ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
29 вересня 2015 р. Справа № 909/978/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Мартиненко І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Дністровська, 28, м. Івано-Франківськ, 76019,
до відповідача: обласного комунального підприємства "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації", вул. С. Бандери, 77, м. Івано-Франківськ, 76000,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004,
про спонукання до укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська та додатку до нього,
за участю:
від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність №08-09/313-1 від 24.06.2015,
від третьої особи: представник ОСОБА_2, довіреність №2197/01-20/66-в від 06.01.2015,
від відповідача: представник ОСОБА_3, довіреність №21/01-21 від 20.01.2015,
встановив:
Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради заявлено позов до обласного комунального підприємства "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" про спонукання до укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська та додатку до нього.
Ухвалою суду про порушення провадження у справі від 31.08.2015 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради.
В судовому засіданні 29.09.2015 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 29.09.2015.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що 18.08.2015 позивач звернувся до відповідача з листом №2-15/386 з пропозицією укласти вказаний договір, надавши його проект з додатком розрахунку розміру пайової участі, складений відповідно до примірного договору, передбаченого положенням "Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста", який містить всі істотні умови, визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Вказує на те, що відповідач, який є забудовником житлового будинку з приміщеннями громадського призначення по вул. Чорновола, 11, м. Івано-Франківськ, на дане звернення відповіді не надав. Вказав, що об'єкт введений в експлуатацію, проте, відповідач пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, яка здійснюється на підставі договору, не взяв. Посилається на обов'язок замовника взяти пайову участь відповідно до п. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також згідно Положення "Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста". Позовні вимоги обґрунтовує ч.3 ст. 179, ч. 1 ст. 187, ст. 189 ГК України, ст. 638, ст. 649 ЦК України.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради - підтримала позицію позивача.
Представник відповідача подав відзив вх.№13834/15 від 11.09.2015, в якому позов не визнав. Вказав, що на час звернення позивача з листом-пропозицією №2-15/386 від 18.08.2015 щодо укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста будівництво житлового будинку з приміщеннями громадського призначення за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 11 було завершено та прийнято в експлуатацію, що підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації №143140970441. Вважає, що відповідно до п. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" такий договір укладається до прийняття об'єкта в експлуатацію, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх відповідно до приписів ст.43 ГПК України, суд встановив наступне.
Листом №2-15/386 від 18.08.2015 позивач направив відповідачеві пропозицію про укладення договору про пайову участь з двома примірниками проекту договору, додатком якого є розрахунок розміру пайової участі. У вказаному листі позивач посилається на обов'язок відповідача взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом укладення відповідного договору, що передбачено ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 1.2 Положення "Про пайову участь замовників у створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста". Проект договору підписаний позивачем та третьою особою. Направлення даної пропозиції про укладення договору підтверджується поштовою квитанцією №7601502131485 від 19.08.2015. Відповідач відповідь на дану пропозицію не надав, договір не підписав.
22.03.2013 інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області за №ІФ083130810338 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті.
Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області за №ІФ143140970441 від 07.04.2014, будівництво об'єкта - житлового багатоквартирного будинку з приміщеннями громадського призначення на вул. Чорновола, 11 в м. Івано-Франківську є завершеним, а об'єкт готовим до експлуатації.
При вирішенні даного спору суд виходить з того, що загальний порядок укладання господарських договорів визначений у ст. 181 ГК України.
В свою чергу, примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 ГК України та ст. 649 ЦК України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов. При цьому можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов'язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом).
Отже, необхідною підставою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідного переддоговірного спору між сторонами. При цьому, суди повинні виходити з вимог законодавства, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору та його вирішення в судовому порядку.
З наведених доказів вбачається, що відповідний переддоговірний спір між сторонами виник в серпні 2015 року, коли позивач відповідно до вимог ст. 181 ГК України направив відповідачу проект договору.
Як передбачено ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (норми якого діяли на час виникнення спору, подання позову та його розгляду у даній справі), замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
В свою чергу, в ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Аналогічні вимоги закріплені в Положенні про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, затвердженому в редакції рішення Івано-Франківської міської ради №1231-38 від 18.10.2013, а саме в пунктах 3.1., 7.3.
На підставі наведених нормативно-правових актів позивач звернувся до відповідача із пропозицією укласти спірний договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.
Проте вказаний об'єкт будівництва було прийнято в експлуатацію на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області за №ІФ143140970441 від 07.04.2014.
За таких обставин, враховуючи приписи ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", укладення спірного договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська після введення об'єкта будівництва в експлуатацію суперечить вимогам названого закону.
Наведена правова позиція викладена, зокрема, в постановах Вищого господарського суду України від 19.11.2012 у справі № 5010/240/2012-22/9, від 06.03.2013 у справі №5010/846/2012-3/40, від 17.07.2013 у справі № 5010/1650/2012-6/31, від 20.01.2015 у справі №909/605/14 тощо.
Враховуючи викладене, в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до п. 4.5 постанови Пленуму ВГС України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", оскільки позивач, фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, звільнений від сплати судового збору, а позов залишено без задоволення, - судовий збір не стягується.
Керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 43, 49, ст. 82 - ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позову фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до обласного комунального підприємства "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" про спонукання до укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська та додатку до нього.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 30.09.15
Суддя Малєєва О. В.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ ОСОБА_4 30.09.15