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви: Державної акціонерної компанії «Хліб України», м.Київ
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Резерв Плюс», м.Київ
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геосистеми», м.Львів
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Львівський комбінат хлібопродуктів», м.Львів
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, м.Львів
про повернення майна з чужого незаконного володіння та поновлення державної реєстрації.
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Державної акціонерної компанії «Хліб України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Резерв Плюс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геосистеми», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Львівський комбінат хлібопродуктів» та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно про: 1) витребування з чужого незаконного володіння ТзОВ «Резерв Плюс» нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі: літ. «И-1», «Е-5», «Є-5», «В-1» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 89256646101) за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Лемківська, будинок 9, зареєстроване за ТзОВ «Резерв Плюс»; 2) зобов'язання ТзОВ «Резерв Плюс» звільнити та передати нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі: літ. «И-1», «Е-5», «Є-5», «В-1» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 89256646101) за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Лемківська, будинок 9, зареєстроване за ТзОВ «Резерв Плюс», користувачу майна ДАК «Хліб України» «Львівський комбінат хлібопродуктів»; 3) зобов'язання Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, скасувати право власності ТзОВ «Резерв Плюс» на нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі: літ. «И-1», «Е-5», «Є-5», «В-1» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 89256646101) за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Лемківська, будинок 9, зареєстроване за ТзОВ «Резерв Плюс»; 4) зобов'язання Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, зареєструвати право власності ДАК «Хліб України» на нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі: літ. «И-1», «Е-5», «Є-5», «В-1» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 89256646101) за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Лемківська, будинок 9.
Відповідно до ч.2 ст.54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб”єктом підприємницької діяльності або його представником. Згідно із ч.3 ст.57 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч.3 ст.28 ГПК України, керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Згідно із ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, долучена копія довіреності №02-14/637 від 27 серпня, за підписом т.в.о. голови правління ДАК «Хліб України» - ОСОБА_1, видана ОСОБА_2 - незасвідчена, що у свою чергу не є належним доказом у відповідності до вимог ст.36 ГПК України. Окрім цього, до позовної заяви не надано наказу на призначення т.в.о. голови правління ДАК «Хліб України» - ОСОБА_1 Оскільки, довіреність є належним доказом в підтвердження повноважень представника сторони, щодо подання та підписання позовної заяви від імені юридичної особи саме при прийнятті позовної заяви до розгляду, тому, враховуючи подання неналажених доказів в підтвердження поноважень преставника позивача щодо права подання та підписання позовної заяви є підставою для повернення позовної заяви .
Згідно із п.1 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не встановлено.
Крім цього, згідно із п.5 ч.2 ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов. Відповідно до п.4 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
В супереч вимогам ст.ст.54,57 ГПК України, позивачем у позовній заяві не обґрунтовані кожна із заявлених позовних вимог, зокрема позовна заява не містить обґрунтувань щодо порушеного права та щодо наявності спору за третьою та четвертою вимогами. Також, відсутнє правове обґрунтування позовних вимог, зокрема щодо зобов'язання Реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчинити дії , зокрема у визначеному заявником статусі третьої особи. Окрім цього, позивачем не вказано та не подано доказів у підтвердження обставин, зазначених у позові, зокрема не долучено договору, на підставі якого, як зазначає позивач, відчужено спірне майно.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Також, згідно із ч.1 ст.56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Відповідно до п.2 ч.1 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, до неї не додано належних доказів відправки доданих до позовної заяви документів відповідачам-1, 2 та третім особам-1, 2. Згідно до змісту описів вкладення у цінні листи від 24.09.2015р., які долучені до позовної заяви, у вказаному переліку документів, відсутні зазначення про надіслання саме тих додатків, які долучені до позовної заяви та подані суду. Натомість зазначено позовну заяву з додатками, кількість предметів - 1. Інших доказів в підтвердження надіслання додатків, долучених до позовної заяви відповідачам та третім особам, не долучено. З огляду на дані обставини, позивачем не подано доказів в підтвердження надіслання додатків, які долучені до позовної заяви відповідачам та третім особам.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Окрім цього, частиною 2 ст.54 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. До позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п.3 ч.1 ст.57 ГПК України).
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України “Про судовий збір” (із внесеними змінами і доповненнями).
Статтею 44 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України «Про судовий збір».
Згідно із ст.1 Закону України “Про судовий збір” (із внесеними змінами і доповненнями) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст.2 Закону України «Про судовий збір» (із внесеними змінами і доповненнями)).
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» (із внесеними змінами і доповненнями) судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частина 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” (із внесеними змінами і доповненнями) встановлює, що за подання позовних заяв майнового характеру до господарського суду ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Позивачем, як доказ сплати судового збору, до позовної заяви додано квитанцію №296 від 24.09.2015р. на суму 8733грн. 44коп.
Відповідно до абз.1 п.2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Отже, при поданні даного позову підлягав до сплати судовий збір за кожну вимогу, яка ставиться позивачем у прохальній частині позовної заяви. Позивачем до матеріалів позовної заяви додано квитанцію №296 від 24.09.2015р. про сплату судового збору в сумі 8733грн. 44коп., що складає 1,5% вартості майна, визначеного у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №44411132-582229,00грн., як зазначено у абз.12-13 (стор.3) позовної заяви, тобто надано докази оплати судового збору із першої позовної вимоги. Інших доказів в підтвердження оплати судового збору не надано, відтак позивачем не представлено доказів сплати судового збору у встановленому розмірі з кожної заявленої вимоги.
У пункті 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 (з внесеними змінами і доповненнями) роз'яснено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої ст.57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Також, суд вважає за необхідне проінформувати позивача, що згідно із абз.2, 5 п.2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011р. №18, а саме: копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п. п. 1, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Державної акціонерної компанії «Хліб України» та додані до неї документи на 21 аркуші повернути без розгляду.
Суддя Іванчук С.В.