справа № 2-A-1130/2008
07 листопада 2008 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі: головуючої судді - Галацевич О.М. секретаря - Горкуши О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира про стягнення невиплаченої доплати до заробітної плати, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь суми недоотриманої за період з 01.09.2005 по 01.10.2008 року доплати до заробітної плати та допомоги, передбаченої ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 32673, 20 грн., мотивуючи це тим, що ці виплати проводились відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року в значно меншому розмірі, ніж передбачено Законом, який має пріоритетне значення перед Постановою Кабінету Міністрів. Крім того, зазначив, що Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинялася дія вищевказаних статей.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи. Позивач надіслав заяву, у якій просив розглядати справу його відсутність, позовні вимоги підтримав. Представник відповідача причини неявки суду не повідомив, надіслав заперечення на позов.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ч.3 ст. 122 та ч. 4 ст. 128 КАС України.
Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), працювала з 01.09.2005 року по 01.10.2008 року в Коростенському міськрайонному суді та постійно проживає в АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач має право на відповідну допомогу та доплату, яку отримував згідно постанови KMУкраїни № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема по ст. 37 - в сумі 2, 10 грн., по ст.39 - в сумі 10, 5 грн.
Вказані обставини підтверджуються наданими копіями трудової книжки, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, відміткою про реєстрацію тощо. (а.с. 1-11).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачені слідуючи виплати :
ст. 37 Закону - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, -щомісячна грошова компенсація у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40% від мінімальної заробітної плати, у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 % від мінімальної заробітної плати;
ст. 39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, - доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати, у зоні обов'язкового (безумовного) відселення - 3 мінімальні заробітні плати.
Зазначеною вище постановою № 836 всупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема за ст. 37 Закону - 2, 10 грн., за ст. 39 Закону для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення - 10, 50 грн., у зоні обов'язкового (безумовного) відселення - 13, 20 грн.
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього Закону, якою є постанови KM№ 987 від 20.06.00 та №936 від 20.09.05, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Викладена вище думка суду також ґрунтується на аналізі рішень Конституційного Суду України від 20.03.02 , 01.12.04, 09.07.2007 року та рішень Європейського Суду з прав людини.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування вищезазначеної постанови КМУ неможливе.
Тому, виплатою допомоги у твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивача.
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою KMУкраїни № 106 від 23.07.91 та розпорядженням KMУкраїни № 17 від 12.01.93, м. Коростень відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:
· з 01.09.2005 p.-332грн.
· з 01.01.2006p.-350грн.,
· з 01.07.2006 p.-375 грн.,
· з 01.12.2006p.-400грн.,
· з 01.04.2007 p.-420 грн.,
· з 01.07.2007p.- 440грн.,
· з 01.10.2007p.- 460грн.,
· з 01.04.2008 p.-525 грн.,
· з 01.07.2008 року - 545 грн.
В зв'язку з викладеним, розмір недовиплачених коштів позивачу за ст. 37 Закону України за період з 01.10.2007 року по 01.10.2008 року становить:
(460х40%)х3міс. + (515х40%)х3міс. + (525х 40%) х 3міс. + (545x40%) х 3 міс, = 2454 грн. за мінусом по 2, 10 грн. за 12 місяців = 2479, 20 грн.
Розмір невиплачених коштів за ст. 39 Закону України за період з 01.09.2005 року по 01.10.2008 року за мінусом отриманих за вказаний період по 10, 50 грн. щомісяця становить:
· з 01.09.2005 по 01.01.2006 року (332 грн. х 2) х 3 міс. = 1992 грн.
з 01.01.2006 по 01.07.2006 року (350 грн. х 2) х 6 міс. = 4200 грн.
· з 01.07.2006 по 01.12.2006року (375 грн. х 2)х 5 міс. = 3750 грн.
· з 01.12.2006 по 01.04.2007 року (400 грн. х 2) х 4 міс. = 3200 грн.
· з 01.04.2007 по 01.07.2007 року (420 грн. х 2) х 3 міс. =2520 грн.
· з 01.07.2007 по 01.10.2007 року ( 440 грн. х 2) х 3 міс. = 2640 грн.
· з 01.10.2007 по 01.01.2008 року ( 460 грн. х 2) х 3 міс. = 2760 грн.
· з 01.01.2008 по 01.04.2008 року (515 грн. х 2) х 3 міс. = 3090 грн.
· з 01.04.2008 по 01.07.2008 року ( 525 грн. х 2) х 3 міс. = 3150 грн.
· з 01.07.2008 по 01.10.2008 року ( 545 грн. х 2) х 3 міс. = 3270 грн. а всього: 30572 грн. - 378 грн. (по 10, 50 за 36 місяців) = 30194 грн.
Всього за ст. 37 та ст. 39 Закону: 2479, 20 + 30194 грн. = 32673, 20 грн.
Відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.05, зазначені кошти виплачуються за місцем основної роботи громадян і розпорядниками коштів нижчого рівня визначено управління праці та соціального захисту, а тому суд стягує зазначені кошти з відповідача.
Крім того, для повного захисту прав позивача, суд, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, виходить за межі позовних вимог і визнає дії відповідача щодо невиплати позивачу доплати та допомоги у розмірах, визначених ст. ст. 37, 39 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними.
Від сплати судового збору позивач звільнений згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст.ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.ст. 8-11, 18, 71, 122, 128, 160, 161, 162 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м.Житомира щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі доплати та допомоги, передбаченої ст. ст. 37, 39 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Стягнути на користь ОСОБА_1 з управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира доплату до заробітної плати, передбачену ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01, 09.2005 по 01.10.2008 року в сумі 30194 грн. та допомогу, передбачену ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.10.2007 по 01.10.2008 року в сумі 2479, 20 грн., а всього 32673, 20 грн.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету.
На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд може бути заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви на апеляційне оскарження, якщо така заява або апеляційна скарга не були подані.