25.09.2015 Справа № 907/900/15
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ТрансКом”, м. Ужгород
ДО комунального підприємства Ужгородської міської ради „Ужгородпарквідео”, м. Ужгород
ДО Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ужгородська міська рада, м. Ужгород
ПРО стягнення суми 148126,42грн. заборгованості по оплаті за надані послуги, в тому числі інфляційних втрат та три відсотки річних
Суддя О.Ф. Ремецькі
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю №51 від 01.09.2015р.
від відповідача 1 - ОСОБА_2 - в.о. директора
від відповідача 2 - ОСОБА_3 - представник за довіреністю №24.01-12/1922 від 25.08.2015р.
від третьої особи - ОСОБА_3 - представник за довіреністю №03-18/341 від 25.08.2015р.
Товариство з обмеженою відповідальністю „ТрансКом”, м. Ужгород звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до комунального підприємства Ужгородської міської ради „Ужгородпарквідео”, м. Ужгород про стягнення суми 148126,42грн. заборгованості по оплаті за надані послуги, в тому числі інфляційних втрат та три відсотки річних.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.08.2015р. порушено провадження у справі №907/900/15, в порядку вимог ст. 27 ГПК України судом за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ужгородську міську раду, м. Ужгород та призначено справу до розгляду на 07.09.2015р.
Ухвалою суду від 07.09.2015р. розгляд справи було відкладено на 22.09.2015р.
В засіданні суду 22.09.2015р. судом, за письмовою згодою сторін та третьої особи, у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву в судовому засіданні на 25.09.2015р.
Ухвалою суду від 25.09.2015р. судом задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі в порядку вимог ст. 24 ГПК України другого відповідача - Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород.
Сторонами у справі в судовому засіданні 25.09.2015р. подано суду мирову угоду, підписану повноважними представниками від позивача - ОСОБА_4 - директор ТОВ „ТрансКом”, від відповідача 1 - ОСОБА_5 - в.о. директора КП „Ужгородпарквідео” та від відповідача 2 - ОСОБА_6 - директор.
Відповідно до ч. 3 статті 78 Господарського процесуального кодексу України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету спору.
Зі змісту наведеного вбачається, що умови мирової угоди мають стосуватися лише правовідносин сторін, які є об'єктом спору. Умови мирової угоди не можуть поширюватися на осіб, які не є сторонами спору. Умови мирової угоди не можуть стосуватися вимог, що не заявлялися в позовній заяві.
За своїм змістом мирова угода - це угода, яка укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, задля яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.
У зв'язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних вище процесуальних нормах, є правом сторони, яке, відповідно до процесуального Закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов - якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини твердо врегульовано законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.
Дослідивши текст поданої суду мирової угоди від 25.09.2015 р., судом встановлено, що її умови стосуються прав та обов'язків сторін щодо предмету позову. Мирова угода укладена в інтересах сторін, не зачіпає інтересів третіх осіб і не суперечить вимогам чинного законодавства.
При цьому, як встановлено судом мирова угода від 25.09.2015 р. підписана повноважними особами.
За таких обставин, суд вважає за можливе затвердити мирову угоду від 25.09.2015 р. у справі №907/900/15.
Згідно з ч. 4 статті 78 Господарського процесуального кодексу України про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Пункт 7 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
Відповідно до ч. 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Враховуючи вищевикладене провадження у справі підлягає припиненню.
Згідно п. 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2014 р. у разі винесення господарським судом ухвали про затвердження мирової угоди між сторонами (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), в якій сторони дійшли згоди у тому числі й стосовно розподілу судового збору, суд має право затвердити цю угоду, якщо вона не суперечить законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. У таких випадках суд у своїй ухвалі повинен навести зміст цієї угоди. Якщо ж сторони не зазначили в мировій угоді про розподіл сум судового збору або не дійшли згоди з даного питання, господарський суд у залежності від конкретних обставин справи покладає судовий збір на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір (частина друга статті 49 ГПК).
Оскільки питання щодо розподілу судових витрат сторонами в мировій угоді вирішено не було, то відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема сплата судового збору, покладається на відповідача 1, оскільки спір виник з його вини.
На підставі викладеного та керуючись ст. 44, 49, ч. 3, 4 ст. 78, п. 7 ч. 1, ч. 2 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,
1. Затвердити мирову угоду укладену між сторонами 25 вересня 2015 року по справі №907/900/15, тобто товариством з обмеженою відповідальністю „ТрансКом”, м. Ужгород, комунальним підприємством Ужгородської міської ради „Ужгородпарквідео”, м. Ужгород та Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород наступного змісту:
„1. Відповідач 2 погоджується і зобов'язується сплатити Позивачу суму основного боргу в розмірі 72050,00 грн. (сімдесят дві тисячі п'ятдесят гривень, 00 коп.).
2. Відповідач 1 погоджується і зобов'язується сплатити Позивачу суму штрафних санкцій у розмірі 56 423,06 грн. (п'ятдесят шість тисяч чотириста двадцять три гривні 06 коп.)., в тому числі 17907,88 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот сім
гривень, 88 коп.) пені, 34 551,20 грн. (тридцять чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят
одна гривня 20 коп.) витрат від інфляції та 3963, 98 грн. (три тисячі дев'ятсот
шістдесят три гривні 98 коп.) три відсотки річних за невиконання взятих на себе
зобов'язань згідно договорів.
3. В частині нарахованої пені, а саме в розмірі 19653,36 (дев'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят три гривні 36 коп.) Позивач відмовляється.
4. Відповідач 1 та Відповідач 2 зобов'язується погасити вказану суму протягом 10 десяти календарних днів з моменту підписання вказаної мирової угоди, шляхом перерахування визначеної суми на р/р Позивача 26003015100217 в ПАТ
"КомІнвестБанк" МФО 312248, код 20463771.
5. Сторони ознайомлені із наслідками укладання мирової угоди, передбаченої ст.ст. 78, 80 ГПК України.
6. Дана мирова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та затвердження господарським судом.
7. У випадку невиконання цієї Угоди, вказана заборгованість підлягає примусовому стягненню з Відповідачів.
8. Дана мирова угода укладена в чотирьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін, і один примірник для
господарського суду Закарпатської області..”
2. Припинити провадження у справі.
3. Дата набрання ухвалою чинності 25.09.2015р. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання до 26.09.2016р.
4.Стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю „ТрансКом” (88000, м. Ужгород, пл. Театральна, 9, код ЄДРПОУ 20463771);
Боржник: комунальне підприємство Ужгородської міської ради „Ужгородпарквідео” (88000, м. Ужгород, вул. Жупанатська, 3, код ЄДРПОУ 37869743);
Боржник: Департамент міського господарства Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 38015610).
5.Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України
Суддя О.Ф. Ремецькі